Напрямки роботи і види послуг державної служби зайнятості

Державна служба зайнятості аналізує і прогнозує попит та пропо­зицію на робочу силу, інформує населення й державні органи управ­ління про стан ринку праці; консультує громадян, власників підприємств, установ і організацій або уповноважені ними органи, які звертаються до служби зайнятості, про можливість одержання роботи і забезпе­чення робочою силою, вимоги, що ставляться до професії, та з інших питань, що є корисними для сприяння зайнятості населення; веде облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань працевлаштування; подає допомогу громадянам у підборі підходящої роботи і власникам підприємств, установ, організацій або уповнова­женим ними органам у підборі необхідних працівників; організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприє­мствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенав­чання; надає послуги з працевлаштування та професійної орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи (у зв'язку з пошуками високооплачуваної роботи, зміною умов і режиму праці

-383-

тощо), вивільнюваним працівникам і незайнятому населенню; реєст­рує безробітних і подає їм у межах своєї компетенції допомогу, в т. ч. і грошову; бере участь у підготовці перспективних і поточних державної і територіальних програм зайнятості та заходів щодо со­ціальної захищеності різних груп населення від безробіття.

Державна служба зайнятості має свої сфери впливу, повноважен­ня і компетенцію в реалізації різних напрямків соціального захисту. Наприклад, одержувати від підприємств, установ і організацій, неза­лежно від форм власності, статистичні дані про наявність вакантних робочих місць, характер і умови праці на них, про всіх, кого звільня­ють, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передба­чувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що мо­жуть призвести до звільнення працівників; розробляти і вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відпо­відних рад пропозиції про встановлення для підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, квоти прийняття на робо­ту осіб, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних умо­вах конкурувати на ринку праці, та направляти таких громадян для їх працевлаштування; направляти для працевлаштування на підприєм­ства, в установи і організації всіх форм власності за наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їхньої освіти і професійної підготовки; направляти безробітних громадян за їхнім бажанням на оплачувані громадські роботи; укладати за дорученням підприємств, установ і організацій всіх форм власності договори з громадянами при їхньому працевлаштуванні з попереднім (у разі потреби) профе­сійним навчанням, оплатою вартості проїзду, добових, а також пода­вати допомогу при переїзді на нове місце проживання та праці за рахунок коштів підприємств, установ і організацій; розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами фонду сприяння зайнятості; оплачувати вартість професійної підготовки осіб, працев­лаштування яких потребує здобуття нової професії (спеціальності), а також установлення їм на період навчання матеріальної допомоги у розмірах, передбачених законодавством України про зайнятість на­селення; в установленому законодавством порядку подавати грома­дянам допомогу у зв'язку з безробіттям, припиняти і відкладати їх йиплати; вносити пропозиції до місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних рад про зупинення на строк до 6 місяців рішення підприємств про звільнення працівників у разі утруд­нення їх наступного працевлаштування з одночасною частковою або повною компенсацією витрат підприємств, викликаних відстрочкою, у порядку, визначеному законодавством України; стягувати з під-

-384-

приємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до дер­жавного фонду сприяння зайнятості населення; компенсувати до 50 процентів витрат підприємствам, установам і організаціям на пере­підготовку працівників, які підлягають скороченню у зв'язку зі зміна­ми в організації виробництва і праці, за умови їх працевлаштування.

Державний фонд сприяння зайнятості населення утворюється для фінансування передбачених програмами зайнятості населення заходів щодо: професійної орієнтації населення, професійного навчання ви­вільнюваних працівників і безробітних, сприяння в працевлаштуванні, виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безро­біттю; надання безпроцентної позики безробітним для заняття підприє­мницькою діяльністю; створення і розвитку навчально-матеріальної бази, інформаційно-обчислювальних центрів, центрів профорієнтації, підготовки і навчання працівників, службових приміщень і власних підприємств служби зайнятості; організації додаткових робочих місць в галузях народного господарства; утримання працівників служби та інших витрат, пов'язаних із соціальним захистом права громадян дер­жави на працю; відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом працівників на пенсію.

Державний фонд сприяння зайнятості населення є загальнодер­жавним позабюджетним цільовим фондом, самостійною фінансовою системою і утворюється на державному та місцевому рівнях.

Поиск по сайту: