Роджер Бекон

Роджер Бекон (бл. 1214 – бл. 1292 pp.) –англійський філософ та натураліст. На­вчався у Оксфорді, захоплювався приро­дознавством, жив і викладав у Парижі та Оксфорді. Член францисканського орде­ну. Внаслідок інтриг клерикалів у 1278 р.

був кинутий на три роки до в'язниці. Головною працею став його «Opus maius», («Великий твір»). Наступними були «Opus minus» («Малий твір») і «Opus terium» («Третій твір»). Всі ці роботи мали стати справжньою енцик­лопедією знання.

Проблема пізнання. Роджер Бекон послідовно відстоював ідею розмежування теології і світських наук (тобто філософії). Вважав досвід, експеримент і математику наріжними каменями храму науки. Аналізував перепони на шляху істини. Серед причин людського неуцтва, на його ду­мку, постають: по–перше, довіра до сумнівного авторитету; по–друге, зви­чка; по–третє, вульгарні нісенітниці; по–четверте, невігластво, що маску­ється під всезнайство. Шляхами пізнання, що заслуговують на увагу, Бе­кон визнає аргументацію і експеримент. Проте, аргументи тільки підво­дять до висновку, але не позбавляють сумнівів. Тому перевагу він надає експерименту. Останній буває зовнішній і внутрішній. Зовнішній досвід отримуємо за допомогою відчуттів – це шлях до природних істин; внут­рішній досвід є досвід надприродного, що отримуємо у світлі Божествен­ного. Істина – це дочка часу.

Проблема універсалій. За Беконом універсали не є самостійними; вони існують тільки в одиничному, яке об'єктивно і не залежить ані від загального, ані від мислячої субстанції. Таким чином, Бекон підкреслював не стільки суб'єктивність загального, що властива номіналізму взагалі, скільки наголошував на об'єктивності одиничного. Внаслідок чого Бекон заперечує існування єдиної «первісної матерії», на чому наполягали алхі­міки. Проте, висуває здогадку про існування якісно різних елементів, комбінація з яких породжує конкретні речі.

Експериментальна наука. Наукова діяльність Роджера Бекона була спрямована головним чином на природознавство. Він критично оцінює становище, в якому знаходились сучасні йому науки. Гасло «Знання – то є сила» Бекон підкріплює розвідками у різних галузях науки: фізиці, хімії, мовознавстві, мистецтві перекладу, які, на його думку, дуже важливі саме для теології. Висунув багато ідей, що передбачили відкриття пізнішого часу. Серед них створення опуклого скла і пороху. Роджера Бекона, який наслідував традицію в наукових дослідженнях Альберта Великого, можна вважати першим природодослідником середньовіччя. Але, як примітка

Частина II. Середньовічна філософія та філософія доби Відродження

історичного часу, в його діяльності і поглядах певне місце займали місти­ка, астрологія, алхімія, магія (наприклад, пошук еліксиру життя тощо).

Поиск по сайту: