|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Що відрізняє особистість правопорушника, який вчиняє екологічні злочини, від інших злочинців (параметр Б)?
Те, що відрізняє одну річ від іншої, називається індивідуальністю речі. Отже, пізнати те, що відрізняє особистість правопорушника, який вчиняє екологічні злочини, від інших злочинців, — означає пізнати індивідуальність особистості злочинця, який вчиняє екологічні злочини. Ця індивідуальність складається з двох видів особливостей особистості: 1) природжених рис; 2) набутих рис.
Пізнавши природжені й набуті особливості, які зумовлюють індивідуальність особистості злочинця, який вчиняє екологічні злочини, пізнаємо також: чому ця особистість, маючи комплекс сваволі та ілюзій, проявляє його за певних умов саме у вчиненні екологічних злочинів, а не якихось інших? Які ж «лінії» особистості правопорушника, котрий вчиняє екологічні злочини, треба порівнювати з «лініями» особистості злочинців, котрі вчиняють інші злочини, з тим, щоб виявити ці індивідуальні особливості? Очевидно, перелік цих «ліній» невичерпний, бо невичерпним є саме поняття особистості. Тому кожен дослідник має вибирати для себе ті з них, котрі є суттєвими. Очевидно, для одних злочинів суттєвими вважаються одні «лінії», для інших — інші. Це стосується і правопорушників, які вчиняють екологічні злочини. Для того, щоб злочин набув «екологічну» індивідуальність, треба, щоб злочинець мав «екологічну» індивідуальність. Індивідуальність екологічних злочинів — це прояв індивідуальності осіб, котрі їх вчиняють. Згідно з цим проявом і треба досліджувати особистість злочинця. Індивідуальність екологічних злочинів полягає у тому, що це є діяння, які завдають певної шкоди природному середовищу, в якому перебуває людина. Виходячи з цього, індивідуальність особистості правопорушника, котрий вчиняє екологічні злочини, має полягати в тому, щоб цій особистості були притаманні особливості, які зумовлюють можливість вибору нею серед різних діянь саме тих, котрі, проявляючи свій комплекс сваволі та ілюзій, завдають певної шкоди природному середовищу, від стану якого залежить безпека людини. Зазначеними особливостями можуть, зокрема, виступати: 1) зайняття професійною (чи службовою) діяльністю, наслідки якої навмисно чи з необережності можуть бути шкідливими для природного середовища, у якому перебуває людина; 2) захоплення, що пов'язані з природою (мисливство, рибальство, колекціонування природних предметів і та ін.); 3) обізнаність у закономірностях фізичних і біологічних явищ, яка може бути використана зі злочинними намірами; 4) наслідування згубних для природного середовища, у якому перебуває людина, традицій, звичок, ритуалів; 5) психофізіологічна здатність до вчинення діянь, які наносять шкоду природному середовищу; 6) брак екологічних знань.
Ці риси і допомагають особі, яка має комплекс сваволі та ілюзій, вибрати для його прояву саме ті діяння, котрі завдають певної шкоди природному середовищу, в якому перебуває людина, їх перелік і є відповіддю на питання «Що відрізняє особистість правопорушника, який вчиняє екологічні злочини, від інших злочинців?». Вказані індивідуалізуючі особливості утворюють «параметр Б» особистості злочинця, який вчиняє екологічні злочини. Таким чином, особистість правопорушника, який вчиняє екологічні злочини, можна визначити, склавши два параметри: 1) «параметр А» — комплекс сваволі та ілюзій, який породжує соціопатію у особи; 2) «параметр Б» — особливості особистості, які надають їй «екологічну» індивідуальність. Ці два параметри і породжують прояв особистості у вигляді вчинення екологічних злочинів за наявності умов для такого прояву (наприклад, недосконалість природоохоронної діяльності, несприятлива економічна політика тощо).
Суспільство може впливати на прояв зазначених параметрів особистості, створюючи умови, сприятливі чи несприятливі, для цього прояву. Але це є паліативними заходами в протидії екологічним злочинам. Радикальними же заходами є заходи, спрямовані на формування соціальної культури у людей, яка є природним чинником, що здатен протидіяти формуванню у людей комплексу сваволі і ілюзій.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |