Основні поняття та визначення, класифікація машин

Машина – пристрій створений людиною, який виконує механічні рухи для перетворення енергії, матеріалів та інформації з метою заміни або полегшення фізичної та розумової праці людини, збільшуючи її продуктивність.

Машини класифікують за характером робочого процесу. Класифікація машин подана на рисунку 4.1.

Рисунок 4.1 – Класифікація машин

Автомат – машина, в якій всі перетворення енергії, матеріалів та інформації виконується без посередньої участі людини.

Автоматична лінія – сукупність машин-автоматів, з’єднаних між собою автоматичними транспортними засобами та призначених для виконання певного технологічного процесу.

Всі машини складаються з трьох основних частин (рис. 4.2).

Рисунок 4.2 – Складові механізми машини

Окрім вказаних основних частин машина має частини для керування і регулювання руху, а також нерухому частину, яка служить для підтримки рухомих ланок машини.

Деталь машин – це складова частина машини і механізму, виготовлена з однорідного за найменуванням і маркою матеріалу без використання складальних операцій. В окремих випадках під деталлю розуміють елемент машини, що представляє собою одне ціле і не може бути розібраним на простіші складові без руйнування.

З точки зору застосовності і поширення в машинобудуванні деталі можна розділити на групи:

ü стандартні — це деталі, що виготовляються у відповідності до державних, галузевих стандартів або стандартів підприємства;

ü уніфіковані — це деталі, запозичені з іншого виробу, тобто раніше спроектовані як оригінальні;

ü оригінальні — деталі конструюють для певної машини і вони, як правило, раніше не проектувались і не виготовлялись.

Ланка – деталь або сукупність деталей, що нерухомих одна відносно одної у машині або механізмі і рухається як одне ціле.

З позиції структурного аналізу механізму чи машини у теорії машин і механізмів важливо мати інформацію не про кількість деталей, а про кількість ланок, що об'єднують деталі з однаковим характером руху та види рухомих поєднань між ланками. Отже, будь-який механізм можна розглядати як систему ланок, рухомо сполучених між собою.

У залежності від характеру руху і призначення ланки мають певні назви.

ü Нерухома ланка називається стійкою.

ü Кривошип (корба) — це обертова ланка механізму, що здійснює повний оберт навколо нерухомої осі.

ü Шатун (гонок) — це ланка механізму, що має рухомі поєднання лише з рухомими ланками.

ü Коромисло — це ланка механізму, що здійснює коливальні рухи при неповному оберті навколо нерухомої осі.

ü Повзун — це ланка, що утворює поступальне рухоме сполучення зі стійкою.

ü Куліса — це рухома ланка механізму, що є напрямною для каменя.

ü Камінь — це ланка, що утворює поступальне рухоме з'єднання з кулісою.

ü Зубчасте колесо — це ланка у вигляді колеса із замкненою на ньому системою виступів, що взаємодіють з відповідними виступами іншого колеса.

У сучасному машинобудуванні застосовують машини і механізми з твердими (жорсткими), пружними (гнучкими), рідкими і газоподібними ланками. До пружних ланок відносяться пружини, мембрани та інші елементи, пружна деформація яких суттєво впливає на роботу механізму. До гнучких ланок відносять паси, ланцюги, канати. До рідких і газоподібних відносяться масло, вода, газ, повітря та інші робочі середовища.

Механізм – (грец. mechané — машина) — система тіл (ланок та деталей), що призначена для перетворення руху одного або декількох тіл у потрібний рух інших тіл. Механізм складає основу більшості машин і застосовується в різноманітних технічних об'єктах.

Поиск по сайту: