Підприємництво як інститут ринкової економіки

Становлення інституту підприємництва є складним завданням, оскільки для цього потрібно створити конкурентне середовище, либерализировать інститут стосунків економічної власності, змінити систему господарських зв'язків і ділову культуру суб'єктів господарювання. У Господарському Кодексі України підприємництву дається таке визначення: «. це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів і отримання прибули». Підприємницька діяльність різноманітна, вона припускає наявність великих, середніх, дрібних підприємств і ефективну їх взаємодію, що створює умову для гармонійного розвитку різних галузей національної економіки.

У 2006 р. в Україні було близько 307398 дрібних підприємств, на яких працювали близько 2 млн. чоловік. По порівнянню 1991 р. кількість дрібних підприємств збільшилася в 6,5 разів, що свідчить про демонтаж командно-адміністративної системи і розвитку ринкових стосунків, в той же час їх кількість росла за рахунок їх дроблення що свідчить про слабкість цього сектора в економіки України, зниження ефектів від масштабів виробництва, росту тінізації економіки. Якщо в 1991 р. на одному малому підприємстві працювало 25 чоловік, частину продукції малих підприємств в загальних обсягах виробництва України складало 11,3%, то в 2006 р. - вже 7-8 чоловік, частину продукції дрібних підприємств склало 4,8%. Більша кількість малих підприємств зосереджена у сфері оптової і роздрібної торгівлі, громадського харчування. Якщо в 1994 р. вони складали 40,1% від загальної кількості зареєстрованих малих підприємств, то в 2006 р. - 30,1%. На малі підприємства, які працюють у сфері нерухомості із здачею житла в оренду, послуги юридичним особам в 2006 р. доводилося 19.1% від усіх малих підприємств; на підприємства промисловості в малому бізнесі в 1994 р. доводилося 16,9% від загальної кількості малих підприємств, то в 2006 р. 13%.

З початком відродження підприємництва починає формуватися його інфраструктура, яка представлена інформаційно-консультативними центрами, бізнес-центрами, технопарками, центрами підтримки молодіжного і жіночого підприємництва, громадськими об'єднаннями підприємців, системою підготовки і перепідготовки кадрів. Велике значення має залучення молоді до підприємницької діяльності. З цією метою у вищих учбових закладах 1-4 рівнів акредитації читаються дисципліни «Основи менеджменту», «основи маркетингу», «Основи бізнес - планування», «Господарське законодавство», які базуються на знаннях студентів, отриманих при вивченні фундаментальних економічних наук.

Відповідно до діючих урядових програм і перспектив розвитку підприємництва в Україні пріоритетними напрямами підтримки цього виду діяльності є:

- створення умов для підвищення ролі малого підприємництва в здійсненні структурних перетворень національної економіки і забезпечень економічного зростання;

- продовження реформ у сфері державного адміністрування і удосконалення роботи відповідних органів державного управління;

- вдосконалення податкового законодавства і посилення правового захисту підприємця;

- підвищення фінансової стійкості і ефективності функціонування підприємницьких структур;

- надання в міру можливості повної інформації підприємцям про зміст нормативних актів загальнодержавного, регіонального і місцевого рівнів, що регламентують порядок і умови їх діяльності.

Підприємці створюють в національній ринковій економіці її приватний сектор. Підприємства (фірми), що становлять основу цього сектора є самостійними господарськими одиницями різних форм власності, що об'єднують економічні ресурси для здійснення комерційної діяльності. Кінцевою метою діяльності фірми є зміцнення її позицій на ринку за рахунок максимізації прибутку. Для цього потрібні ресурсозберігаючі технології, передове устаткування, нові форми організації праці, висока кваліфікація працівників, своєчасний збір і оперативна обробка інформації, - усе це веде до підвищення ефективності виробництва і, отже, підвищенню ефективності економіки країни і на цій основі підвищення її соціальної ефективності.

Поиск по сайту: