АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Національне рахівництво як інструмент регулювання макроекономічних процесів

Читайте также:
  1. XV. 1. Загальна характеристика електрохімічних процесів
  2. Аварійний (ловильний) інструмент для обертальних методів буріння.
  3. Аварійний (ловильний) інструмент для ударно-канатного буріння.
  4. Адміністративні методи регулювання зовнішньої торгівлі.
  5. Апаратне забезпечення інформаційних процесів
  6. Буровий інструмент для колонкового буріння.
  7. Буровий інструмент для шнекового буріння.
  8. Бюджет та податки як інструменти державного регулювання економіки
  9. Бюджет та податки, як інструменти фінансового регулювання економіки. Крива Лафера.
  10. Валютне регулювання
  11. Взаємозв’язок господарських процесів
  12. Види, способи і типи правового регулювання

Система національних рахунків (СНС), рекомендована ООН, є досить складний набір рахунків і таблиць, які детально розглядаються спеціальними учбовими дисциплінами. Тут ми охарактеризуємо лише основні параметри сучасного стандарту СНС. Головна мета СНС - дати кількісну інформацію про виникнення і рух сукупного громадського продукту (СОП), валового внутрішнього продукту (ВВП), і національного доходу (НД). Усі стандартні рахунки на базі даних Держкомстату України даються в таблицях СНС.

За допомогою системи рахунків ведуть облік формування, розподіли і використання господарських величин, що мають розмірність потоку, тобто що є процесом, який в них відбитий в одиницю часу (за відомий період: рік, квартал, місяць і так далі). Проте для структурного дослідження потрібно і такі економічні величини, які мають розмірність запасу, тобто об'єми деяких показників, що являють собою, не в одиницю часу, а на певну дату.

І тут важливий такий інструмент аналізу, як баланс. Нині широко застосовують для практичного розрахунку витрат виробництва і цін модель міжгалузевого балансу, який розкриває як джерела формування ВВП, так і напрями його розподілу.

Потрібно помітити, що національні рахунки самі по собі не відбивають усієї економічної активності і рівня життя населення. Це обумовлено наступними обставинами:

1) існуванням неринкової діяльності, результати якої не стають об'єктами купівлі-продажу і, отже, не фіксуються в макроекономічних показниках, як, наприклад, продукти занять домашнім господарством, роботи на присадибних ділянках та ін.;

2) наявністю тіньової економіки, в яку входить не лише злочинний бізнес (н-р, наркобізнес), але і будь-яка незареєстрована діяльність, що створює (за різними оцінками) 5 - 15% ВВП США і 50 - 60% ВВП України;

3) об'ємні показники є кількісними і тому не враховують зміни якості, яка часто підвищується, у тому числі при зменшенні кількості;

4) вони також не відбивають зрушень в структурі виробництва, тобто збільшення випуску одних і скорочення інших продуктів (хоч би відносного);

5) національні рахунки не характеризують міру забруднення довкілля у зв'язку з економічним зростанням, яке не завжди компенсує екологічний збиток (існує песимістичний жарт: кінцевим продуктом господарської діяльності є сміття);

6) вони не відстежують тенденцію до розширення вільного часу у зв'язку з підвищенням ефективності;

7) об'ємні показники не вимірюють задоволення від творчої праці і духовних потреб, бо описують, передусім, матеріальну сторону життя.

Проте усе це не зменшує значення національних рахунків, тим паче, що на їх основі можна розраховувати показники виробництва і споживання на душу населення, тобто параметри матеріального рівня добробуту, а також показники економічної ефективності, які співвідносять результати з витратами на їх досягнення, показуючи спрямованість економічного розвитку. Та і самі по собі вони дуже інформативні, особливо за тривалі періоди, в переломні роки і при порівнянні низки країн.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)