Міжнародні фінансові інститути і співпраця з ними України

Одним з вагомих чинників розвитку національної економіки є її співпраця з міжнародними фінансовими інституціями, яка повинна відповідати вимогам її національної безпеки і сприяти нарощуванню її могутності у світовій економічній системі. До таких інституцій належать, передусім, Світовий банк і Міжнародний Валютний фонд.

Що ж є головною метою України в такій співпраці?

Передусім, це:

§ Забезпечення кредитної підтримки інноваційного розвитку національної економіки;

§ Забезпечення залучення зовнішніх інвестиційних ресурсів в розвиток пріоритетних секторів національної економіки;

§ Забезпечення фінансування пріоритетних з точки зору економічних, екологічних і соціальних інтересів держави проектів і адекватних до цього структурних реформ в національній економіці.

У цьому контексті слід визначити, що головними стратегічними орієнтирами у напрямі співпраці України з міжнародними фінансовими інституціями (МФИ) являються:

· Усебічна підтримка вітчизняного високотехнологічного і наукомісткого виробництва і нарощування об'єму конкурентоздатної продукції (судно-, авіа-, машино-, автомобиле-, ракетобудування);

· Усебічна підтримка макроекономічне стабільності і екологічній збалансованості національної економіки;

· Всестороння підтримка соціальних програм національної економіки і подолання бідності в державі.

Одночасно треба припинити такі негативні явища в системі співпраці України з МФИ, як:

§ Недостатній моніторинг з боку державних органів влади з приводу ефективності реалізації проектів, які фінансуються МФИ, який потребує методичного забезпечення відповідної звітності;

§ Недостатній захист національних інтересів України в процесі реалізації проектів МФИ, яка вимагає додаткового нормативно-правового забезпечення регулювання цієї співпраці;

§ Формування нових економічних, політичних, соціальних і екологічних ризиків у зв'язку з практикою використання засобів МФИ для фінансування поточних витрат, які не є обгрунтованими з точки зору довгострокової національної безпеки держави і вимагають їх припинення.

Відповідно до Стратегії економічного і соціального розвитку України (2004-2015гг.) «Шляхом європейської інтеграції», визначені такі основні стратегічні пріоритети в співпраці з МФИ:

1. Стратегічні напрями співпраці з Міжнародним Валютним Фондом:

· Забезпечення макроекономічної і фінансової стабільності;

· Перебудова ефективною банківською і фінансовою систем;

· Реформування податково-бюджетної системи;

· Зміцнення системи соціального захисту і підвищення рівня життя населення;

2. Стратегічні напрями співпраці з Групою Світового Банку:

· Забезпечення стійкого економічного зростання;

· Перебудова фінансового сектора і забезпечення його стійкості;

· Впровадження інноваційної моделі розвитку і перебудова економічних знань;

· Подолання бідності, соціальний захист незахищених верств населення, зміцнення середнього класу;

· Усебічний і гармонійний розвиток людини;

· Захист довкілля і техногенна безпека;

· Поступова інтеграція у світові економічну і фінансову системи;

· Динамічний розвиток регіонів і усунення регіональних диспропорцій;

· Ефективний державний устрій.

3. Стратегічні напрями співпраці з Європейським Банком Реконструкції і Розвитку:

· Зміцнення банківського і фінансового сектора і забезпечення фінансових потреб малого і середнього бізнесу;

· Розвиток енергетичного сектора і міжнародних транспортних меж;

· Допомога в комерціалізації і структурних реформах у сфері муніципальних послуг і інфраструктури (зокрема транспорту. телекомунікацій і так далі) і секторі енергозбереження;

· Забезпечення ядерної безпеки;

· Підтримка і реструктуризація промислового сектора.

4. Стратегічні напрями співпраці з Чорноморським банком торгівлі і розвитку:

· Розвиток енергетичного сектора;

· Стимулювання українського експорту, передусім, в країни-члени ЧБТР;

· Фінансова підтримка сільського господарства і промисловості;

· Розвиток середнього і малого бізнесу в Україні.

Розглядаючи напрями інтеграції України у світовий економічний простір, можна сказати, що формально її національна економіка являється досить інтегрована, оскільки в наявності є такі ознаки:

- внутрішньо конвертована національна валюта;

- плаваючий валютний курс;

- функціонує Українська міжбанківська валютна біржа;

- створені валютні резерви;

- лібералізували зовнішньоторговельні зв'язки;

- здійснюються міграційні процеси.

Не дивлячись на ці ознаки інтегрованості національної економіки, зовнішньоекономічна політика вимагає істотного удосконалення. Про це свідчать рейтинги, що проводяться міжнародними економічними і громадськими організаціями.

Журнал «Foreign Policy» спільно з консалтинговою фірмою «A.T. Kearney» вивчають економічну інтегрованість 72 найбільших по рівню ВВП і чисельності населення країн світу і визначають рейтинг глобалізації на основі 12 показників, об'єднаних в 4 ключових категорії: економічна інтеграція, особисті контакти, технологічна сумісність, політична участь. У 2007г. Україна зайняла в цьому рейтингу 42-е місце, на 3 позиції нижче в порівнянні з 2006 роком. Британський журнал «The Economist» поставив Україну на 2008-2012 рік на 70-е місце з можливих 82 в рейтингу підприємницької привабливості. У рейтингу найбільш зручних податкових систем світу Україна зайняла 177 місце з 178, а загальновідомо, що податкова система країни робить великий вплив на умови і інтенсивність інвестиційних потоків. Україні необхідно активізувати приплив іноземних інвестицій, а також її входження в процеси міжнародного руху капіталів на партнерських і паритетних началах.

Поиск по сайту: