Суб'єкти правовідносин, що виникають з приводу реалізації права на інформацію

Людина досить довго була головним виробником і поширювачем відомостей про навколишнє природне середовище та суспільне життя, а тому і єдиним суб'єктом інформаційних відносин. Розвиток цивілізації спричинив появу нових, похідних учасників таких відносин. Спочатку до примітивних інформаційних потоків у якості суб'єктів входили сім'ї, роди, племена, які передавали власний досвід із покоління у покоління. Пізніше до суб'єктного складу інформаційних відносин почали входити держави, юридичні особи приватного і публічного права. Ми, можливо, на сьогодні перебуваємо напередодні виникнення нових учасників інформаційних відносин, якими зможуть стати новітні інформаційні технології, наділені штучним інтелектом.

Відносини, що нині існують з приводу одержання, використання, поширення та зберігання різноманітних відомостей, є багатогранними і включають безліч суб'єктів. Це пов'язане насамперед із феноменом інформації, множинністю її джерел, носіїв і проявів.

Деяка частина інформаційних відносин у силу їх суспільної значущості потребує врегулювання за допомогою загальнообов'язкових, формально визначених, гарантованих державою, правил поведінки. Такі відносини визначаємо як правові інформаційні, інформаційно-правові відносини або інформаційні правовідносини. Упорядкування таких відносин пов'язане у першу чергу з необхідністю розмежування прав та обов'язків їх учасників, тобто з визначенням правового статусу відповідних суб'єктів. Саме тому актуальним науковим завданням є визначення поняття та видів суб'єктів інформаційних відносин.

У нашій державі загальні засади реалізації права особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України закріплює Закон України «Про інформацію», забезпечує ж громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів

державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення Закон України «Про звернення громадян».

Зі змісту статті 3 Закону України «Про інформацію» випливає, що інформаційними є правовідносини, які виникають у всіх сферах життя і діяльності суспільства і держави при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації.

Стаття 7 Закону України «Про інформацію» визнає суб'єктами інформаційних відносин: громадян України; юридичних осіб; державу Україна, а також інші держави, їх громадян та юридичних осіб, міжнародні організації та осіб без громадянства.

Зважаючи на багатогранність інформаційних відносин, обсяг прав та обов'язків зазначених вище суб'єктів є різним і залежить від об'єктів таких відносин та зовнішніх умов, у яких такі відносини виникають. Так, наприклад, громадянин України як запитувач інформації у порядку статті 3 2 Закону України «Проінформацію» перебуває у іншому правовому становищі, ніж у відносинах з приводу авторства художнього твору. Спільним для зазначених, здавалося б абсолютно різних, видів інформаційних відносин є можливість особи вступати у такі правовідносини. Тобто цілком логічним є визначення інформаційної правосуб'єктності як правової категорії.

На сьогодні серед науковців немає єдності у поглядах щодо співвідношення правосуб'єктності і правового статусу: одні вчені вважають правосуб'єктність передумовою правового статусу, другі схильні включати її в правовий статус як структурний елемент, треті називають правосуб'єктність більш об'ємною категорією, яка включає в себе правовий статус.

Правосуб'єктність сприяє встановленню відмінності правового статусу від інших соціальних статусів особи — економічного, політичного, етнічного та ін. Термін «правосуб'єктність» застосовується до суб'єктів права — учасників правовідносин. Термін «правовий статус» вживається для характеристики правового становища особи в цілому. Тому правосуб'єктність як важливий «опорний» інститут (фундамент) набуття правового статусу фізичною або юридичною особою може бути включена до складу правового статусу.

Інформаційну правосуб'єктність визначаємо як здатність суб'єкта інформаційних правовідносин мати інформаційні пра-

Поиск по сайту: