Основні правові засоби отримання громадянами інформації. 4) отримання інформації за допомогою телебачення, радіомовлення, та інших аудіовізуальних ЗМІ (кіно

4) отримання інформації за допомогою телебачення, радіомовлення, та інших аудіовізуальних ЗМІ (кіно, звукозапис, відеозапис тощо),

5) отримання інформації від інформаційних агентств та інших суб'єктів інформаційної діяльності,

6) доступ до інформації з бібліотечних ресурсів,

7) доступ до інформації в архівах,

8) доступ громадян до інформації через мережу Інтернет,

9) отримання інформації безпосередньо з публічних виступів (засідань, круглих столів тощо).

У статті 35 «Оскарження відмови і відстрочки задоволення запиту щодо доступу до офіційних документів» Закону України «Про інформацію» йдеться, окрім іншого, і про форми доступу до офіційних документів: запитувачі мають право:

— робити виписки з офіційних документів,

— фотографувати їх,

— записувати текст на магнітну плівку тощо,

— отримувати за відповідну плату копії запитуваних документів.

Різні форми доступу передбачають різні види копіювання документів і мають на увазі право досліджувати документи. Щодо останнього, то, немає положення, де б говорилось про те, як воно здійснюється на практиці. Якщо мета полягає в тому, щоб дозволити запитувачам вивчати документи на території органу влади (що було б позитивною рисою права запитувачів), в Законі України «Про інформацію», це слід би було роз'яснити детальніше.

Важливо також відзначити, що доступ до інформації стосуються не тільки пошуку й одержання документів й іншої інформації, що перебуває в розпорядженні державних і приватних організацій, але й відвідування заходів і засідань державних органів, наприклад, судових засідань або сесій Верховної Ради України чи місцевих рад.

Основним засобом доступу до офіційної інформації Закон України «Про інформацію» визначає інформаційний запит щодо доступу до офіційних документів і інформаційний запит щодо надання письмової або усної інформації.

Під інформаційним запитом щодо доступу до офіційних документів розуміється звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами. Запит може бути ін-

дивідуальним або колективним. Він подається у письмовій формі. Громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документа, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених Законом України «Про інформацію».

Під інформаційним запитом щодо надання письмової або усної інформації розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань.

Развичай запити до державних органів спричинені тим, що доступ до інформації, яка підлягає оприлюдненню державним органом, є обмеженим, вона надається несвоєчасно або в такій формі, що допускає неоднозначне тлумачення її змісту стосовно невизначеного кола осіб. Отже, ефективна стандартизація офіційних повідомлень державних органів та їх подальше поширення через приватні засоби комунікації дозволять скоротити витрати робочого часу державних службовців та бюджетних коштів, пов'язані із задоволенням інформаційних запитів громадян (прийоми, додаткове листування, надання консультацій тощо). Друга причина запитів — надання доступу до інформації, що стосується або може стосуватися лише окремих громадян чи юридичних осіб.

Звернемо увагу на окремі проблемні питання правового регулювання відносин, що виникають з приводу інформаційного запиту. Право на інформаційний запит стосовно ознайомлення, надання офіційних документів, усної чи письмової інформації може бути реалізоване запитувачами тільки відповідно до державних органів законодавчої, виконавчої та судової влади, їх посадових осіб. Аналогічну форму одержання відомостей відповідно слід передбачити і стосовно офіційної документованої інформації органів місцевого самоврядування.

Загалом, предметом інформаційного запиту закон встановлює офіційні документи, письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань. Тобто відомості про діяльність органів місцевого самоврядування, недержавних установ та організацій прямо не визнаються предметом інформаційного запиту. Складається враження, що відкрита інформація про діяльність недержавних інституцій не може надаватися за запитами. Однак,

Поиск по сайту: