Юридична відповідальність за порушення права на доступ до інформації. неправильних та неповних програм і відомостей, технічних засобів (аналогічні статті стосовно кримінальної відповідальності за комп'ютерне шахрайство

неправильних та неповних програм і відомостей, технічних засобів (аналогічні статті стосовно кримінальної відповідальності за комп'ютерне шахрайство передбачено законами Фінляндії, Данії, Австрії, Швейцарії та інших країн.)

Склад злочину ст. 269 Кримінального кодексу Німеччини передбачає кримінальну відповідальність за протиправне введення даних до комп'ютера (ЕОМ) чи повну заміну їх іншими даними (фальсифікація інформації) з метою сприйняття фальсифікованої інформації у хибному вигляді або подання зміненої інформації у документальному вигляді, використання такої інформації. Статтею 270 Кримінального кодексу Німеччини передбачено відповідальність за порушення допустимих параметрів у зв'язку з процесом обробки шляхом обману.

Зловживання, пов'язані з руйнуванням інформації та внесенням комп'ютерних вірусів, регламентуються статтями 202а, 303а, ЗОЗв Кримінального кодексу Німеччини.

Інші комп'ютерні правопорушення регламентуються такими законодавчими актами:

— протизаконне викотристання робіт, захищених авторським правом, — ст. 106 Закону «Про авторське право»;

— нелегальна передача технології — ст. 34 Закону «Про зовнішню торгівлю»;

— протизаконне розголошення захищеної інформації —ст. 43 Закону «Про захист державної інформації»;

— незаконне виробництво топографій мікроелектронних напівпровідників — ст. 10 Закону «Про захист напівпровідників».

В Італії було прийнято два важливі законодавчі акти, що стосуються комп'ютерних злочинів. Перший, щодо програмного захисту, — це Декрет № 518 від 29 грудня 1992 р. про «Використання Регламенту Європейського Економічного Співтовариства №91/250 щодо правового захисту комп'ютерних програм».

Другий стосується комп'ютерних злочинів взагалі — це Закон № 547 від 23 грудня 1993 р. про «Зміни та внесення нових статей щодо комп 'ютерних злочинів у Кримінальний кодекс». Згідно з цим законом комп'ютерні злочини — це злочини, вчинені з використанням комп'ютерних технологій, від персонального комп'ютера до портативного телефонного апарата, забезпеченого мікрочипом.

Розділ XI

Можливості названих видів обладнання значно більші, якщо воно пов'язане зі спеціальними мережами. Якщо це обладнання застосовується належним чином, то за його допомогою можливий несанкціонований доступ до баз даних компаній, громадських установ, банків. Воно також дає можливість використовувати лінії пошкодженої мережі для захоплення конфіденційної комерційної інформації.

Класифікувати спеціальні санкції за правопорушення щодо стандартів інформаційної відкритості в кримінальному праві України можна за трьома основними видами правопорушень:

— розголошення державними службовцями інформації з обмеженим доступом;

— незаконні обмеження державними службовцями доступу до інформації інших уповноважених розпорядників;

— незаконні обмеження доступу до інформації про екологічну безпеку.

Розглянемо більш детально передбачені чинним кримінальним законодавством України склади злочинів, тобто моделі неправомірної поведінки суб'єктів інформаційних відносин — фізичних осіб, у сфері доступу до інформації.

Кримінальне законодавство України передбачає наступні склади злочинів, пов'язаних з порушеннями встановленого порядку доступу до інформації.

Стаття 114 Кримінального кодексу України «Шпигунство» передбачає, що передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю, якщо ці дії вчинені іноземцем або особою без громадянства, — караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.

Як бачимо, у даному складі злочину передбачено спеціальний суб'єкт — іноземець або особа без громадянства, а також особливу форму об'єктивної сторони у вигляді збирання з метою відомостей, що становлять державну таємницю. Таким чином, зазначена модель поведінки для не громадян України є неправомірною і спричиняє найвищий рівень юридичної відповідальності — кримінальну.

Стаття 111 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності

Поиск по сайту: