Юридична відповідальність за порушення права на доступ до інформації. документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем

документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, якщо вони спричинили порушення роботи підприємства, установи чи організації або вчинені щодо особливо важливих документів, штампів, печаток, караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років». Зазначеною статтею передбачено низку неправомірних засобів доступу громадян до матеріальних джерел інформації — документів різних видів: від офіційних до приватних.

Наступний механізм неправомірного доступу громадян до інформації передбачений статтею 359 Кримінального кодексу України: незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб або організованою групою, або заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Недотримання встановленого Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівлі спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв'язку, іншими засобами негласного отримання інформа-

Розділ XI

ції, затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Служби безпеки України від 29.01.2001 р. № 17/17, порядку застосування засобів негласного отримання інформації спричиняє для винних суб'єктів кримінальну відповідальність.

Наступний блок неправомірних засобів доступу до інформації стосується уже згадуваних «комп'ютерних злочинів». Стаття 361 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації. Стаття 361-2 Кримінального кодексу України закріплює відповідальність за несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства. Кримінальний кодекс України доповнено статтею 361-2 Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України» від 23 грудня 2004 року № 2289-IV.

Об'єктивна сторона незаконного втручання можлива у двох різних формах:

1) незаконне втручання в роботу автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп'ютерних мереж, яке спричинило перекручення або знищення комп'ютерної інформації чи носіїв такої інформації;

2) розповсюдження комп'ютерного вірусу шляхом застосування програмних і технічних засобів, призначених для незаконного проникнення в автоматизовані електронно-обчислювальні машини, їх системи чи комп'ютерні мережі та здатних спричинити перекручення або знищення комп'ютерної інформації чи носіїв такої інформації.

Здебільшого, незаконне втручання вчиняється особою, яка має правомірний доступ до комп'ютерної інформації. Це значно підвищує ступінь суспільної небезпечності вчинюваного злочину. Між гим діючий закон цього не враховує: такі дії осіб, котрі мають

Поиск по сайту: