|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Інформаційне право та законодавствоСьогодні інформаційне право як наука динамічно розвивається, його основні положення перебувають у стадії формування. Значний вплив на інформаційне право як науку мають галузеві науки: конституційне, адміністративне, цивільне, трудове, кримінальне право. Окремі положення інформаційного права базуються на теоретичних засадах міжгалузевих інституцій законодавства та юридичної науки: господарського, підприємницького і комерційного права, права інтелектуальної власності тощо. На межі інформатики і права сьогодні формуються такі науки, як правова інформатика, криміналістична інформатика, тектологія (теорія організації) інформаційної безпеки тощо. Багато дослідників виявляють взаємозв'язок інформатики та права в інформаційному суспільстві, який виявляється у кількох аспектах. По-перше, як наука. Інформатика відпрацьовує методи дослідження, які після відповідної адаптації дають можливість вирішувати проблеми правової науки. Серед таких методів — методи формування гіперсистем, агрегації, комп'ютерного моделювання, алгоритмізації тощо. По-друге, як галузей суспільної діяльності. Право визначає межі дозволеної поведінки, правопорушення і відповідальності у сфері інформаційних відносин. Право може забороняти, стримувати або стимулювати інформаційні відносини, розвиток їх, тенденції тощо. Провідні дослідники інформаційного права обґрунтовують власну концепцію формування галузі інформаційного права, як групи правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають з приводу встановлення режимів та параметрів суспільного обігу інформації, правового статусу, поведінки та зв'язків суб'єктів інформаційних процесів. Основу інформаційного права складають інформаційні права і свободи. Звідси, базисом методу цієї галузі є система загальних дозволів, яка збалансовується за допомогою системи заборон загального і приватного характеру і обмежено використовує позитивні зобов'язання. Комплексний характер цієї галузі обумовлюється, насамперед, практикою законотворення, за якої інформаційні норми залучаються до традиційних галузей права, в першу чергу, конституційного, адміністративного та цивільного. Інформаційне право як наука вивчає наукові проблеми формування і розвитку системи інформаційних правовідносин за такими основними напрямами: — понятійний апарат, основні терміни та їх дефініції; — особливості інформаційного права як нової комплексної галузі права; — структура і склад інформаційного права як комплексної галузі права, її взаємозв'язки з іншими галузями права; — інформаційно-правові норми, особливості їх побудови; — інформаційні правовідносини як відносини особливого роду, особливості поведінки суб'єктів інформаційних правовідносин, права, обов'язки і відповідальність осіб — учасників інформаційних правовідносин; — особливості і юридичні властивості інформаційних об'єктів; — розробка принципів інформаційного права, особливостей застосування методів правового регулювання інформаційних відносин; — джерела інформаційного права — інформаційне законодавство, судові рішення, інші правові акти; — систематизація і кодифікація інформаційно-правових норм; — теоретичні засади формування кодексу про інформацію як основного кодифікованого акта інформаційного права; — дослідження практики застосування і методів підвищення ефективності норм інформаційного права. За природою правового походження, як комплексна галузь національного права України, інформаційне право має приватноправову і публічно-правову природу. Тобто, норми інформаційного права формуються як на публічному (державному), так і на приватному рівнях суспільних відносин. На формування інформаційного права мають вплив сучасні тенденції інформаційного суспільства. Виникають нові об'єкти суспільних відносин, які регулюються інформаційним правом. Як зазначають провідні дослідники інформаційного права В.К.Шкарупа і В.С.Цимбалюк, з розвитком процесів використання можливостей нового електронно-інформаційного середовища обмін даними усе більше перетворюється із засобу виникнення правовідносин на засіб їх існування. До таких об'єктів (благ) як у матеріальному, так і у віртуальному середовищі відносять: Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |