|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Інформаційне право. Інформаційні відносини. — еквіваленти речей — гроші та цінні папери (е-гроші, е-цінні папери, у тому числі права на них (право майнової власності);
— еквіваленти речей — гроші та цінні папери (е-гроші, е-цінні папери, у тому числі права на них (право майнової власності); — документи, що охороняються в рамках такого інституту інформаційного права, як право щодо інформації з обмеженим доступом; — роботи і послуги, у яких провідним чинником є інформація у статусі інтелекту (а отже, є інтелектуальною власністю): — виключні права на результати інтелектуальної діяльності (двох його провідних складових — авторського права та права промислової власності); — інші немайнові блага (життя, свобода, здоров'я людини тощо, пов'язані з інформацією). Зазначені об'єкти залежно від відношення до віртуального простору дослідники пропонують умовно поділити на три групи: а) блага, що мають цінність тільки в межах е-середовища і без б) блага, що мають цінність всюди, тобто як у межах е-середо в) блага, що мають цінність тільки за межами е-середовища, житло тощо, але які можна придбати з використанням віртуального середовища (Інтернет-торгівля, Інтернет-реклами і т.д.). Основний об'єкт регулювання інформаційного права — суспільні інформаційні відносини; основний предмет суспільних відносин — інформація (відомості, дані, знання, інформаційні ресурси, таємниця, інформаційні технології тощо); метод правового регулювання — системне комплексне застосування методів конституційного, цивільного, адміністративного, трудового та кримінального права (що визначає міжгалузевий характер публічно-правового регулювання) та застосування методів приватно-правового регулювання (на рівні правочинів, угод, звичаїв, традицій, норм суспільної моралі, професійної, ділової етики тощо). Представники всеукраїнської школи інформаційного права Р.А.Калюжного та М.Я.Швеця провідними функціями інформаційного права на основі загальних функцій права визначають: нормативна — визначення норм, правил поведінки суб'єктів інформаційних відносин (правового поля); комунікативна — зазначення в окремих статтях посилань на законодавчі акти, які є системоутворюючими різних міжгалузевих інститутів права; регулятивна — визначення прав та обов'язків, зобов'язань суб'єктів щодо регулювання суспільних інформаційних відносин; охоронна — визначення гарантій та меж правомірної поведінки суб'єктів, які здійснюють заходи щодо недопущення та профілактики правопорушень, а також контроль за дотриманням правомірної поведінки; захисна — визначення правових умов, процедур та суб'єктів, які здійснюють захист від вчинених правопорушень (поведінки, за якою діяння утворюють делікти), та відповідальності за них згідно з нормами цивільного, адміністративного, трудового, кримінального права; інтегративна — системне поєднання комплексу визначених юридичних норм, які регулюють інформаційні відносини в Україні у різних підсистемах права (щодо інформаційного права — вона є поєднувальною ланкою між провідними традиційними галузями права). Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |