Доступ до інформації: поняття, правове регулювання. громадського порядку, боротьби зі злочинністю, виконання інших функцій, визначених Конституцією та законами України

громадського порядку, боротьби зі злочинністю, виконання інших функцій, визначених Конституцією та законами України, актами Президента України.

Указом керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади зобов'язані забезпечити:

— проведення регулярних за заздалегідь оприлюдненим розкладом прес-конференцій, в тому числі з використанням засобів глобальної інформаційної мережі Інтернет, а також періодичне надання публічних відповідей на запитання громадян через засоби масової інформації;

— постійне оновлення Веб-сторінок відповідних центральних та місцевих органів виконавчої влади, створення за їх допомогою можливості для оперативного оприлюднення відповідей на найбільш поширені звернення та іншої інформації, широкого обговорення актуальних суспільних проблем та вивчення громадської думки про шляхи їх розв'язання.

Свої коментарі до Указу Президента України від 1 серпня 2002 року №683/2002 «Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади» здійснювали науковці і представники правозахисних організацій. Так, Є.Захаров та І.Рапп зазначають, що «тільки з одним положенням Указу не можна ніяк погодитися — завданням Кабміну підготувати «вичерпний перелік видів інформації, вільне збирання, зберігання, використання і поширення якої в будь-який спосіб може бути обмежено в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя та вдосконалення порядку здійснення контролю за наданням такої інформації». Тут фактично перелічені всі підстави для обмеження доступу до інформації за статтею 34 Конституції. Але можливість скласти наперед вичерпний перелік всіх відомостей за таким широким колом підстав є дуже сумнівною. Крім того, ці обмеження, запозичені зі статті 10 Європейської конвенції захисту прав людини і основних свобод, мають бути необхідними в демократичному суспільстві, мати визначену законом мету і шкода, завдана їхнім використанням, не може переважати

шкоду суспільному інтересу від неможливості отримати інформацію, доступ до якої обмежується. Використання цих підстав для обмеження доступу до інформації має враховувати конкретні обставини конкретної ситуації, вони не можуть бути загальними. Отже, створення такого переліку може звести нанівець усі позитивні риси Указу, оскільки саме коло відкритої інформації може бути невиправдано обмеженим».

Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» № 928 від 31 липня 2000 року, визначив основними завданнями щодо розвитку національної складової мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні:

— створення у найкоротші строки належних економічних, правових, технічних та інших умов для забезпечення широкого доступу громадян, навчальних закладів, наукових та інших установ і організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, суб'єктів підприємницької діяльності до мережі Інтернет;

— розширення і вдосконалення подання у мережі Інтернет об'єктивної політичної, економічної, правової, екологічної, науково-технічної, культурної та іншої інформації про Україну, зокрема тієї, що формується в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, навчальних закладах, наукових установах та організаціях, архівах, а також бібліотеках, музеях, інших закладах культури, розширення можливостей для доступу в установленому порядку до інших національних інформаційних ресурсів, постійне вдосконалення способів подання такої інформації;

—забезпечення конституційних прав людини і громадянина на вільне збирання, зберігання, використання та поширення інформації, свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань;

— забезпечення державної підтримки розвитку інфраструктури
надання інформаційних послуг через мережу Інтернет; ство
рення умов для розвитку підприємницької діяльності та кон
куренції у галузі використання каналів електронного зв'язку,
створення можливостей для задоволення на пільгових умовах

Поиск по сайту: