|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Інформація у правовідносинах. читанні, однак який повернутий з вето Президента для скасування (07.04.2006 р)
читанні, однак який повернутий з вето Президента для скасування (07.04.2006 р). Декілька слів про історію розробки даного законопроекту. Початок розробки проекту базового (рамкового) Закону України «Про захист персональних даних» було покладено у 1996 р. Практична необхідність розробки закону обґрунтовується наступним: стан нормативно-правової бази України не повною мірою забезпечував захист прав людини у сфері персональних даних. Нормативна база мала слабку кореляцію з вимогами статей 3, 23, 31, 32, 34 Конституції України та міжнародних стандартів; діючі у цей час більш як 20 законів України, пов'язані зі збором, використанням і передачею інформації про фізичних осіб, не мали однозначного визначення персональних даних. Перша версія законопроекту була підготовлена у 1998 році. На той час законопроект 4 рази розглядався у міністерствах і комітетах: Мінекономіки, Мінфіні, Мін'юсті, в Міністерстві внутрішніх справ, Службі безпеки України, Комітеті з питань державних секретів, Податковій адміністрації, у Раді національної безпеки і оборони, Уповноваженим ВР України з прав людини. Було враховано понад 160 зауважень і пропозицій. На кінець 1999 р. законопроект погодили всі міністерства та відомства і 27 грудня 1999 р. він був спрямований до Кабінету Міністрів України. У червні 2002 року авторами законопроекту був здійснений переклад з англійської на українську мову Конвенції №108 Ради Європи «Про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних» та Додаткового протоколу до зазначеної Конвенції щодо органів нагляду та транскордонних потоків від 08.11.2001р., які були затверджені МЗС України як офіційні переклади (лист МЗС України від 02.07.2002 р. № 72/15-077-1412). У травні 2003 року законопроект розглянутий у першому читанні та прийнятий за основу (Постанова Верховної Ради України від 15.05.2003 p. №784-IV). У березні 2006 року законопроект розглянутий у другому читанні і прийнятий 16.03.2006 р. в цілому. Передбачалося, що Закон України «Про захист персональних даних» набере чинності з 1 січня 2007 року. Він регулював би відносини, пов'язані з обробкою персональних даних. Дія цього закону не поширювалася б на діяльність зі створення баз персональних даних фізичною особою виключно для особистих чи побутових потреб. Суб'єктами відносин, пов'язаних із персональними даними, відповідно до проекту закону визначалися б: — власник персональних даних; — володілець персональних даних; — користувач персональних даних; — уповноважений орган з питань захисту персональних даних. За договором або дорученням власник персональних даних зможе надати право розпоряджатися цими даними іншій фізичній або юридичній особі — розпоряднику персональних даних. Суб'єкти відносин, пов'язані із персональними даними, зобов'язані: — не допускати розголошення персональних даних; — виконувати вимоги встановленого відповідно до законодавства режиму доступу до персональних даних та захисту персональних даних. Суб'єктами відносин, пов'язаних із персональними даними відповідно до зазначеного проекту закону, могли б бути фізичні та/або юридичні особи інших держав та міжнародні організації. Об'єктами захисту передбачалися персональні дані, які обробляються за допомогою інформаційних (автоматизованих) систем та/або картотек персональних даних. У проекті закону відзначалося, що персональні дані за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом. Віднесення персональних даних до категорії відомостей, які становлять державну або іншу визначену законом таємницю, і доступ до них здійснювалося б відповідно до закону. У проекті закону містилася досить прогресивна однак, не зовсім чітко виписана норма про те, що персональні дані фізичної особи, яка претендує чи займає виборну посаду (в представницьких органах) або посаду державного службовця першої категорії, не відноситиметься до інформації з обмеженим доступом, за винятком інформації, яка визначена такою відповідно до закону. Проектом закону передбачалося, що персональні дані зможуть оброблятися тільки за умови, що: — обробка персональних даних здійснюється за письмовою зго Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |