Інформаційне право. Інформаційні відносини. Можна виділити наступні основні інститути інформаційного права відповідно до процесу створення інформації

Можна виділити наступні основні інститути інформаційного права відповідно до процесу створення інформації.

1. Інститут права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

2. Інститут об'єктивності, вірогідності, повноти і точності інформації.

Норми цього інституту містяться в Конституції України в ряді норм — статті 32, 34, 50, а також у Законі України «Про інформацію» — у статті 5, у Законі України «Про національну програму інформатизації» — ст. 5, у Цивільному кодексі України — ст. 700, 868, 911 та ін. Цим інститутом встановлюється обов'язок творців або власників інформації, яка призначена для передачі споживачам, забезпечити її об'єктивність, вірогідність, повноту і точність.

3. Інститут засобів масової інформації, який включає:

— субінститут друкованих засобів масової інформації;

— субінститут електронних засобів масової інформації (телебачення, радіомовлення, Інтернет);

— субінститут кінематографії;

— субінститут інформагентств.

Наявність цього інституту і його субінститутів встановлюється статтею 18 Закону України «Про інформацію», у якій в якості основного виду інформації визначається масова інформація. У статті 20 цього ж закону до масової інформації віднесена інформація, що поширюється періодичними друкованими виданнями, радіомовленням, телебаченням, кіно і т.п. Субінститути засобів масової інформації знайшли розвиток у таких Законах України, як: «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про телебачення і радіомовлення», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення». «Про кінематографію», «Про інформаційні агентства» і т.д. Правові норми цього інституту регулюють суспільні відносини як у процесі створення інформації, так і в процесі її поширення засобами масової інформації.

4. Інститут наукової, статистичної й іншої інформації, який
включає:

— субінститут наукової інформації;

— субінститут науково-технічної інформації.

Наявність цього інституту і його субінститутів обумовлюється статтею 18 Закону України «Про інформацію», в якій визначені

основні види інформації. Законодавець регламентував створення визначених видів інформації в таких Законах України, як: «Про науково і науково-технічну діяльність», «Про науково-технічну інформацію». Крім того, існує цілий пласт указів Президента України і постанов Кабінету Міністрів України, присвячених регулюванню відносин у цій сфері. Правові норми цього інституту регулюють суспільні відносини як у процесі створення інформації, так і в процесі її поширення науковими установами, установами, які продукують статистичну та іншу інформацію.

5. Інститут власності на інформацію, який включає:

— субінститут авторських прав;

— субінститут інтелектуальної власності.

Основа цього інституту і його субінститутів визначена частиною першою статті 54 Конституції України. Відповідно до цієї статті громадянам гарантується захист їхньої інтелектуальної власності й авторських прав. Ці положення Конституції України знайшли подальший розвиток у ряді Законів України: «Про авторське право і суміжні права», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Субінститут прав власності на інформацію засновано на тому, що в частині другій статті 38 Закону України «Про інформацію» встановлено — «інформація є об'єктом права власності громадян, організацій (юридичних осіб) і держави. Інформація може бути об'єктом права власності як у повному обсязі, так і об'єктом лише володіння, користування чи розпорядження». Крім того, у статті 39 Закону України «Про інформацію» стверджується, що «інформаційна продукція та інформаційні послуги громадян і юридичних осіб, які займаються інформаційною діяльністю, можуть бути об'єктами товарних відносин, що регулюються чинним цивільним та іншим законодавством». Цивільний кодекс України у статті 1144 визначає, що «особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо».

Перераховані субінститути відносяться також і до цивільного права. Правові норми цього інституту регулюють суспільні відносини в процесі здійснення цивільно-правових відносин, які пов'язані з інформацією.

6. Інститут інформаційних ресурсів.

Поиск по сайту: