Доступ до інформації громадян з особливим правовим статусом

інформації. Дві групи правових проблем виникають відносно реалізації цих прав на доступ до інформації. Перша — це необхідність здійснення в цілому невизначених прав доступу до інформації за допомогою деталізованих правових процедур, які стосуються практичних аспектів збору інформації:

— установлення осіб, відповідальних за відповідь на запит інформації;

— визначення часових меж для надання відповідей на запити;

— утвердження механізму оскарження рішень про відмову надання інформації тощо.

Друга група правових питань пов'язана з обмеженнями, які накладаються правовими системами на дію права доступу до інформації. Ці обмеження звичайно поділяються на різні категорії залежно від доступу до певних видів інформації: урядову, судову, особисту й комерційну.

Перейдемо до розгляду положень окремих міжнародно-правових актів та законів України щодо особливостей доступу до інформації громадян у зв'язку з особливим професійним статусом останніх.

Додатком до Рекомендацій Ради Європи № R (95)13 від 11 вересня 1995 року рекомендується, щоб кримінально-процесуальні закони дозволяли слідчим органам проводити обшук комп'ютерних систем і конфісковувати дані на схожих умовах і відповідно до традиційних повноважень обшуку та конфіскації. Під час проведення обшуку рекомендується, щоб слідчі органи мали повноваження, які підпадають під дію відповідних засобів безпеки, поширювати такий обшук і на інші комп'ютерні системи у їхній юрисдикції, якщо такі системи підключені до мережі, та конфісковувати інформацію в таких системах за умови необхідності негайних дій.

При належному дотриманні законних прав і забезпеченні захисту рекомендується, щоб слідчі органи мали повноваження наказувати особам, які мають дані у комп'ютерній системі, що перебувають під їхнім контролем, надавати їм усю інформацію, необхідну для забезпечення доступу до комп'ютерної системи та даних, що зберігаються у них. Рекомендується, щоб кримінально-процесуальним законом передбачалося, що схожий наказ може видавати ся іншим особам, які володіють знаннями щодо функціонування комп'ютерної системи чи засобів захисту даних, що знаходяться у них. Рекомендується, щоб положення кримінально-процесу-

ального законодавства щодо доказів, які стосуються традиційних документів, застосовувалися у такий же спосіб і до інформації, що зберігається у комп'ютерній системі.

Окремі законодавчі акти передбачають особливі повноваження посадових осіб щодо доступу до інформації. Так, Закон України «Про статус народного депутата України» визначає права народного депутата України на забезпечення інформацією та на її використання.

На вимогу народного депутата посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців з питань депутатської діяльності і надати невідкладно, а за відсутності такої можливості — не пізніш як у п'ятиденний строк, необхідні інформацію і документацію. Народному депутату надано право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності. Доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається після взяття народним депутатом письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці.

Особливістю правового статусу народного депутата України є те, що він не зобов'язаний повідомляти про джерело інформації, яку він використовує. Крім того, народний депутат не може розголошувати інформацію, яка стала йому відомою під час здійснення депутатських повноважень, якщо ця інформація:

— була йому надана під час підготовки чи розгляду питань, що були розглянуті на закритих засіданнях Верховної Ради України та її органів;

— є конфіденційною чи таємною відповідно до закону і стала йому відомою у зв'язку з виконанням депутатських повнова-

Особливий правовий статус з огляду на право доступу до інформації, як зазначалося, мають і журналісти. Здійснюючи свою діяльність на засадах професійної самостійності, журналіст використовує права та виконує обов'язки, передбачені Законом України «Про інформацію» та Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». Журналіст зокрема має право:

— на вільне одержання, використання, поширення (публікацію)
та зберігання відкритої за режимом доступу інформації;

429

Поиск по сайту: