УПАКУВАННЯ КАРКАСА БЮГЕЛЬНОГО ПРОТЕЗА З ВОСКУ У ВОГНЕТРИВКУ МАСУ

Закінчивши моделювання бюгеля з воску, приступають до заміни воску металом. Для цього у воскову заготівлю каркаса бюгельного-протеза встановлюють літники, знімають його з моделі й установлюють літниками на дерев'яний конус.

Для заміни воскового каркаса бюгельного протеза золот-платиновим сплавом необхідно одержати точний його відбиток у пакувальній масі. Це роблять так. Підбирають кювету для кожного випадку діаметром трохи більшим, ніж воскова заготівля каркаса бюгельного протеза. Кювету поступово заповнюють спеціальною формувальною вогнетривкою масою, у яку занурюють воскової каркас.

Для виливка протезів із золота й золот-платинового сплаву застосовують спеціальні формувальні маси. Маса повинна володіти необхідної огнеупорностью, не плавитися й не давати тріщин при нагріванні до температури плавлення золот-платинового сплаву. Вона повинна бути досить пористої й розширюватися при нагріванні. При затвердінні повинні виходити гладкі поверхні.

Приводимо рецепти вогнетривких мас.

I, Гіпс 2 частини II. Кремнезем 3 частини

Чистий азбест 1 частина. Гіпс 1 частина.

Кремнезем у порошку 1 частина.

III. Гіпс 4 частини IV. Гіпс 1 частина

Тальк 2 частини Тонкий пісок 2 частини,

Крейда 2 частини Пісок 1 частина.

V. Каолін 1 частина

Кварцове борошно 1 частина.

Для кращого ущільнення формувальної маси наповнювану нею кювету потрібно поставити на вібраційний столик (мал. 45), де утворяться й передаються кюветі ритмічні поштовхи. Після затвердіння маси літники злегка нагрівають і видаляють. Кювету поміщають над невеликим полум'ям пальника для выплавления з її воску. Полум'я поступово збільшують до почервоніння ливарних каналів, по яких потече розплав-.ленний золот-платиновий сплав. Температуру варто підвищувати поступово, щоб у пакувальній вогнетривкій масі не утворювалося тріщин. Вогнетривку масу в кюветі варто вважати підготовленої до заливання в неї золот-платинового сплаву, якщо вона вся просвічується й у ній немає темних місць. Чим краще підготовлена кювету до заливання, тим точніше виходить каркас.

Золото - платинового сплаву для виливка каркаса потрібно взяти приблизно в 20—22 рази більше, ніж важить каркас, заготовлений з воску.

Розплавлювання золот-платинового сплаву й залив~ ка його у вогнетривку масу. Розплавлювання золот-платинового сплаву досягають при температурі не більше 1110°. Для цього застосовні будь-які плавильні апарати, що дають температуру більше 1150°. Найбільш простим апаратом уважається бензиновий (мал. 46). Він складається з ножних хутр, карбюратора й пальника. Натискаючи на педаль хутр, виштовхують повітря, що через гумовий шланг попадає в карбюратор, наповнений бензином. Карбюратор являє собою металевий балон із включеними в нього двома трубками. Одна - довга - доходить майже до дна балона, інша - коротка - занурена в балон на невелику глибину. Повітря з хутр надходить у довгу трубку, проходить через бензин у вигляді дрібних пухирців, насичується його парами й виходить через коротку трубку в гумовий шланг і пальник, на кінці якої його підпалюють. Пальник має регулювальний кран, що дає можливість створювати струмінь насиченого бензином повітря різної сили. Подавати повітря в карбюратор можна й від електричного компресора.

Плавлення золот-платинового сплаву можна робити й за допомогою киснево-ацетиленового пальника, що дає температуру понад 1200°.

Поиск по сайту: