ТЕХНІКА ОДЕРЖАННЯ ДУБЛЬОВАНОЇ МОДЕЛІ ДЛЯ ПРИПУСКУ НА УСАДКУ

По зліпку з будь-який слепочной маси, що дає точний відбиток щелепи й зубного ряду, виготовляють модель із гіпсу. Краще, якщо по одному слеику вдається відлити дві ідентичні моделі. Їх можна одержати із силіконової маси. Дві моделі потрібні для того, щоб одну з них можна було розрізати на частині (для корекції на усадку металу), інша буде контрольної для перевірки точності відлитого каркаса й виготовлення на ній бюгельного протеза. Якщо по зліпку виготовляють одну модель із гіпсу, то одержують копію (дублікат).. Дублікат з моделі одержують будь-який слепочной масою. Порівняльно-точний відбиток можна одержати гідроколоїдною масою (рецепг на стор. 86).

Перед одержанням зліпка будь-якою масою, і зокрема гидроколло--идной, з гіпсової моделі, останню підготовляють так, щоб підстава її було ширше зубного ряду й зведено на конус. Для одержання¹ зліпка гідроколоїдною масою підготовлену модель установлюють на кришку підстави кювети, прикріплюють модель до кришки розплавленим воском, покривають модель кюветой й у неї заливають жидкую-гидроколлоидную масу. Після затвердіння гидроколлоидпой маси відокремлюють кришку від кювети, обережно витягають модель і заливають у зліпок гіпс. Після затвердіння гіпсу модель витягають зі зліпка й відповідно до розрахунку коррегируют її на майбутню усадку металу.

РАСЧЕТ І МЕТОД КОРЕКЦІЇ МОДЕЛІ НА МАЙБУТНЮ УСАДКУ

МЕТАЛУ

Для розрахунку усадки металу бюгельного протеза для нижньої щелепи визначають: відсоток усадки металу після виливка; довжину частий» каокаса бюгельного протеза, що обмежує кламмерами; необхідна кількість розрізів гіпсової моделі для корекції її розміру на усадку металу. Відсоток усадки металу встановлюють із наявної характеристики сплаву, застосовуваного в тім або іншому випадку для бюгелыюго протеза. Довжину частини каркаса бюгельного протеза, обмежену кламмерами, визначають курвіметром (мал. 58), заміряючи відстань від дистальної поверхні одного опорного зуба до дистальної поверхні іншого. При визначенні необхідної кількості розрізів моделі виходять із того, щоб кожен фрагмент її був дорівнює ширині не більше 3-4 коронок зубів.

Одержавши зазначені відомості, роблять розрахунок необхідної величини розведення фрагментів моделі друг від друга. Це встановлюють формулою

де е - - відстань від дистальної поверхні одного опорного зуба до дистальної поверхні іншого;

п - кількість розрізів моделі-

Приводимо приклади розрахунку.

1. Відстань між дистальними апроксимальными поверхнями опорних зубів 5|5 дорівнює 60 мм. Модель у зазначеній області буде розрізана на 3 частині, тобто буде 2 розрізи. Усадка сплаву дорівнює 0,02%. Підставивши у формулу наведені дані, одержимо

Визначивши на яку відстань потрібно розвести фрагменти моделі, намічають лінії розрізів (у наведеному прикладі двох) (мал. 59,Л) і гіпсовим ножем надрізають модель зі зворотної сторони. Модель розколюють відповідно до намічених ліній. Фрагменти моделі розводять друг від друга на задану відстань за допомогою усадочного столика, запропонованого Штеренталем - - Либишкиным. Усадочний столик (мал. 59, Б) складається з розрахункової частини, керованої гвинтом (а) і фрагментів (б), рівномірно разводимых за допомогою керованого гвинта, покажчика загальної величини розведення фрагментів столика (в). Застосування усадочного столика, коррегирующего на усадку металу, полягає в наступному. Частини розрізаної гіпсової моделі щільно з'єднують один з одним, установлюють на коррегирующий столик (мал. 60), прикріплюють гарячим воском кожен фрагмент моделі до одному із фрагментів столика. Після цього поворотом гвинта встановлюють покажчик загальної величини розведення фрагментів столика на задане положення. При цьому фрагменти столика відходять друг від друга на відстань, у сумі складову необхідну величину. Причому в цей час кожен фрагмент столика захоплює за собою фрагмент моделі, прикріпленої до нього воском. У результаті між фрагментами моделі утворяться щілини, які заливають розплавленим воском, чим з'єднують всі фрагменти моделі в єдине ціле. Модель знімають із коррегирующего столика, заповнюють гіпсом всі щілини між фрагментами, незаповнені воском, і підготовляють до моделювання на ній каркаса бюгельного протеза з воску. 2. При складній конструкції бюгельного протеза ускладнюються розрахунки на усадку (мал. 61). У такому випадку необхідно зробити кілька розрахунків: один для ділянки аб, другий для бг і третій для вг. Якщо вважати, що сб=60, бг=40 й ег = 65 мм, те по формулі

Загальне розлучення потрібно зробити по найменшій величині (у нашому випадку вона дорівнює 0,4 мм). Потім, користаючись із можливості додатково зміщати фрагмент за допомогою гвинта (мал. 60, а) зміщаємо кожен фрагмент бг на 0,1 мм, фрагменти вг зміщаємо на 3,5 мм кожний. У такий спосіб зроблена корекція моделі для складного <5югеля в різних напрямках.

Поиск по сайту: