ОДОНТОПАРОДОНТОГРАММА

При порушенні цілісності зубних рядів й особливо при атрофії лунки, як відзначено, пародонт кожного зуба міняє свою витривалість - вона знижується. Гнатодинамометрически щирої індивідуальної витривалості пародонта у зв'язку з атрофією лунки встановити не вдається, тому що через поразку нервових приладів пародонта болюча рецепція перекручена. Тому користуючись раніше наведеними відомостями про витривалість пародонта кожного зуба до навантаження, ми вважали за можливе й раціональним позначити її відповідним коефіцієнтом. Витривалість пародонта 1_1 дорівнює 1,25 ед., 2|2 3|3 54|45 76|67 8|8

1,0 ед., зщ -1,5 ед.,щ^- 1,75 ед.,щ 310 - 8|8 становить 2 ед.

При атрофії лунки витривалість пародонта знижується в арифметичній прогресії. Для розрахунку ми розділили пародонт кожного зуба на чотири чверті (табл. 5).

Для можливого аналізу функціонального стану опорного апарата кожного зуба, групи функціонально орієнтованих зубів й обох зубних рядів ми запропонували схему - одонтопародонтограмму, у яку вносять всі відомості про стан кожного зуба й пародонта.

Стан твердих тканин, пульпи й перицемента зубів вносять у графу за назвою стан зуба, стан пародонта в графу ступінь атрофії. Нижче приводиться приклад запису (одонтопародонто"-грама).

Відомості про витривалість пародонта функціонально орієнтованих груп зубів в узагальнюючу графу, розташовану над кожної функціонально орієнтованою групою зубів верхньої й нижньої щелеп. Сумарні відомості про стан пародонта зубного ряду кожної щелепи вносять у графи, розташовані ліворуч у схемі одон-топародонтограммы. При аналізі функціонального стану пародонта окремих зубів, групи зубів, зубного ряду потрібно виходити з того, що резервні сили пародонта кожного зуба рівні 50"/про його витривалість. При атрофії пародонта більш ніж на половину в ньому виникає стан функціональної недостатності. Для груп 14567. 7654), 14567 й 7б54| функціональна недостатність виникає при сумарному коефіцієнті починаючи з 4,75 ед., а для 321 [ 123 _й 3211 1^3— починаючи з 3,0 ед. (з огляду на форму ріжучої поверхні зуба й віддаленості додатка сили жувальних м'язів). Тому опорний блок зубів для будь-якого бюгельного протеза повинен мати витривалість не менш 4,75 ед.

Для ортопедичних цілей звичайно досить наведених відомостей про стан пародонта, однак варто знати, що витривалість пародонта при периапикальпых процесах (фіброзний периодонтит, грануломатозный периодонтит й ін.) знижується.

Як виявляється з раніше наведеного, бюгельным протезом (бюге-лем, кламмерами й системою опорних і ретенционных деталей, що включають у конструкцію протеза) з'єднують у блоки зуби, розташовані на одній або обох сторонах щелепи, або всі зуби зубного ряду. Природно для аналізу функціонального стану утворених блоків повинні бути зроблені розрахунки (одонтопародонтограмма).

На основі аналізу створюваних блоків зубів визначається, що на верхній щелепі праворуч буде мостовидный протез, блок опорних зубів складе 4,35 ед.; ліворуч на верхній щелепі також буде мостовидный протез, блок опорних зубів складе 5,4; бюгельным про-тезом на нижній щелепі будуть з'єднані 6 зубів 5431 й | 3 4 про" (зуби покриті разом спаяними коронками), а утворений блок складе 5,35 ед.

Як раніше відзначено, мінімальний нетравматичный блок зубів для бюгельного протеза, проектованого на нижню щелепу, повинен скласти 4,75 ед., тому що тільки в цьому випадку забезпечується необхідна витривалість пародонта опорних зубів, шинируемых протезом для дроблення їжі звичайного раціону людини*. У наведеному випадку це досягнуто - блок 5,35 ед. проти 4,35 ед. й 5,4 ед.

Крім можливості утворення бюгельным протезом блоків із зубів різних сторін щелепи для якісної перебудови зубної системи цією же конструкцією протеза, так само як і шинирующими протезами, можна утворювати різні види стабілізації, при яких значно підсилюється уражений зубний ряд.

Поиск по сайту: