НАПРУГИ В ПАРОДОНТУ ПРИ РІЗНОМУ СТУПЕНІ АТРОФІЇ ЛУНКИ

З'ясування змін витривалості пародонта до навантаження в нормі I при різному ступені його атрофії має виняткове значення 1 стоматологічній ортопедичній практиці.

Ми проводили його методом фотопружності, думаючи, що пародонт 1вляется пружної, макрооднорідним і напруги при функції не февосходят межі пропорційності.

Для дослідження були виготовлені з оптично-активного матеріалу (эпоксидная смола) моделі зубів з пародонтом, які ми навантажували силою Р_МОд. = 12,5 кг однокореневий зуб й 5 кг двухкорневойт зуб. У результаті з'явилися інтерференційні смуги, які видні на малюнках 68Л и Б.

Кількісні зміни смуг ми вивчили на моделях одно-и двухкорневого зубів при різному ступені.атрофії пародонта.

Вивчені: атрофія й=Iосл/Інач=1 (норма),

Іосл/Інач = 3/4, Іосл/Інач = 1/2, Іосл/Інач = 1/4

де, I -величина відносного ослаблення;

Іосл.-ослаблена довжина збереженої частини пародонта; Інач.-нормальний пародонт.

Характеризуючи наведені випадки відзначимо, що зміни напруг у пародонту міняються залежно від ступеня його атрофії

(мал. 68, а). Якщо при сохранном пародонту (-т- ^: = 1) навантаження на зуб Інач.

12,5 кг утворить 8 смуг (напруга дорівнює 100 кг/див², тому що кожна смуга дорівнює 12,5 кг, а їх 8), те при атрофії пародонта на ¼, виникає 11 смуг по 12,5 кг, що відповідає напрузі 137,5 кг!см²_м а при атрофії пародонта на ½, — 187,5 кг/див² (15 смуг по 12,5 кг). При

атрофії на ¾, при тім же навантаженні кількість смуг різко збільшується (25 смуг — 312,5 кг/див²). При аналізі матеріалів дослідження (мал. 68,6), де Іосл/Інач = ¾, напруга збільшується до 3,8 смуг, при ^1/2 (Іосл/Інач = ½) до 4,8 смуг, при ¾ (Іосл/Інач = ¾) до 7 смуг. Якщо збільшити отриману напругу при 5 кг до 12,5 кг, як це наведено в дослідженнях однокореневого зуба, то одержимо:

Основні результати досліджень удалося звести до безрозмірного графіка (мал. 69), що показує залежність напруженого стану пародонта від ступеня атрофії для загального випадку.

По осі абсцис відкладені відносні ослаблення І = Іосл/Інач, а по осі ординат коефіцієнт відносної напруги К_і = m₁/m_нач = з₁/с_нач,

який показує в скільки разів величина напруг для розглянутого випадку ослаблення більше, ніж для норми (неатрофований пародонт).

Тут ДО = 1; 1₀сл.-ослаблена довжина збереженої частини пародонта; 1_на.- початковий, нормальний пародонт; пц, а - відповідно порядок смуги й величина напруг (зворотна витривалість) для випадку атрофії пародонта. На графіку наведені схеми для одне- і двухкорневых зубів.

Графік побудований на підставі епюри контурних напруг (мал. 68, А) і картини смуг (мал. 68, Б).

Наприклад, при атрофії пародонта на ¾ (початкової величини) величина відносного ослаблення йстановить Іосл/Інач = ^3/4, що після скорочення на Інач. дає величину І ¾ — відрізок по осі абсцис. Відповідна величина відносної напруги ДО¾ отримана розподілом максимального порядку смуги m¾ = 11 (мал. 68, А), на порядок смуги при неослабленому пародонту m_нач. = 8 (відрізок ДО? по осі ординат). На перетинанні виходить одна із крапок наведеного графіка. Всі інші крапки можуть бути отримані аналогічним способом.

На графіку суцільною лінією показана залежність напруг (витривалості) від ступеня атрофії пародонта для однокореневого зуба (за матеріалами мал. 68, А). Пунктирна лінія дає відомості для випадку двухкорневого зуба (за матеріалами мал. 68,б).

Із зіставлення кривих для одне- і двухкорневых зубів видно, що при тім же ступені атрофії пародонта й рівному навантаженню наявність двухкорневой системи знижує напруги в пародонту па 20--25%. Наприклад, для проміжного випадку рівної атрофії, показаного на графіку штрихом-пунктиром, відносна напруга в пародонту для однокореневого зуба становить 2,25%, а для двухкорневого -1.8%.

Прийом графічного подання результатів досліджень призначений для практичного використання, забезпечує більше наочне тлумачення результатів й одержання величин напруг у пародонту для всіх проміжних випадків атрофії.

Поиск по сайту: