ВАЛИКОМ

З метою встановлення центральної оклюзії при другому варіанті виготовлений воскової базис із окклюзионным валиком установлюють на щелепу й просять хворого зімкнути зубні ряди. На окклюзион-иых валиках виходять відбитки зубів-антагоністів. Якщо при цьому не є окклюзионного контакту між природними зубами, то воскової валик зрізують доти, поки не вийде рівномірного контакту між природними зубами й окклюзионным валиком у місцях отсутстсующих антагонирующих зубів. Утворення контактних пунктів на окклюзионном валику сприяє правильному складанню моделей у центральній оклюзії зубних рядів.

Третій варіант характеризується відсутністю антагонирующих пара зубів. У цьому випадку центральне співвідношення зубних рядів установлюють так само, як і при другому варіанті. Спочатку встановлюють висоту нижкэго відділу особи в спокої. Для цього просять хворого опустити нижню щелепу настільки, щоб м'яза особи були повністю розслаблені й губи замикалися без напруги. Це положення фіксують, заміряючи відстань лінійкою або шпателем від підборіддя до під-носової крапки, потім приступають до визначення центральної оклюзії. На одну із щелеп установлюють воскової базис із окклюзион-ным валиком і просять хворого зімкнути зубні ряди. При змиканні зубних рядів хворий досить часто нижню щелепу встановлює неправильно — зміщає її вперед або убік. Для того, щоб нижня щелепа встановилася в центральне положення, прибігають до одному з наступних прийомів: 1) просять хворого під час змикання щелеп проковтнути слину; 2) кінчиком мови впертися в м'яке небо. У допомогу кожному із цих прийомів потрібно встановити долоню правої руки на підборіддя й під час закриття рота віддушувати щелепа кзади. При змиканні зубних рядів антагонирующие зуби залишають відбиток на окклюзионном валику. Це з'явиться орієнтиром при складанні моделей. Установивши центральну оклюзію, перевіряють окклюзионную висоту (вона повинна бути менше раніше встановленої висоти спокою на 2—3 мм).

Після визначення центральної оклюзії моделі загипсовывают в артикулятор і приступають до виготовлення кламмеров.

Розміщення зубів і заготівля базисів бюгель-ного протеза з воску. Моделі верхньої й нижньої щелеп становлять у центральну оклюзію за даними, установленими восковими базисами з окклюзионными валиками або без них, якщо є достатня кількість окклюзионных орієнтирів - антагонирующих пара зубів. Складені моделі загипсовывают в артикулятор. Потім на модель у місця, де будуть розставляти зуби, підкладають тонкий шар воску й установлюють на нього металевий каркас бюгельного протеза. У ті ж ділянки додатково укладають невеликі валики з воску й починають розставляти зуби відповідно до анатомічної форми раніше, що стояв у цьому місці зуба, іноді заміняючи перші пре-моляры на ікла й прагнучи відновити форму зубного ряду (напівеліпса на верхній щелепі, параболи на нижній). Постійно контролюється точність окклюзионного контакту із зубами-антагоністами. Розставивши зуби, з воску моделюють базиси. Величина базисів у бю-гельнсм протезі залежить від топографії дефекту в зубному ряді й кількості відсутніх зубів. При дефектах з наявністю дистального захисту базис невеликий і штучні зуби фактично відновлюють втрачену частину альвеолярного відростка й зубного ряду. При дефектах з відсутністю дистальної опори базис розташовують на всій беззубій частині альвеолярного відростка й близрасположениой частитела щелепи.

Закінчивши моделювання базису, його знімають із моделі, згладжують краю й перевіряють у роті у хворого всю конструкцію бюгельного протеза. Якщо є які-небудь неточності їх виправляють.

Під час перевірки конструкції бюгельного протеза варто звернути увагу на наступне.

1. Протез повинен вільно встановлюватися на місце. 2- Клаымеры повинні щільно охоплювати зуби.

3. При натисканні на штучні зуби в різних місцях базиси й кламмеры не повинні зміщатися зі свого місця й балансувати.

4. Бюгель повинен рівномірно відстояти від слизуватої оболонки.

5. Змикання всіх зубів (природн і штучних) повинне бути одночасним.

6. При окклюзионном сагиттальном зрушенні нижньої щелепи й бічних її переміщень ковзання зубів повинне бути плавним і цьому не повинні перешкоджати ні штучні зуби, ні опорні частини кламмеров й окклюзионные накладки.

7. Розміщення зубів у бюгельном протезі повинна відповідати косметичним вимогам (кольори, форма, кількість і величина зубів).

При обнаруживании неточностей у виготовленому металевому каркасі або в розміщенні штучних зубів необхідно відразу внести виправлення.

Перевірений у роті бюгельный протез із базисами, виготовленими з воску, витягають, установлюють на модель, уточнюють воскову моделировку (величину, товщину), видаляють надлишки або додають, згладжують поверхня воску ваткою, змоченої в спирті або бензині й приступають до гипсовке протеза в кювету для заміни воску на пластмасу.

Поиск по сайту: