ОГЛЯД РЕЗУЛЬТАТИВНОСТI ЕКОЛОГIЧНОЇ ДIЯЛЬНОСТI В УКРАЇНI (роздiли 1.8 та 1.9) ЗАТВЕРДЖЕНИЙ НА ЗАСIДАННI КОМIТЕТА ЕКОЛОГIЧНОЇ ПОЛIТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЕКОНОМIЧНОЇ КОМIСIЇ ООН 21.09.99

1.8. НУО, громадське занепокоєння та участь громадськостi, освiта i iнформацiя.
Рiзноманiтнi закони передбачають участь громадськостi, але бiльшiсть з них не мають дiйсних процедур такої участi. Часто згадуваний приклад вмiщує стаття 11 Закону про екологiчну експертизу, яка проголошує участь громадськостi без забезпечення вiдповiдної процедури (див. вище). Значний iнтерес щодо участi громадськостi в екологiчнiй експертизi виник в зв"язку з суперечливим проектом завершення будiвництва ядерних енергоблокiв Х2/Р4. Незважаючи на повторнi запити iнформацiї, українськi офiцiйнi особи не залучили громадськiсть i продемонстрували обмеженiсть розумiння та iнтересу до того, що насправдi означає участь громадськостi. Україна вже ратифiкувала Еспоо Конвенцiю. Незважаючи на те, що судовi процедури з питань охорони здоров’я i довкiлля є безплатними, лише незначна кiлькiсть громадян зробила юридичнi кроки, вважаючи,

що їхнi права порушено. Iснує близько 100 екологiчних НУО на Українi, бiльшiсть з них дiє на локальному рiвнi. При Мiнекобезпеки iснує Громадська Рада НУО. Вона має дорадчi функцiї i складається з представникiв 18 НУО нацiонального рiвня, тобто таких, що мають представництва щонайменше в 14 областях. Оскiльки члени колишiх наукових центрiв, таких як Iнститут геодезiї, Товариство ботанiкiв, Товариство гiдроекологiв, Товариство захисту птахiв, Географiчне товариство тощо, зараз стали НУО i часто автоматично подтримують полiтику Мiнекобезпеки, вiдчувається, що Рада не має повної незалежностi вiд уряду. Часто Рада навiть заважає контактам мiж Мiнекобезпеки та НУО, якi не входять до неї, пiдриваючи таким чином вплив НУО на процес прийняття юридичних i полiтичних рiшень.

На виконання рiшень Європейської Конференцiї мiнiстрiв охорони довкiлля в Софiї (1995) в Києвi створюється Регiональний екологiчний центр. Його метою є посилення участi громадськостi та сприяння мiжнародному та мiжрегiональному спiвробiтництву з екологiчних проблем. Орхуська конвенцiя була подана на розгляд для ратифiкацiї в Верховну Раду в травнi 1999 (див. Гл. 3).

Завдяки Чорнобильськiй катастрофi, громадська екологiчна активнiсть в Українi є все ще порiвняно високою, хоча громадська зацiкавленiсть у вирiшеннi екологiчних проблем знижується з огляду на складну економiчну ситуацiю. Цей тиск регулярно переважає екологiчнi проблеми.

Вiдповiдно до недавнiх опитувань, 21% громадян України вважає, що життя є "дуже поганим"; 39% думає, що життя "наближається до поганого", 80% опитаних, найвищий показник в Центральнiй i Схiднiй Європi, вiдчуває погiршення життя за останнi 5 рокiв. Серед найбiльш важливих проблем згiдно з опитуванням, "охорона довкiлля" займає 5-е мiсце пiсля здоров'я, кримiналу, бiдностi та цiн на продукти харчування. Проте 95% все ще вважають охорону довкiлля "важливою", а 80% навiть "дуже важливою".

Серед найчастiше згадуваних екологiчних проблем є забруднення повiтря (86%), забруднення питної води (86%), ядерна безпека (83%), вiдходи (81%), вирубка лiсiв (81%), зникаючi види тварин (68%), глобальне потеплiння (50%). Забруднення питної води (85%!), ядернi проблеми (82%!) та пестициди в харчових продуктах викликають найбiльше занепокоєння. Все це вказує на те, що незважаючи на бiльш високу, порiвняно з iншими ННД, стурбованiсть громадськостi в Українi щодо широкого спектру екологiчних проблем, головна увага зосереджується на проблемах, якi можуть впливати на громадське здоров'я.

Вiдповiдно до Закону про охорону навколишнього природного середовища, доброзичливе ставлення до природи i екологiчний тренiнг спецiалiстiв буде полiпшено шляхом загальної неперервної i масштабної екологiчної освiти, починаючи з дошкiльних установ до загальної середньої, спецiальної та вищої освiти, а також курси з оновлення знань та пiдвищення квалiфiкацiї. Екологiчнi знання будуть обов'язковими для всiх посадових осiб, чия дiяльнiсть пов"язана з використанням природних ресурсiв або спричинює вплив на довкiлля. Спецiально визначенi вищi та спецiальнi освiтнi установи будуть забезпечувати тренiнг спецiалiстiв в галузi охорони довкiлля та використання природних ресурсiв з врахуванням громадських потреб. Добре розвинута активнiсть на мiсцевому рiвнi, в школах i дошкiльних установах, часто iнiцiйована чи пiдтримувана НУО. Наприклад, науковцi й спецiалiсти-практики полтавської областi розробили iнтегрований природничий освiтнiй курс "Довкiлля", експериментальнi пiдручники i навчальнi матерiали, якi вiдображають екологiчнi проблеми. Цей курс введено в 28 школах областi. Успiшно проводяться щорiчнi всеукраїнськi шкiльнi змагання "Моя Батькiвщина". В 1996 р. в них взяли участь 20 областей i м. Севастополь. Безкоштовний доступ до екологiчної iнформацiї, включаючи iнформацiю щодо якостi продуктiв харчування i товарiв народного споживання, гарантується Конституцiєю, як i право на поширення такої iнформацiї. Мiнекобезпеки зобов" язане щорiчно готувати й надавати ВРУ Звiт про стан навколишнього середовища в Українi (Звiт також перекладається на англiйську), а також надавати екологiчну iнформацiю зацiкавленим громадським i приватним iнституцiям. Крiм того, Мiнекобезпеки видає щомiсячний екологiчний бюлетень "Жива Україна" з питань охорони довкiлля, який друкує резюме англiйською мовою.

1.9. Висновки i рекомендацiї

З часу проголошення незалежностi Україна зробила значнi зусилля щодо впровадження сучасного екологiчного права i регулювання в головнi сектори охорони довкiлля. Проте, з часiв Радянського Союзу ще залишаються чинними деякi регулятивнi акти i не завжди зрозумiло, яке регулювання застосовується в конкретних випадках. Крiм того, деякi закони були введенi в дiю до прийняття нової Конституцiї. Тому немає певної визначеностi щодо дiї законiв радянських часiв та спiввiдношення до-конституцiйних законiв з новою Конституцiєю. Що стосується радянських регулятивних актiв, то термiн припинення їх дiї, тобто встановлення точної дати, пiсля якої вони не матимуть сили, пiдвищив би правову визначенiсть - що є важливою вимогою для всiх (включаючи економiчних) дiючих особ в країнi. До того, країни, що додержувалися практики визначення остаточного термiну, знайшли, що прийняття календарного плану розвитку правових iнструментiв дає додатковi переваги. Якщо i коли це необхiдно, регулятивнi акти можуть бути замiненi новими (українськими) до втановленої дати.

Поиск по сайту: