АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Іноземного інвестування

Читайте также:
  1. Інвестування економіки.
  2. Об'єкти та суб'єкти іноземного інвестування

1. Законодавство про режим іноземного інвестувння в Україні.

2. Поняття та види іноземних інвестицій.

3. Об'єкти та суб'єкти іноземного інвестування.

4. Форми здійснення іноземних інвестицій:

 

4.1. Корпоративна форма іноземного інвестування.

4.2. Договірна форма іноземного інвестування.

1. Законодавство про режим іноземного інвестувння

в Україні

Зусилля Української держави інтегруватися у світове това­риство відбувається в умовах реформування відносин власності і структурної перебудови економіки всередині країни. Велике значення для стимулювання розвитку ринкових відносин в цих


умовах має залучення і оптимальне використання інвестицій, у т. ч. іноземних.

Іноземне інвестування має незаперечні переваги перед будь-якими видами економічної допомоги. Вони зазвичай є додатковим джерелом інвестування вітчизняного виробництва, його модерні­зації, розробки та запровадження новітніх технологій. При цьому не зростає зовнішній борг країни (як при звичайний видах інозем­ної допомоги), навпаки - іноземне інвестування сприяє отриманню коштів для його погашення. Крім того, завдяки виробничій та нау­ково-технічній кооперації забезпечується інтеграція вітчизняної економіки у світову.

Потреба української економіки в іноземних інвестиціях набага­то більша, ніж їх фактичне вкладення. Причина - в малопривабли-вому для іноземних інвесторів інвестиційному кліматі, однією з основних складових якого є нестабільний, далекий від оптималь-ності та стабільності правовий режим іноземного інвестування в Україні (про це свідчать численні зміни в законодавстві, зокрема, в системі гарантій для іноземних інвесторів).

Національне законодавство, що визначає правовий режим іно­земного інвестування, базується на загальних нормативних актах господарського законодавства, в т. ч. відповідних положеннях Кон­ституції України (щодо забезпечення державою соціальної орієнта­ції економіки України і гарантування захисту прав усіх суб'єктів, вт. ч. права власності - ч. 4 ст. 13, права приватної власності -ст. 41, права громадян на підприємницьку діяльність - ст. 42 та ін.).

Спеціальне правове регулювання забезпечується низкою нор­мативно-правових актів (або спеціальних положень загальних ак­тів господарського законодавства), серед яких:



Кодекси:

Господарський кодекс України, в якому глава 38 (статті 390-400) присвячена регулюванню відносин, пов'язаних з іноземними інвестиціями; крім того, ч. 2 ст. 63 та статті 116 і 117 визначають поняття та основні риси таких видів підприємств, як підприємство з іноземними інвестиціями та іноземне підприємство;

Митний кодекс України від 12.12.1992 p., що визначає порядок обкладення митом валютних та майнових цінностей, які ввозяться в Україну, в т. ч. товари, що ввозяться іноземним інвестором для реалізації або власного споживання;

Закони України:

від 10 вересня 1991 року «Про захист іноземних інвестицій на Україні» - вперше закріпив такі гарантії захисту прав іноземних


інвесторів, як: а) заборона державним органам застосовувати при­мусове вилучення іноземних інвестицій (крім випадків стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій, що може здійснюватися за рішен­ням Кабінету Міністрів України і за умови адекватної та ефективної компенсації іноземному інвесторові втрат від такого заходу); б) га­рантування іноземним інвесторам перерахування за кордон отрима­них ними на законних підставах прибутків та інших сум (в націона­льній валюті України або іноземній валюті);

від 19.03.1996 р. «Про режим іноземного інвестування» (далі -Закон), що визначає особливості режиму іноземного інвестування на території України (це третій з моменту набуття Україною неза­лежності нормативний акт, що регулює пов'язані з іноземним інвес­туванням питання; першим нормативним актом такого характеру був Закон України від 18.09.1991 р. «Про іноземні інвестиції»1, дію якого було призупинено Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. «Про режим іноземного інвестування»2, що діяв до набуття чинності однойменним Законом від 19.03.1996 p.);

від 16.04.1991 р. «Про зовнішньоекономічну діяльність», який визначає іноземне інвестування як різновид зовнішньоекономічної діяльності і визначає особливості, принципи та форми здійснення останньої;

від 04.02.1994 р. «Про правовий статус іноземців», що визначає особливості правового становища іноземних громадян в Україні, в т. ч. іноземних інвесторів - фізичних осіб;

від 15.09.1995 р. «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах», що визначає особливості здійснення таких операцій на території України;

від 24.02.1994 р. «Про міжнародний комерційний арбітраж» (передбачає можливість використання такого суду для розв'язання спорів за участю іноземного інвестора у разі наявності в договорі, укладеного між учасниками іноземного інвестування, відповідного арбітражного застереження);

від 16.07.1999 р. «Про концесії» та від 14.12.1999 р. «Про кон­цесії на будівництво автомобільних доріг», які регулюють конце­сійні відносини - одну з основних договірних форм іноземного інвестування;

від 14.08.1999 р. «Про угоди про розподіл продукції», що регу­лює цей вид договірних відносин;

І Див.: Відомості Верховної Ради України- 1992.- № 26- Ст. 357. ■ Див.: Відомості Верховної Ради України.- 1993- № 28- Ст. 302.


від 16.07.2000 р. «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження»: скасував пільги для іноземних інвесторів з питань оподаткування, в результаті чого виникла колізія відповідних положень цього Закону та Закону «Про режим іноземного інвестування», яка була розв'язана Кон­ституційним судом України на користь першого з названих зако­нів (Рішення Конституційного суду України від 29.01.2002 р. у справі 1-17/2002 - справа про оподаткування підприємств з інозем­ними інвестиціями).

Декрети Уряду:

Декрет Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 р. «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності», який передбачає необхідність дачі галузевим міністерством (відом­ством) згоди Фонду державного майна України на створення спі­льних підприємств (за участю іноземного інвестора) будь-яких ор­ганізаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що є державною власністю;

Декрет Кабінету Міністрів України від 18.12.1992 р. «Про дер­жавне мито», що встановлює ставки державного мита;

Декрет Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 р. «Про впо­рядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, ство­рених за участю державних підприємств», що забороняє держав­ним підприємствам створювати та брати участь у підприємниць­ких структурах і передбачає, що правонаступниками державних підприємств стосовно суб'єктів підприємницької діяльності зі змі­шаною формою власності (в т. ч. спільних підприємств за участю іноземних інвесторів) є державні органи приватизації;

Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. «Про сис­тему валютного регулювання і валютного контролю»;

Укази Президента України:

від 11.04.1997 р. № 323 «Про консультативну раду з питань іноземних інвестицій в Україні»;

від 07.07.1998 р. «Про деякі питання іноземного інвестування»;

від 07.07.2003 р. № 580/2003 «Про додаткові заходи щодо залу­чення іноземних інвестицій в економіку України» та ін.;

Постанови Кабінету Міністрів України:

Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвес­тицій», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 р. №928;

від 07.08.1996 р. № 937 «Про порядок видачі, обліку і погашення


векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску інозем­ного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна»;

від 05.09.1996 р. № 1061 «Про затвердження Порядку визна­чення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями»;

від 30.01.1997 р. № 112 «Про затвердження Положення про по­рядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну ін­вестиційну діяльність за участю іноземного інвестора»;

від 12.12.2002 р. № 1864 «Про затвердження Порядку визна­чення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України»;

від 12.12.2002 р. № 1865 «Про порядок ведення спеціальної митної статистики»;

Відомчі нормативно-правові акти:

Положення про валютний контроль: Затверджено постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 р. № 49;

Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іно­земних валют: Затверджено постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 496;

наказ Міністерства Фінансів України від 19.01.2004 № 17 «Про затвердження Положення про порядок здійснення іноземних інве­стицій шляхом набуття у власність нерезидентами облігацій внут­рішніх державних позик»

та ін.

Міжнародні договори:

А) двосторонні угоди, ратифіковані Верховною Радою Украї­ни, вт. ч.:

між Урядом України та Урядом Республіки Польща про за­охочення здійснення та взаємний захист інвестицій від 12 січня

1993 р.;

між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про за­охочення здійснення та взаємний захист інвестицій від 24 жовтня

1994 р.;

між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про за­охочення здійснення та взаємний захист інвестицій від 04.03.1994 p.;

між Урядом України та Урядом Італійської Республіки про сприяння та захист інвестицій від 02.05.1995 р. та ін.

Б) з міжнародними організаціями, в т. ч. Угода про партнерство


 


та співробітництво між Україною Європейськими Співтоварист­вами та їх державами-членами, ратифікована Законом України від 10.11.1994 р.;

В) універсальні договори (конвенції), в т. ч. Вашингтонська конвенція 1965 р. «Про порядок розгляду інвестиційних спорів між державами та іноземними особами».


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.042 сек.)