Системе нормативно-правових актів про спеціальні (вільні) економічні зони

Нормативно-правове регулювання господарської діяльності у спеціальних (вільних) економічних зонах, управління ВЕЗ та особ­ливості правового статусу суб'єктів ВЕЗ свідчать про спеціальний правовоий режим ВЕЗ, що визначається законодавством про ВЕЗ. Система останнього складається із загальної частини (містить нор­мативно-правові акти, в яких зафіксовані загальні для всіх ВЕЗ положення) та спеціальної частини, до якої входять акти законо­давства про окремі/конкретні ВЕЗ. Відтак, систему законодавства про ВЕЗ становлять:

Конституція України від 28 червня 1996 p., зокрема положен­ня щодо встановлення виключно законами України порядку ство­рення та функціонування вільних та інших спеціальних зон, що

¹ Буткевич О. В. Правове регулювання в спеціальних (вільних) економічних зонах. Дисертація.- С 48.

мають економічний та міграційний режим, відмінний від загаль­ного (ст. 92);

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 p., який містить окрему главу — гл. 39 «Спеціальні (вільні) економічні зони»: ст. 401 визначає поняття ВЕЗ та мету їх створення; ст. 402 — містить основ­ні положення щодо території та статусу ВЕЗ; ст. 403 - визначає ти­пи ВЕЗ; ст. 404 - закріплює основні гарантії для суб'єктів господа­рювання ВЕЗ; ст. 405 - містить положення щодо законодавства, яке діє на території конкретної ВЕЗ; ст. 418 - гарантії прав учасників господарських відносин в умовах спеціального режиму господарю­вання (в т. ч. від незаконного обмеження прав);

Митний кодекс України від 11 липня 2002 p., зокрема положен­ня щодо встановлення митного кордону і меж спеціальних митних зон, які не збігаються з державним кордоном України;

Закон України від 13.10.1992 р. «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» (далі — Зага­льний Закон): визначає порядок створення і ліквідації ВЕЗ, меха­нізм функціонування спеціальних (вільних) економічних зон на те­риторії України, загальні правові й економічні основи їх статусу, а також загальні правила регулювання відносин суб'єктів економічної діяльності цих зон з місцевими Радами народних депутатів, органа­ми державної виконавчої влади та іншими органами;

Розпорядження Президента України від 16 січня 2002 р. «Про Комісію з перевірки додержання законодавства про здійснення імпортних операцій суб'єктами спеціальних (вільних) економічних зон та суб'єктами пріоритетного розвитку, на яких запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності»;

Постанови Кабінету Міністрів України:

• від 14.03.1994 р. № 167 «Про Концепцію створення спеціаль­
них (вільних) економічних зон в Україні»;

• від 5 липня 1999 р. № 1199 «Про затвердження Типового дого­
вору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на території
пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) економічній зоні»;

• від 24 вересня 1999 р. № 1756 «Про заходи щодо створення
та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і тери­
торій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності»;

• від 28 лютого 2001 р. № 184 «Про Порядок проведення аналізу
результатів функціонування спеціальних (вільних) економічних зон
і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності»;

• від 15 травня 2003 р. № 704 «Про внесення змін до Типово­
го договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на

території пріоритетного розвитку, в спеціальній (вільній) еконо­мічній зоні».

Відомчі нормативно-правові акти, вт. ч.:

• Наказ Міністерства економіки України, державної митної
служби України, Державної податкової адміністрації України, Міні­
стерства фінансів України від 20 вересня 1999 р. № 114/600/496/221
«Про затвердження Порядку здійснення моніторингу та функціо­
нування спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріо­
ритетного розвитку та дотримання умов спеціальних режимів їх
діяльності»;

• Наказ Міністерства економіки України та Міністерства фі­
нансів України від 14 березня 2000 р. № 28/51 «Про затвердження
Положення про критерії визначення пріоритетних видів економіч­
ної діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах та на те­
риторіях зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності і поря­
док їх застосування»;

• Наказ Державної митної служби України від 19 жовтня 2000 р.
№ 579 «Про затвердження Порядку прийняття Держмитслужбою
об'єктів митної інфраструктури на територіях спеціальних (віль­
них) економічних зон, на яких запроваджується режим спеціальної
митної зони (спеціальний митний режим)» та ін.

Спеціальна частина законодавства про ВЕЗ містить нормативно-правові акти різної юридичної сили щодо конкретних ВЕЗ, у т. ч.: Закони України:

• від 15 лютого 1995 р. «Про статус гірських населених пунк­
тів в Україні»;

• від 16 травня 1995 р. «Про виключну (морську) економічну
зону України»;

• від 24 грудня 1998 р. «Про спеціальні економічні зони та
спеціальні режими інвестиційної діяльності в Донецькій області»;

• від 15 січня 1999 р. «Про спеціальну економічну зону «Яворів»;

• від 18 березня 1999 р. «Про спеціальну економічну зону ту­
ристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець»;

• від 3 червня 1999 р. «Про спеціальну економічну зону
«Славутич»;

• від 15 липня 1999 р. «Про спеціальний режим інвестиційної ді­
яльності на території пріоритетного розвитку в Луганській області»;

• від 16 липня 1999 р. «Про спеціальний режим інвестиційної
та інноваційної діяльності технологічних парків»;

• від 23 березня 2000 р. «Про спеціальну економічну зону «Рені»;
. • від 23 березня 2000 р. «Про спеціальну (вільну) економічну

зону «Порто-франко» на території Одеського морського торговель­ного порту»;

• від 13 липня 2000 р. «Про спеціальну економічну зону
«Миколаїв»;

• від 21 грудня 2000 р. «Про спеціальний режим інвестиційної
діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальній
економічній зоні «Порт Крим» в Автономній Республіки Крим»;

• від 22 березня 2001 р. «Про спеціальну економічну зону
«Закарпаття»;

• від 5 квітня 2001 р. «Про спеціальний режим інвестиційної
діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській
області»;

• від 11 липня 2001 р. «Про пріоритетні напрями розвитку
науки і техніки»;

• від 18 листопада 2003 р. «Про спеціальний режим інвести­
ційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігів­
ській області» та ін.

Укази Президента України (приймалися протягом дії перехі­дних положень Конституції України і були чинними до прийнят­тя спеціальних законів про відповідну ВЕЗ; наприклад, укази: від 30 червня 1995 р. «Про Швнічнокримську експериментальну економічну зону «Сиваш»; від 18 червня 1998 р. «Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області»; від 18 червня 1998 р. «Про спеціальну еко­номічну зону «Славутич»; від 9 грудня 1998 р. «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття» та ін.

Постанови Кабінету Міністрів України:

• від 27 липня 1998 р. № 1147 «Про прикордонний режим»;

• від 7 червня 1999 р. № 982 «Про порядок затвердження і ре­
єстрації інвестиційних проектів, що реалізуються на території спе­
ціальної економічної зони «Яворів»;

• від 18 червня 1999 р. № 1065 «Про затвердження переліку
пріоритетних видів економічної діяльності на територіях пріоритет­
ного розвитку в Донецькій області, для яких встановлено спеціа­
льний режим інвестиційної діяльності, та порядку розгляду і
схвалення інвестиційних проектів, що реалізуються у спеціаль­
них економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку в
Донецькій області»;

• від 9 серпня 1999 р. № 1441 «Про спеціальну економічну зо­
ну туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець»;

• від 7 жовтня 1999 р. № 1860 «Про порядок розгляду і затвер-

дження інвестиційних проектів, що реалізуються на території спе­ціальної економічної зони «Славутич»;

• від 27 серпня 2000 р. № 1345 «Про спеціальну (вільну) еко­
номічну зону «Порто-франко» на території Одеського морського
торговельного порту»;

• від 4 жовтня 2000 р. № 1507 «Про порядок розгляду і затвер­
дження інвестиційних проектів, що реалізуються на території спе­
ціальної економічної зони туристсько-рекреаційного типу «Курор­
тополіс Трускавець»;

• від 28 грудня 2000 р. № 1901 «Про спеціальну економічну
зону «Миколаїв» та ін.

Відомчі нормативно-правові акти:

• Наказ Державної податкової адміністрації України від 31 бе­
резня 1999 р. № 162 «Про затвердження Порядку визначення при­
бутку, отриманого від реалізації інвестиційних проектів суб'єктами
спеціальної економічної зони «Яворів», та складання відокремлено­
го балансу фінансово-господарської діяльності»;

• Наказ Державної податкової адміністрації України від 7 чер­
вня 1999 р. № 290 «Про затвердження Порядку обчислення при­
бутку, отриманого від реалізації інвестиційних проектів суб'єкта­
ми спеціальної економічної зони туристсько-рекреаційного типу
«Курортополіс Трускавець», та складання відокремленого балансу
фінансово-господарської діяльності»;

• Наказ Державної податкової адміністрації України від 29 трав­
ня 2000 р. № 266 «Про затвердження Порядку обчислення прибутку
суб'єктів спеціальної економічної зони «Рені», одержаного від ре­
алізації інвестиційного проекту» та ін.

1. 1.3. Порядок створення та ліквідації спеціальних (вільних)

економічних зон

Спеціальні (вільні) економічні зони створюються Верховною Радою України за ініціативою Президента України, Кабінету Мініс­трів України або місцевих Рад народних депутатів України та міс­цевої державної адміністрації. В такому ж порядку відбуваються зміни статусу і території ВЕЗ. Слід, проте, зазначити, що певні ВЕЗ («Донецьк», «Азов», «Порт Крим», «Закарпаття», Славутич», «Ми­колаїв», «Порто-франко») створювалися не законом, а на підставі >тсазів Президента в період дії Перехідних положень Конституції України. Пізніше були прийняті відповідні закони про ці ВЕЗ, хоча

до цього часу одна ВЕЗ («Інтерпорт Ковель») діє на підставі Указу Президента за відсутності відповідного закону.

У Загальному законі встановлюються певні вимоги до доку­ментів про створення ВЕЗ щодо їх складу та змісту. Ці документи повинні містити:

а) рішення місцевої Ради та місцевої державної адміністрації з
клопотанням про створення спеціальної (вільної) економічної зони
(у разі створення ВЕЗ за їх ініціативою) або письмову згоду відпо­
відних місцевих Рад народних депутатів та місцевих державних
адміністрацій, на території яких має бути розташована спеціальна
(вільна) економічна зона (у разі створення ВЕЗ за ініціативою Пре­
зидента України або Кабінету Міністрів України);

б) проект положення про статус та систему управління, офіцій­
ну назву ВЕЗ;

в) точний опис кордонів ВЕЗ та карту її території;

г) техніко-економічне обґрунтування доцільності створення і
функціонування ВЕЗ, в якому визначаються: мета, функціональне
призначення та галузева спрямованість її діяльності; етапи розвит­
ку із зазначенням часу їх здійснення; ступінь розвитку виробничої
й соціальної інфраструктури, інфраструктури підприємств та мож­
ливості їх розвитку в майбутньому; вихідний рівень розвитку еко­
номічного, наукового та іншого потенціалу з урахуванням специ­
фічних умов створення ВЕЗ; рівень забезпеченості кваліфікованими
кадрами; обсяги, джерела та форми фінансування на кожному ета­
пі створення і розвитку ВЕЗ; обґрунтування режиму ціноутворен­
ня, оподаткування, митного регулювання, валютно-фінансового та
кредитного механізму;

д) проект Закону про створення конкретної ВЕЗ.

Процес створення ВЕЗ не обмежується прийняттям спеціаль­ного закону про конкретну ВЕЗ. Для забезпечення функціонування ВЕЗ необхідно:

• створити органи управління ВЕЗ;

• здійснити облаштування митної інфраструктури, огороджен­
ня спеціальної митної зони та затвердити акт прийому-передачі
в експлуатацію Держмитслужбою об'єктів митної інфраструктури
відповідно до встановленого порядку (наказ Державної митної
служби України від 19 жовтня 2000 р. № 579 «Про затвердження
Порядку прийняття на територіях спеціальних (вільних) економіч­
них зон, на яких запроваджується режим спеціальної митної;зо­
ни») у разі запровадження на території ВЕЗ спеціальної митної) зо­
ни (спеціального митного режиму).?

ВЕЗ вважається створеною за умови прийняття відповідного закону та організаційного забезпечення функціонування ВЕЗ. Ліквідація ВЕЗ відбувається у разі:

• закінчення встановленого законом строку її функціонування
(строку, на який вона була створена; можливо й подовження стро­
ку функціонування ВЕЗ на підставі відповідного закону);

• дострокової ліквідації ВЕЗ Верховною Радою України на під­
ставі подання Президента України чи Кабінету Міністрів України.

У разі ліквідації ВЕЗ держава, відповідно до законодавства Ук­раїни, гарантує збереження у повному обсязі всіх майнових і не-майнових прав суб'єктів ВЕЗ. Спори, що виникають у зв'язку з лік­відацією спеціальної (вільної) економічної зони між органом госпо­дарського розвитку і управління, суб'єктами економічної діяльності спеціальної (вільної) економічної зони та ліквідаційною комісією, підлягають розгляду в судах України, а спори за участю іноземного суб'єкта економічної діяльності, що діє в цій зоні,- в судових та ар­бітражних органах за погодженням сторін, в тому числі за кордоном.

Загальний Закон та ГК України не містять положень про мож­ливість реорганізації ВЕЗ (зокрема, у формі зміни типу ВЕЗ, тобто перетворення ВЕЗ одного типу на ВЕЗ іншого типу), проте таку можливість законодавець не виключає, не встановивши відповід­ної заборони. Подібне перетворення ВЕЗ має відбуватися на під­ставі спеціального закону.

1.4. Управління спеціальними (вільними) економічними зонами

Управління ВЕЗ має певну специфіку, яка проявляється в тому, що: (а) структура, функції та повноваження органів управління ВЕЗ визначаються залежно від її типу, розмірів, кількості праців­ників та/або мешканців на території спеціальної (вільної) економіч­ної зони; (б) місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адміністрації здійснюють свої повноваження на території ВЕЗ з урахуванням специфіки її статусу, визначеної законом про її ство­рення; (в) до системи органів управління ВЕЗ входить спеціально створений орган господарського розвитку та управління конкрет­ної ВЕЗ; в окремих ВЕЗ створюється рада з питань вільної еконо­мічної зони; г) державне регулювання діяльності спеціальної (ві­льної) економічної зони здійснюють органи державної виконавчої влади України, до компетенції яких входить контроль за додер­жанням вимог законодавства України - як загального для всіх суб'єктів господарювання, так і спеціального - щодо конкретної

ВЕЗ; (д) орган господарського розвитку і управління та суб'єкти економічної діяльності ВЕЗ є самостійними у здійсненні своєї дія­льності стосовно органів державного управління України, за виня­тками, передбаченими законодавчими актами України. Органи управління, що діють у ВЕЗ, та їх повноваження:

а) місцева Рада народних депутатів (правовий статус визнача­
ється Конституцією України та Законом України від 21 травня
1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні»): приймає/погод­
жує рішення, пов'язані зі створенням ВЕЗ, змінами в її статусі, та
вносить до відповідних органів пропозиції з цих питань; надає
згоду на створення ВЕЗ за ініціативою Президента України або
Кабінету Міністрів України;

б) місцева державна адміністрація (правовий статус визнача­
ється Конституцією України та Законом України від 9 квітня 1999 р.
«Про місцеві державні адміністрації»): вносить за погодженням з
відповідними органами місцевого самоврядування пропозиції про
створення ВЕЗ, зміни статусу та території ВЕЗ.

До повноважень місцевих рад та місцевих державних адмініст­рацій як органів управління ВЕЗ відповідно до Загального закону (ст. 10) належать:

• вирішення разом з органами державної виконавчої влади,
суб'єктами господарської діяльності та профспілковими органами
ВЕЗ питань, пов'язаних із специфікою правового та фінансового
забезпечення, соціального захисту громадян України, які прожива­
ють на території відповідної ВЕЗ;

• укладення з органом господарського розвитку та керівництва
ВЕЗ Генеральної угоди про передачу йому в користування земель­
них ділянок, об'єктів інфраструктури, розташованих на території
ВЕЗ, та природних ресурсів місцевого значення.

Місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адмініст­рації, на території яких розташована ВЕЗ, здійснюють свої повно­важення на території зони у повному обсязі, якщо законодавчими актами про створення спеціальних (вільних) економічних зон не передбачено інше.

Крім того, зазначені органи можуть мати додаткові повнова­ження, відповідно до спеціального закону про конкретну ВЕЗ, зок­рема: затвердження стратегічних та поточних програм розвитку ВЕЗ; утворення, ліквідація та реорганізація органу господарського розвитку та керівництва ВЕЗ; організація підготовки кадрів; за­твердження порядку реєстрації ВЕЗ; розгляд і затвердження інвес­тиційних проектів, що реалізуються на території ВЕЗ; укладення

договору (контракту) щодо умов реалізації інвестиційного проекту з суб'єктами ВЕЗ та ін.

в) орган господарського розвитку і управління ВЕЗ: створюєть­ся з метою забезпечення умов функціонування ВЕЗ за участю суб'єктів економічної діяльності України та іноземних суб'єктів такої діяльності, що функціонують на території ВЕЗ. Функції цьо­го органу може бути покладено на одного із суб'єктів економічної діяльності ВЕЗ через зазначення такого суб'єкта в спеціальному законі про конкретну ВЕЗ або шляхом делегування законом функ­цій щодо визначення подібного суб'єкта. Організаційно-правовою формою органу господарського розвитку та управління ВЕЗ, що найчастіше використовується на практиці, є господарське товарист­во (закрите акціонерне товариство - у ВЕЗ «Донецьк», «Курортопо-ліс Трускавець», товариство з обмеженою відповідальністю - у ВЕЗ «Азов», «Порт Крим»), а у ВЕЗ «Сиваш» - державна компанія.

Місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адмініст­рації, на території яких розташована ВЕЗ, можуть мати своїх пред­ставників у керівництві органу господарського розвитку і управ­ління ВЕЗ.

Функції та повноваження органу господарського розвитку і управління ВЕЗ визначаються законом про створення конкретної спеціальної (вільної) економічної зони.

До компетенції органу господарського розвитку і управління ВЕЗ належить:

- забезпечення загальних умов функціонування ВЕЗ;

- визначення перспективних напрямів розвитку ВЕЗ;

- експлуатація та будівництво мереж транспорту, зв'язку, енер­
гопостачання та інших об'єктів виробничої інфраструктури, що
використовуються для загальних потреб;

3-ї розвиток мережі комунікаційних зв'язків з партнерами за межами ВЕЗ;

і- організація міжнародних торгів з метою розміщення на тери­торії ВЕЗ нових виробництв;

- упорядкування та надання суб'єктам господарської діяльно­
сті іВЕЗ в користування земельних ділянок, об'єктів інфраструкту­
ри та передача їм у користування природних ресурсів;

Тг видача дозволів (ліцензій) суб'єктам господарської діяльності ВБЗ на будівництво нових господарських об'єктів, реєстрація суб'єк­тів економічної діяльності та інвестицій, здійснюваних у ВЕЗ.

Спеціальним законом про створення конкретної ВЕЗ можуть передбачатися й інші повноваження органу господарського розвит-

ку та управління ВЕЗ, у т. ч.: організація облаштування території ВЕЗ; організація та контроль за будівництвом об'єктів виробничої і невиробничої інфраструктури ВЕЗ; укладення договорів на вико­нання підрядних робіт щодо облаштування території ВЕЗ, будів­ництва об'єктів виробничої та невиробничої інфраструктури, роз­витку мережі комунікацій; на експлуатацію об'єктів інфраструктури; складання та подання статистичної звітності про функціонування ВЕЗ відповідно до законодавства; участь у розробці та реалізації інвестиційних проектів та ін.

Виконавчим директором органу господарського розвитку спе­ціальної (вільної) економічної зони може бути як громадянин України, так і громадянин іншої країни, який працює за строковим контрактом.

г) Рада з питань вільної економічної зони: не є обов'язковим органом управління ВЕЗ, як вищезазначені органи (місцева рада, місцева державна адміністрація та орган господарського розвитку та управління ВЕЗ); створюється відповідно до спеціального зако­ну про конкретну ВЕЗ (наприклад, в АР Крим, Донецькій області, у ВЕЗ «Інтерпорт Ковель») відповідно до рішення державної адмі­ністрації, а в АР Крим - Радою міністрів цієї Республіки. До кола повноважень цієї Ради відповідно до спеціального закону можуть входити вирішення таких питань: затвердження та забезпечення реалізації стратегічних і поточних програм розвитку ВЕЗ; розгляд і затвердження інвестиційних проектів; проведення міжнародних тендерів для відбору інвестиційних проектів та їх учасників; роз­робки та здійснення організаційних заходів щодо забезпечення за­лучення фінансових ресурсів; організація підготовки та перепідго­товки кадрів у ВЕЗ, залучення іноземних працівників; розгляд у досудовому порядку спорів між суб'єктами ВЕЗ та органом госпо­дарського розвитку ВЕЗ та/або органом місцевого самоврядування.

1.5. Особливості правового регулювання господарювання у спеціальних (вільних) економічних зонах

У ВЕЗ встановлюється спеціальний режим господарювання, якому притаманна сукупність певних ознак, зокрема:

І. Юридична підстава встановлення - загальні закони (статті 401-404 ГК України та Закон України від 13 жовтня 1992 р. «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», спеціальний закон (про створення конкретної ВЕЗ, що визначає її параметри, зміст спеціального режиму госпо-

дарювання на території ВЕЗ), низка підзаконних нормативно-пра­вових актів, що конкретизують зміст цього режиму.

II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.

Ш. Особливість режиму господарювання, що встановлюється ін­дивідуально для конкретної ВЕЗ та передбачає (може передбачати):

• по-перше, створення сприятливих умов для господарювання
для певних груп суб'єктів (суб'єктів господарювання ВЕЗ) шляхом
встановлення: а) пільг - митних (пільги у сплаті ввізного мита,
податку на додану вартість та сплаті акцизного збору), податкових
(в оподаткуванні прибутку, звільненні від оподаткування інвести­
цій, а також від сплати низки платежів: плати за землю, зборів до
Державного інноваційного фонду, збору на обов'язкове соціальне
страхування на випадок безробіття); б) гарантій захисту майно­
вих інтересів цих суб'єктів: загальні для інвесторів та спеціальні -
для суб'єктів ВЕЗ (а) стабілізаційна гарантія від змін законодавства
протягом функціонування конкретної ВЕЗ; б) гарантія забезпечення
інтересів суб'єктів ВЕЗ у разі її ліквідації протягом встановленого
строку реалізації інвестиційного проекту; в) гарантія розгляду
спорів між органами управління ВЕЗ, суб'єктами ВЕЗ та ліквіда­
ційною комісією, пов'язаних з ліквідацією ВЕЗ в судах України,
а спорів за участю іноземних суб'єктів господарювання - у судах
за погодженням сторін, у т. ч. за кордоном);

• по-друге, обмеження для суб'єктів ВЕЗ (встановлюються з
метою захисту публічних інтересів) у формі: а) заборон, що мо­
жуть встановлюватися для суб'єктів конкретної ВЕЗ (наприклад,
заборони грального бізнесу та створення казино, інших гральних
домів, як це передбачено ст. 11 Закону України від 21 грудня 2000 р.
«Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях
пріоритетного розвитку та у спеціальну економічну зону «Порт
Крим» в Автономній Республіці Крим»; б) встановленням спеціа­
льних господарсько-правових санкцій (у формі, наприклад, позба­
влення наданих пільг у разі порушення суб'єктом ВЕЗ умов їх на­
дання; тимчасового припинення господарської діяльності суб'єкта
ВЕЗ у разі порушення ним законодавства України, установчих до­
кументів, договору щодо умов реалізації інвестиційного проекту;
скасування наданих дозволів; розірвання договору; скасування ре­
єстрації суб'єкта ВЕЗ);

IV. Спеціальний порядок управління ВЕЗ, що здійснюється за допомогою системи органів - місцевої державної адміністрації, ор­гану місцевого самоврядування та спеціально створеного орга-

ну/органів з розмежуванням компетенції між ними, а також пе­редбачає контроль за дотриманням суб'єктами ВЕЗ вимог чинного законодавства, установчих документів та укладених договорів (конт­рактів) на реалізацію інвестиційних проектів на території конкрет­ної ВЕЗ; виконання контрольних функцій здійснюється зазначени­ми органами, а також уповноваженими державними органами від­повідно до чинного законодавства (в т. ч. Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 184 «Про Порядок про­ведення аналізу результатів функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності» та Розпорядження Президента України від 16 січня 2002 р. «Про Комісію з перевірки додержання законодавства про здійснення імпортних операцій суб'єктами спеціальних (вільних) економічних зон та суб'єктами пріоритетного розвитку, на яких запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності»).

V. Спеціальний порядок набуття статусу суб'єкта господа­рювання ВЕЗ (спеціальний порядок легітимації). Цього статусу можуть набуту лише суб'єкти господарювання, створені та/або зареєстровані відповідно до загального порядку. Спеціальний по­рядок легітимації передбачає: 1) затвердження поданого заявни-ком-суб'єктом господарювання інвестиційного проекту відповідно до встановлених для конкретної ВЕЗ вимог (відповідність проекту пріоритетним напрямам розвитку економіки регіону та вимогам до мінімальної вартості, наявність позитивного висновку інвестицій­ної експертизи) та порядку (встановлюється для певної ВЕЗ; на­приклад, постанова Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 1999 р. № 1860 «Про порядок розгляду і затвердження інвестиційних про­ектів, що реалізуються на території спеціальної економічної зони «Славутич»); 2) укладення органом управління ВЕЗ з суб'єктом господарювання договору на реалізацію затвердженого інвестицій­ного проекту на підставі Типового договору (затверджений поста­новою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1999 р. № 1199 «Про затвердження Типового договору (контракту) на реалізацію інвес­тиційного проекту на території пріоритетного розвитку, в спеціаль­ній (вільній) економічній зоні»); 3) реєстрація заявника, який уклав такий договір, як суб'єкта господарювання певної ВЕЗ (здійснюєть­ся органом господарського розвитку та управління конкретної ВЕЗ за умови дотримання заявником встановлених вимог, після чого йому (заявникові) видається свідоцтво про реєстрацію суб'єкта ВЕЗ - основної підстави для надання передбачених законом пільг для суб'єктів конкретної ВЕЗ).

VI. Регулювання відносин між органом управління ВЕЗ та суб'єктом ВЕЗ актами законодавства конкретної ВЕЗ та укладеним між ними договором (контрактом) на реалізацію інвестиційного проекту на території конкретної ВЕЗ (предметом договору є реалі­зація належним чином затвердженого інвестиційного проекту, ос­новними зобов'язаннями сторін: Інвестора - щодо реалізації на власний ризик і під власну відповідальність інвестиційного проек­ту з дотриманням встановлених законодавством вимог та умов до­говору; Органу управління - щодо забезпечення передбачених чинним законодавством та договором умов для реалізації інвести­ційного проекту; у разі порушення сторонами договірних зобо­в'язань можливе застосування передбачених законом та договором господарсько-правових санкцій у формі відшкодування збитків, штрафних санкцій, оперативно-господарських санкцій (у т. ч. розі­рвання договору) і навіть адміністративно-господарських (зокре­ма, тимчасове зупинення діяльності суб'єкта ВЕЗ, скасування на­даних йому дозволів, скасування реєстрації суб'єкта ВЕЗ).

Поиск по сайту: