|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавстваОдними з основних функцій антимонопольних органів є контрольна та розслідувально-юрисдикційна, які полягають у здійсненні контролю за станом товарних ринків, виявленням монополістів, а також порушень антимонопольно-конкурентного законодавства з метою відновлення стану ринків, майнового становища потерпілих від цього осіб та застосування господарських санкцій до правопорушників. Залежно від характеру порушень антимонопольно-конкурентного законодавства розрізняють такі їх види: недобросовісну конкуренцію; антиконкурентні дії (монополістичні зловживання); порушення щодо антимонопольних органів. Недобросовісною конкуренцією відповідно до Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції» визнаються будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності. Розрізняють три великі групи правопорушень, що належать до недобросовісної конкуренції, а саме: неправомірне використання ділової репутації; створення перешкод господарюючим суб 'єктам (підприємцям) у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції; неправомірні дії щодо комерційної таємниці конкурента/іншого суб 'єкта господарювання (підприємця). Своєю чергою кожна група зазначених правопорушень має численні прояви. Так, недобросовісне використання ділової репутації може проявлятися через такі дії: • неправомірне використання чужих позначень, рекламних • неправомірне використання товару іншого виробника (тобто • копіювання зовнішнього вигляду виробу (відтворення зов • порівняльна реклама (така реклама, що містить порівняння з Створення перешкод господарюючим суб 'єктам (підприємцям) у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції може проявлятися, як: • дискредитація господарюючого суб'єкта/підприємця (поши • купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із
• схилення до бойкоту господарюючого суб'єкта/підприємця • схилення постачальника до дискримінації покупця/замов • схилення господарюючого суб'єкта (підприємця) до розі • підкуп працівника, який має повноваження від імені постачаль • досягнення неправомірних переваг у конкуренції (отримання До третьої групи - неправомірних дії щодо комерційної таємниці конкурента - належать: • неправомірне збирання комерційної таємниці (таким вважа • розголошення комерційної таємниці (ознайомлення іншої • схилення до розголошення комерційної таємниці (спонукання • неправомірне використання комерційної таємниці (впрова Антиконкурентні дії чи монополістичні зловживання (розділи II-V Закону «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон) поділяються на такі основні групи: антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання; зловживання монопольним становищем на ринку; антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб 'єктів господарювання, об'єднань концентрація без отримання відповідного дозволу Антимонопольного комітету у разі обоє 'язковості такої згоди; Антиконкурентными узгодженими діями визнається укладення суб'єктами господарювання в будь-якій формі угод, прийняття об'єднаннями в будь-якій формі рішень, створення нового суб'єкта господарювання з метою координації його конкурентної поведінки з інтересами засновника (засновників) на ринку певного товару або будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність), що призвела чи може призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Проявами антиконкурентнихузгоджених дій може бути: • встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації
• обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологіч- • розподіл ринків чи джерел постачання за територіальним • спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; • усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з • застосовування різних умов до рівнозначних угод з іншими • укладення угод за умови прийняття іншими суб'єктами гос • суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів Вчинення антиконкурентних узгоджених дій вважається правопорушенням і тягне за собою відповідальність згідно із законом, крім передбачених законом випадків і за умови дотримання встановлених типових вимог до узгоджених дій. Такими випадками є: - добровільне повідомлення про факт порушення антимонополь- - узгоджені дії малих або середніх підприємців щодо спільного - узгоджені дії стосовно постачання та використання товарів призводять до суттєвого обмеження конкуренції на всьому чи в значній частині ринку, його монополізації, обмеження доступу на ринок інших суб'єктів господарювання чи до економічно необгрунтованого підвищення цін або дефіциту товарів; - узгоджені дії стосовно прав інтелектуальної власності (угод - узгоджені дії, які хоча й, за загальним правилом, забороня Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку проявляються в таких діях чи бездіяльності суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокрема обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. До таких порушень (зловживанням монопольним/домінуючим становищем на ринку) належить: • встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалі • застосування різних цін чи різних інших умов до рівнознач
• обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господа • обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що • часткова або повна відмова від придбання або реалізації това • суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів • створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усу Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю як правопорушення полягають у прийнятті зазначеними органами будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність зазначених органів, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції. Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються: • заборона або перешкоджання створенню нових підприємств • пряме або опосередковане примушення суб'єктів господа • пряме або опосередковане примушення суб'єктів господа • будь-яка дія, спрямована на централізований розподіл това • встановлення заборони на реалізацію певних товарів з одно • надання окремим суб'єктам господарювання або групам • дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або • дія, якою встановлюються не передбачені законами України Крім того, всім зазначеним органам (влади, самоврядування, адміністративно-господарського управління та контролю) забороняються шляхом дії або бездіяльності схиляти суб'єкти господарювання або будь-які із згаданих категорій органів до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації, а органам влади та органам місцевого самоврядування - делегувати окремі владні повноваження об'єднанням, підприємствам та іншим суб'єктам господарювання, якщо це призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції. Обмежувальною та дискримінаційною діяльністю суб'єктів господарювання та об'єднань визнаються такі дії, що обмежують конкуренцію на ринку та/або створюють перешкоду у госоподар-ській діяльності іншим суб'єктам в інших формах, аніж антикон-курентні узгоджені дії та зловживання монопольним становищем на ринку. Це порушення може мати такі прояви, як: • схилення інших суб'єктів господарювання до вчинення пору • неправомірне використання суб'єктом господарювання рин
• створення перешкод у господарській діяльності малим або • необгрунтована та невиправдана відмова суб'єктові господа Монополізація товарного ринку може мати місце одним або групою суб'єктів господарювання різними способами, які отрима-' ли назву економічної концентрації. З метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживанню монопольним (домінуючим) становищем, обмеженню конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання (далі - концентрація). Здійснення концентрації без дозволу антимонопольних органів (якщо такий дозвіл є обов'язковим) є одним із видів монополістичних зловживань. Концентрацією згідно із ст. 22 Закону «Про захист економічної конкуренції» визнається: 1) злиття суб'єктів господарювання або приєднання одного 2) набуття безпосередньо або через інших осіб контролю од а) безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у б) призначення або обрання на посаду керівника, заступника
виконавчого органу суб'єкта господарювання особи, яка вже обіймає одну чи кілька з перелічених посад в інших суб'єктах господарювання, або створення ситуації, за якої більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів двох чи більше суб'єктів господарювання обіймають одні й ті самі особи; в) створення суб'єкта господарювання двома і більше суб'єктами господарювання, який тривалий період буде самостійно здійснювати господарську діяльність, і при цьому зазначене створення не приводить до координації конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили цей суб'єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання; 3) безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання. Однак не вважаються концентрацією: 1) створення суб'єкта господарювання, метою якого (чи внаслі 2) придбання часток (акцій, паїв) суб'єкта господарювання 3) дії, що є проявами економічної концентрації, проте між 4) набуття контролю над суб'єктом господарювання або його ня його майном арбітражним керуючим, службовою чи посадовою особою органу державної влади. Учасниками концентрації згідно зі ст. 23 Закону визнаються: - суб'єкти господарювання, стосовно яких здійснюється або - суб'єкти господарювання, які набувають або мають намір - суб'єкти господарювання, активи (майно), частки (акції, паї) - суб'єкти господарювання, що є або мають намір стати зас - фізичні та юридичні особи, пов'язані з вищеназваними учас Згідно зі ст. 24 Закону концентрація може бути здійснена лише за умови попереднього отримання дозволу Антимонопольного комітету України чи адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, якщо економічні показники господарської діяльності її учасників, обчислені згідно із встановленим АМК порядком, перевищують встановлену законом межу за двома критеріями: 1) сукупної вартості активів або сукупного обсягу реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, понад суму, еквівалентну 12 мільйонам євро за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року; 2) вартості (сукупної вартості) активів або обсягу (сукупного обсягу) реалізації товарів, у тому числі за кордоном, не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, понад суму, еквівалентну одному мільйону євро за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року у кожного, та вартості (сукупної вартості) активів або обсягу (сукупного обсягу) реалізації товарів в Україні хоча б одного учасника концентрації, з
урахуванням відносин контролю, понад суму, еквівалентну одному мільйону євро за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року. При розрахунку обсягів реалізації товарів учасників концентрації використовується сума доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за вирахуванням суми податку на додану вартість, акцизного збору, інших податків або зборів, базою для оподаткування в яких є оборот, за останній фінансовий звітний рік, що передував поданню заяви (кошти, отримані від реалізації товарів у межах однієї групи суб'єктів господарювання, пов'язаних відносинами контролю, якщо такий облік ведеться, не враховуються). Якщо учасниками концентрації виступають комерційні банки, для розрахунку вартості активів та обсягів реалізації використовується десята частина вартості активів комерційного банку. У випадках, коли учасниками концентрації є страховики, для розрахунку вартості активів страховика використовується сума нетто-активів, а для розрахунку обсягів реалізації товарів - сума доходів від страхової діяльності, визначених відповідно до законодавства України про страхову діяльність. За загальним правилом, подібна концентрація (умовно її можна назвати кваліфікованою концентрацією) можлива за наявності попереднього дозволу антимонопольних органів (Антимонопольного комітету України чи його адміністративної колегії), що надається в установленому порядку (статті 25-34 Закону «Про захист економічної конкуренції»), лише за умови, якщо зона (концентрація) не призводить до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині. Кабінет Міністрів України може дозволити концентрацію навіть у разі негативного рішення АМК України, якщо позитивний ефект для суспільних інтересів такої концентрації переважає негативні наслідки обмеження конкуренції, а останні не становлять загрози системі ринкової економіки та є необхідними для досягнення мети концентрації. Концентрація, що здійснюється без отримання дозволу АМК України, визнається правопорушенням, якщо такий дозвіл є обов'язковим. Правопорушенням щодо антимонопольних органів є дії (бездіяльність) суб'єктів господарювання, що створюють перешкоди для здійснення антимонопольними органами своїх функцій і повноважень. Проявами таких порушень є: неподання суб'єктами господарювання у встановлені строки інформації, подання неповної чи недостовірної інформації анти-монопольним органам; створення перешкод працівникам антимонопольних органів щодо виконання ними своїх повноважень (проведення перевірок, вилучення чи накладення арешту на майно, предмети, документи, інші носії інформації); невиконання суб'єктами господарювання погоджених з антимонопольними органами установчих документів (у випадках економічної концентрації) або вимог та зобов 'язань, якими було обумовлено рішення про надання дозволу на узгоджені дії чи концентрацію. За правопорушення у сфері економічної конкуренції передбачаються такі види відповідальності: господарсько-організаційні санкції, господарсько-адміністративні штрафи, безоплатне вилучення майна; відшкодування шкоди. Господарсько-організаційні санкції застосовуються у формі: 1) примусового поділу суб'єкта господарювання, що зловживає 2) надання обов'язкових до виконання вказівок щодо припи 3) блокування цінних паперів; 4) скасування дозволу на узгоджені дії у разі порушення умов
5) вимога щодо обов'язкового спростування порушником в 6) скасування на вимогу антимонопольних органів ліцензій, Зазначені санкції застосовуються здебільшого антимонопольними органами чи на їх вимогу самим порушником (примусовий поділ, спростування відомостей, що дискредитують конкурента) чи іншим компетентним органом (скасування ліцензії). Господарсько-адміністративні штрафи накладаються на суб'єктів господарювання та/або їх посадових осіб за передбачені законом порушення антимонопольно-конкурентного законодавства. При цьому розмір штрафу залежить від виду порушення (за акти недобросовісної конкуренції - у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та/або розміру незаконно отриманого прибутку. Рішення про накладення штрафів приймається антимонопольними органами на їх засіданнях (у розмірах понад одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - виключно Антимонопольним комітетом України, в решті випадків - адміністративною колегією Антимонопольного комітету України). Безоплатне вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням або копій виробів іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) як у виробника, так і у продавця застосовується за відповідні акти недобросовісної конкуренції, з дотриманням передбаченого Кабінетом Міністрів України порядку. Відшкодування шкоди як форма господарсько-правової відповідальності передбачається у разі заподіяння внаслідок порушення конкурентного (антимонопольного) законодавства шкоди (як правило, майнової) учасникам конкуренції, споживачам, державі. Застосовується в судовому порядку за заявою заінтересованої особи (осіб), в інтересах держави - антимонопольних органів, прокурора. Розмір шкоди визначається за правилами ЦК (ст. 203), а у разі вчинення порушень, передбачених пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 ст. 50 Закону «Про захист економічної конкуренції» (антиконкурентні узгоджені дії, зловживання монопольним/домінуючим становищем; здійснення суб'єктами господарювання без наявності відповідного дозволу узгоджених дій; набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним чи кількома суб'єктами господарювання над іншим (іншими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання; концентрація без отримання відповідного дозволу, якщо останній є необхідним; обмеження в господарській діяльності суб'єкта господарювання у відповідь на його звернення до антимонопольних органів із заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов'язань, якими було обумовлено рішення про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію) - у подвійному розмірі завданої шкоди. Притягнення до відповідальності за порушення конкурентного законодавства може мати місце протягом спеціальних строків позовної давності, встановлених ст. 42 Закону «Про захист економічної конкуренції»,- п'ять років з дня вчинення порушення, а у разі тривалого порушення - з дня його закінчення, крім випадків несвоєчасного, неповного подання інформації чи подання недостовірної інформації антимонопольним органам, створення перешкод працівникам антимонопольних органів щодо виконання ними своїх повноважень, щодо яких передбачено трирічний строк позовної давності. Застосуванню до порушників антимонопольно-конкурентного законодавства передує діяльність антимонопольних органів щодо контролю за станом ринків, виявлення монополістів, встановлення фактів та складу правопорушення, розгляд справи. Порядок розгляду справи про порушення антимонопольно-конкурентного законодавства включає такі стадії: • порушення справи у формі розпорядження антимонопольних • винесення попереднього рішення у справі про вжиття заходів • розгляд справи про порушення антимонопольно-конкурент може бути: непідвідомчість справи антимонопольним органам; невстановлення відповідача або його місцезнаходження; наявність справи з тих самих підстав або того самого відповідача на розгляді в антимонопольних органах; недоведення вчинення правопорушення та інші підстави, передбачені законом). Рішення антимонопольних органів може бути: • перевірене з відповідними наслідками (зміна, скасування рі • оскаржено в судовому порядку протягом двох місяців з дня Контрольні запитання 1. Що спричинило запровадження інституту антимопольно-конкурентного ре 2. Розкрийте поняття «економічна конкуренція». У чому полягають її позитивні 3. Чому монополізм вважається антиподом конкуренції? Чи може відігравати 4. Які категорії осіб беруть участь у сфері економічної конкуренції? 5. У чому полягає зміст державного регулювання у сфері економічної конку 6. На які органи покладається здійснення функцій щодо регулювання відносин 7. За допомогою яких нормативно-правових актів забезпечується правове ре 8. Назвіть види і категорії правопорушень у сфері економічної конкуренції. 9. Розкрийте поняття «економічна концентрація».
10. За яких умов економічна концентрація вважається правопорушенням? 11. За якими критеріями суб'єкт господарювання визнається монополістом? 12. В яких випадках монополіст вважається таким, що зловживає своїм домі 13. Яка поведінка суб'єктів господарювання на ринку визнається недобросо
14. Які дії учасників відносин у сфері економічної конкуренції визнаються ан- 15. Назвіть форми господарсько-правової відповідальності, що застосовуються 16. Протягом яких строків може застосовуватися ця відповідальність? 17. Які адміністративно-господарські санкції застосовуються за правопору 18. В якому порядку застосовується господарсько-правова відповідальність Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.032 сек.) |