Правовий режим зовнішньоекономічної діяльності

Правовий режим ЗЕД - це особливий порядок регулювання зо­внішньоекономічної діяльності, що виражається в комплексі взає­мопов'язаних між собою економіко-правових заходів (стимулюю­чих та обмежуючих), спрямованих на досягнення цілей такої дія­льності згідно із визначеними законодавцем принципами.

Принципи зовнішньоекономічної діяльності закріплені та кон­кретизовані в ст. 2 Закону «Про ЗЕД».

Усі учасники зовнішньоекономічної діяльності при її здійснен­ні повинні дотримуватися таких принципів:

• суверенітету народу України у здійсненні ЗЕД;

• свободи зовнішньоекономічного підприємництва;

• юридичної рівності і недискримінації;

• верховенства закону;

• врахування та захисту інтересів суб'єктів зовнішньоеконо­
мічної діяльності;

• еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при вве­
зенні та вивезенні товарів.

Законодавство про ЗЕД, визначаючи цілі регулювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ст. 7 Закону «Про ЗЕД»), пе­редбачає дві основні категорії економіко-правових засобів, що в комплексі забезпечують досягнення таких цілей: 1) стимулюючих; 2) обмежувальних.

До кола перших (стимулюючих) належать:

А) права суб'єктів ЗЕД: загальні для всіх суб'єктів господарю­вання та спеціальні, закріплені законом для суб'єктів ЗЕД;

Б) пільги для суб 'єктів ЗЕД, що надаються за наявності передба­чених законом умов (реалізації на території спеціальної/вільної еко­номічної зони затверджених інвестиційних проектів відповідно до укладених інвестиційних договорів з органом управління відповідної СЕЗ; ввезення на територію України майна як вклад іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвес­тиціями тощо).

Пільги можна поділити на дві категорії за критерієм кола суб'єктів, видів здійснюваної ними діяльності: 1) ті, що передба-

чаються для всіх суб'єктів господарювання у процесі здійснення певних видів господарської діяльності безвідносно до наявності в ній ознак ЗЕД (інноваційна, наприклад); 2) пільги, які встановлю­ються лише для суб'єктів ЗЕД в процесі її здійснення.

Слід зазначити, що у сфері ЗЕД застосовуються, як правило, пільги не до всіх суб'єктів ЗЕД, а лише щодо тих з них, які відпо­відають певним критеріям. Так, відповідно до ст. 11 Закону «Про ЗЕД» передбачається надання відповідно до законодавства:

податкових пільг у разі, якщо результати діяльності суб'єктів ЗЕД відповідають таким критеріям: експорт перевищує імпорт (нетто-експорт) за фінансовий рік; обсяг експорту становить не менше 5 відсотків від обсягу реалізованих за фінансовий рік това­рів; які стабільно експортують наукові, наукоємні товари, а також товари, у вартості яких частка доданої вартості становить не мен­ше 30 процентів;

амортизаційних пільг (за строками амортизації основних вироб­ничих фондів) у вигляді та за наявності таких умов: норм приско­реної амортизації основних виробничих фондів, що використову­ються для виробництва експортних товарів, пільгових норм амор­тизації основних фондів, створених за рахунок нових інвестицій, що використовуються для виробництва експортних товарів; норм амортизації на імпортне обладнання, яке використовується для ви­робництва експортних товарів, не менших, ніж ті, що встановлені в країні походження такого обладнання.

До обмежувальних заходів, що є складовою правового режиму ЗЕД, належать заборони та обмеження. Зокрема, до категорії перших слід віднести заборону здійснення певних категорій зовнішньоеко­номічних операцій (реекспорт, експорт заборонених до вивезення з території України товарів, субсидований імпорт, демпінговий імпорт).

Більш різноманітними є обмеження, що можуть мати різні форми, зокрема:

- ліцензування зовнішньоекономічних операцій як комплекс дій
органу виконавчої влади з надання суб'єкту ЗЕД дозволу на здійс­
нення протягом визначеного періоду експорту/імпорту товарів;
розрізняють автоматичне ліцензування (застосовується щодо това­
рів, які не підлягають квотуванню) і неавтоматичне ліцензування
(у разі встановлення квот на експорт/імпорт);

- квотування (встановлення кількісних або інших обмежень)
товарів, що підлягають експорту/імпорту; розрізняють глобальні
квоти (встановлюються по товару без зазначення конкретних
країн/груп країн, куди товар експортується або з яких він імпорту-

ється), індивідуальні квоти (встановлюються по товару з визна­ченням конкретної країни, куди товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись);

- застосування спеціальних санкцій до суб'єктів ЗЕД у разі по­
рушення ними спеціального законодавства: антидемпінгових про­
цедур; індивідуального режиму ліцензування; тимчасового зупи­
нення ЗЕД (ст. 37 Закону «Про ЗЕД»);

- дотримання спеціального порядку встановлення і використан­
ня технічних, фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, вете­
ринарних та екологічних стандартів та вимог (ст. 18 Закону «Про
ЗЕД»), відповідно до якого: а) на територію України дозволяється
імпорт лише тих товарів, що за своїми технічними, фармакологіч­
ними, санітарними, фітосанітарними, ветеринарними та екологіч­
ними характеристиками не порушують мінімальних умов відповід­
них стандартів та вимог, що діють на території України; б) у разі
відсутності національних стандартів та вимог України на певний
товар застосовуються відповідні міжнародні стандарти та вимоги
або іноземні стандарти та вимоги, що діють в провідних країнах-
експортерах зазначених товарів; в) товари, що імпортуються на те­
риторію України, підлягають обов'язковій сертифікації (в національ­
ному режимі) на предмет їх відповідності фармакологічним, санітар­
ним, фітосанітарним, ветеринарним та екологічним нормам, якщо
відповідні вимоги діють і щодо аналогічних товарів національного
виробництва згідно із законами України; г) у разі імпорту товарів,
які не мають аналогів в Україні, суб'єкт ЗЕД, який здійснює імпорт,
або іноземний суб'єкт господарювання, який здійснює експорт, по­
винен пред'явити сертифікат, що засвідчує відповідність технічних,
фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, ветеринарних та еко­
логічних характеристик цього товару чинним міжнародним стандар­
там та вимогам або національним стандартам та вимогам країни,
яка є провідною в експорті цього товару;-

- застосування спеціальних імпортних процедур (ст. 19 Закону
«Про ЗЕД»), до яких належать:, застосування процедури міжнарод­
них торгів або аналогічних їм процедур; режим попередніх імпорт­
них депозитів, що вносяться у банки, що може застосовуватися
лише щодо товарів, до яких не запроваджується режим ліцензу­
вання і квотування імпорту;

- дотримання вимог митного (відповідно - Митного кодексу
України та Закону «Про Митний тариф України») та валютного
регулювання (згідно із Декретом Кабінету Міністрів України від
19.02.1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного

контролю» та з урахуванням положень Закону України від 28.11.2002 р. «Про запобігання та протидію легалізації (відмиван­ню) доходів, одержаних злочинним шляхом»);

- обов 'язковість обліку та звітності зовнішньоекономічних
операцій суб'єктів ЗЕД, що здійснюється в передбаченому Зако­
ном «Про ЗЕД» (ст. 22) порядку;

- застосування (як виняток) дискримінаційних заходів до інозем­
них суб'єктів ЗЕД у випадках та порядку, визначених частинами 2-
4 ст. 389 ГК і ст. 29 Закону «Про ЗЕД»; підставою для цього можуть
бути дискримінаційні та недружні дії іноземних держав до україн­
ських суб'єктів господарювання (аналогічні заходи в такому випад­
ку встановлюються для суб'єктів господарювання відповідної дер­
жави, що здійснюють в Україні ЗЕД, у т. ч. інвестування).

Поиск по сайту: