|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Посередництво у здійсненні операцій з цінними паперамиПосередницька діяльність щодо випуску та обігу цінних паперів також є різновидом фінансової діяльності у сфері господарювання, яка характеризується такими ознаками: - є підприємницькою діяльністю; - регулюється:
• кодексами: ГК України (параграф 3 «Посередництво у здійс • законами України: від 18.06.1991 р. «Про цінні папери і фон • підзаконними нормативно-правовими актами, серед яких: ринку цінних паперів, затверджені Державним комітетом з питань регуляторної політики та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку від 14.03.2001 р. № 49/60 та ін.; • здійснюється суб'єктами господарювання зі специфічним • різновидами посередницької діяльності, що здійснюється тор
- виконання за дорученням, від імені та за рахунок емітента - купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем - купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем - діяльність з управління цінними паперами тощо; • необхідність ліцензування посередницької діяльності у сфері • встановлення обмежень для торговців цінними паперами, які 1) безпосередньо або побічно володіти майном іншого торгов 2) здійснювати торгівлю: (а) цінними паперами власного випус • Обоє 'язки торговця цінними паперами, пов 'язані з укладенням 1) у разі прийняття доручення на купівлю або продаж цінних паперів - надавати особі, за дорученням і за рахунок якої він (торговець цінними паперами) діє, інформацію про курс цінних паперів; 2) надавати фондовій біржі інформацію щодо всіх укладених 3) дотримуватися спеціальних вимог до укладення угод щодо 4) вести бухгалтерський облік операцій з цінними паперами • Державне регулювання посередницької діяльності на ринку цінних паперів: I. Мета державного регулювання: реалізація єдиної державної II. Форми державного регулювання: — нормативне регулювання: прийняття актів законодавства з — управління діяльністю торговців цінними паперами — окре цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів та ін.; - контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів щодо дотриманням ними вимог законодавства у цій сфері; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів. III. Спеціально уповноважений орган на ринку цінних паперів -Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), яка підпорядкована Президентові України і підзвітна Верховній Раді України; діє згідно із Законом України від 30.10.1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» і Указом Президента України від 14.02.1997 р. № 142/97, яким було затверджене Положення про ДКЦПФР. Аудит У сфері господарювання значна роль належить аудиту. Відповідно до закону (ч. 1 ст. 363 ГК, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про аудиторську діяльність»), аудит - це перевірка бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності законодавству та встановленим нормативам. За підставами проведення аудит класифікують на: добровільний: проводиться за ініціативою суб'єктів господарювання; обоє 'язковий: проводиться у передбачених законом випадках, а саме для: 1) підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності комерційних банків, фондів, бірж, компаній, підприємств, кооперативів, товариств та інших господарюючих суб'єктів незалежно від форми власності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, за винятком установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю (обов'язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності господарюючих суб'єктів з річним господарським оборотом менш як двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки); 2) перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних това- риств, холдингових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників; 3) емітентів цінних паперів; 4) державних підприємств при здачі в оренду цілісних майно 5) порушення питання про визнання неплатоспроможним або Здійснення аудиту на професійних засадах є складовою аудиторської діяльності, яка включає також організаційне та методичне забезпечення аудиту, надання інших аудиторських послуг. Характерними ознаками аудиторської діяльності є: • Спеціальне правове регулювання: кодекси: ГК України (параграф 4 «Аудит» глави 35); ЦК України (глава 63 «Послуги. Загальні положення»); Закони: від 22.04.1993 р. «Про аудиторську діяльність»; від 16.07.1999 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; Укази Президента: в т. ч. від 20.07.1995 р. «Про Національний аудиторський комітет України»; відомчі нормативно-правові акти: Аудиторської палати України (АП): - Положення про сертифікацію аудиторів, затверджене рішен - Національні стандарти аудиту, завтерджені рішенням АП від - Кодекс професійної етики аудиторів України, затверджений - Положення про Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності, за Національного банку України: - Постанова Правління Нацбанку України № 271 від 16.07.2001 р. ційну комісію Національного банку України з питань сертифікації аудиторів, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банківських установ»; - Постанова Правління Нацбанку України № 388 від 09.09.2003 р. «Про затвердження Положення про сертифікацію аудиторів банків»; Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР): Рішення ДКЦПФР № 5 від 25.01.2001 р. «Про затвердження Вимог до аудиторського висновку, який подається до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при реєстрації інформації та випуску цінних паперів, а також при поданні регулярної інформації акціонерними товариствами та підприємствами - емітентами облігацій»; Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (ДКРРФП); Розпорядження ДКРРФП № 86 від 19.02.2004 р. «Про затвердження Порядку ведення реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ» та ін. • Державне регулювання аудиторської діяльності, окремі пов • Суб 'єктами аудиторської діяльності є: аудитори (ним може бути громадянин України, який не має судимості за корисливі злочини, отримав кваліфікаційний сертифікат про право на заняття аудиторською діяльністю на території України); аудиторам забороняється безпосередньо займатися торговельною, посередницькою та виробничою діяльністю, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав; аудиторські фірми - організації, що відповідають вимогам, встановленим Законом «Про аудиторську діяльність» і займаються виключно наданням аудиторських послуг. Характерні риси аудиторської фірми (АФ): • організаційно-правова форма - господарське товариство; • спеціальний і виключний предмет діяльності - аудиторська господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам), практичне виконання (аудиту) та надання інших аудиторських послуг: аудиторських перевірок та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб; • мета здійснення зазначеної діяльності - отримання при • вимоги до засновників АФ: обов'язкова наявність у їхньому • можливість покладення функцій керівника аудиторської • наявність у складі аудиторської фірми щонайменше одного • здійснення державного регулювання діяльності аудиторсь • обов'язковість дотримання встановлених законом вимог при • можливість застосування Аудиторською палатою України до
8. Банки яких видів можуть створюватися в Україні? 9. Який орган здійснює державне регулювання у сфері банківської діяльності? 10. Чи можуть комерційні банки займатися виробничою діяльністю? 11. Які ознаки характерні для страхування як різновиду фінансової діяльності? 12. Чи може здійснюватися страхова діяльність індивідуальними підприємцями? 13. В яких організаційно-правових формах можуть створюватися страхові 14. Яким вимогам має відповідати майнова база страхової компанії? 15. Які види страхування використовуються у сфері господарювання? 16. Розкрийте поняття договору страхування. 17. У чому полягає специфіка посередництва у здійсненні операцій з цінними 18. Які суб'єкти здійснюють таку діяльність? 19. На який орган покладають функції щодо державного регулювання на ринку 20. Розкрийте поняття аудиту. З якою метою застосовується аудит? 21. За якими критеріями класифікується аудит? 22. У чому проявляється особливість аудиторської діяльності? 23. Які вимоги ставляться до аудиторів? 24. В яких організаційно-правових формах можуть створюватися аудиторські 25. Яким вимогам повинна відповідати аудиторська фірма? 26. У чому полягає роль Аудиторської палати? | Тема 27. | Особливості правового регулювання комерційної концесії 1. Поняття комерційної концесії та комерційної субконцесії. 2. Система актів законодавства про комерційну концесію. 3. Договір комерційної концесії за українським законодавством.
Контрольні запитання 1. У чому полягає специфіка фінансової діяльності? 2. За якими критеріями і на які види можна класифікувати фінансову діяльність? 3. Які нормативно-правові акти регулюють фінансову діяльність? 4. У чому полягає зміст державного регулювання у сфері фінансової діяльності? 5. За допомогою яких органів здійснюється таке регулювання? 6. Які характерні ознаки банківської діяльності? 7. Розкрийте поняття «банк». 1. Поняття комерційної концесії та комерційної субконцесії Комерційна концесія - це підприємницька діяльність, що здійснюється на підставі договору комерційної концесії і полягає у наданні однією стороною концесійних відносин (правоволодільцем) другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку права використання на платній основі комплексу належних право-володільцеві виключних прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг. Комерційна концесія (зарубіжні аналоги - франчайзинг, франшиза) - оптимальний засіб забезпечення розширення бізнесу комерційних організацій (зазвичай крупних) без тягаря створення філій та дочірніх підприємств в певній місцевості (на території іншої держави). За допомогою системи договорів комерційної концесії комерційна організація - правоволоділець отримує можливість збільшити виробництво певних товарів (надання певних послуг) з підтриманням відповідних (зазвичай високих) стандартів їх якості, залучивши до цього інших суб'єктів підприємництва та контролюючи їх діяльність. У такий спосіб швидко створюється розгалужена мережа бізнесу комерційної організації - право-володільця. Комерційна концесія як вид підприємництва, що здійснюється на підставі відповідного договору (франчайзинга, франшизи) набула значного поширення лише в 70-х роках XX століття (хоча ще в 30-і роки того ж століття такі договори використовувалися в США для виробництва та збуту товарів1). Як зазначає В. В. Віт-рянський, основна сфера поширення франчайзингу - автомобільна промисловість та послуги автосервісу, ремонтно-будівельні роботи, косметичні послуги та салони моди, аптеки, побутове обслуговування готельне господарство, ресторани, підприємства швидкого обслуговування тощо2. Цей же дослідник виділяє такі специфічні риси договору комерційної концесії (франчайзингу, франшизи), що відрізняють його від інших договорів, в т. ч. концесійних, ліцензійних: • спеціальний суб'єктний склад: сторонами договору можуть • необхідним елементом предмета договору є надання право- • за договором комерційної концесії користувачеві надається • метою є надання користувачеві комплексу виключних прав, • специфіка прав та обов'язків сторін договору, зумовлена на використання комплексу виключних прав, повинен надавати користувачеві технічне та консультаційне сприяння, навчати його працівників, контролювати якість товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються). У такий спосіб досягається створення чи розширення мережі правоволодільця щодо виробництва та збуту товарів (робіт, послуг); • попри повну економічну залежність від правоволодільця, ко • з метою захисту інтересів правоволодільця і відповідно - ви Комерційна концесія може здійснюватися не лише на підставі договору комерційної концесії. Водночас таким договором може бути передбачена можливість укладення користувачем договору комерційної субконцесії, за яким він надає іншій особі (субкорис-тувачу) право користування наданим йому правоволодільцем комплексом прав або частиною комплексу прав на умовах, погоджених із правоволодільцем або визначених договором комерційної концесії. До договору комерційної субконцесії застосовуються положення про договір комерційної концесії, встановлені законом, якщо інше не випливає з особливостей субконцесії. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.017 сек.) |