Зовнішньоекономічної діяльності

1. Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності.

2. Система нормативно-правових актів про зовнішньоекономічну діяльність.

3. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.

4. Правовий режим зовнішньоекономічної діяльності.

5. Зовнішньоекономічний договір.

1. Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності

Одним з перших законів незалежної України, спрямованих на забезпечення ринкової орієнтації вітчизняної економіки (і відповід­но - розвитку економічної конкуренції, насичення внутрішнього ринку різноманітними товарами, в т. ч. іноземного походження, з метою забезпечення потреб споживачів та стимулювання вітчиз­няних виробників до модернізації власного виробництва, випуску нових товарів тощо) був Закон від 16.04.1991 р. «Про зовнішньо­економічну діяльність» (далі - Закону «Про ЗЕД»). Набуття ним чинності дозволяло усім суб'єктам господарювання з відповідним обсягом правосуб'єктності (в т. ч. відсутності заборон чи обмежень на здійснення такої діяльності/окремих її видів) здійснювати зовніш­ньоекономічну діяльність, яка в умовах планово-розподільчої еко­номіки була прерогативою держави та створених нею організацій.

Приймаючи цей Закон, законодавець однією з основних його цілей визначив запровадження правового регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, спеціалі­зацію та кооперацію в галузі виробництва, науки і техніки, еконо­мічні зв'язки в галузі будівництва, транспорту, експедиторських, страхових, розрахункових, кредитних та інших банківських опера­цій, надання різноманітних послуг.

Зовнішньоекономічна діяльність (далі - ЗЕД), згідно із ст. 1 цього Закону, визначається як діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльнос­ті, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

У Господарському кодексі України, прийнятому 16 січня 2003 p., міститься дещо відмінне визначення цього поняття. Так, згідно із ч. 1 ст. 377 ГК, зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господа­рювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення по­требує перетинання митного кордону України майном, зазначеним у частині першій статті 139 цього Кодексу, та/або робочою силою.

Проте ні перше, ні друге (вдосконалене та відповідно - більш ґрунтовне) визначення не віддзеркалюють всіх ознак зовнішньо­економічної діяльності, які можна виявити шляхом аналізу відпо­відних положень ГК (в т. ч. статей 377-389) та Закону «Про ЗЕД». Характерними рисами ЗЕД є:

• належність ЗЕД до господарської діяльності, основним спря­
муванням якої є виготовлення та реалізація продукції, виконання
робіт, надання послуг вартісного характеру, що мають цінову ви­
значеність (ч. 1 ст. З ГК України);

• обов'язкова наявність такої складової господарської діяльно­
сті, як перетин митного кордону України робочою силою та/або
майном, що характеризується як сукупність речей та інших цінно­
стей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визна­
чення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів
господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються
в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів;

• особливий суб'єктний склад (ст. 378 ГК України): здійснен­
ня ЗЕД вітчизняними суб 'єктами господарювання, які мають ста­
тус індивідуального підприємця чи господарської організації з
правами юридичної особи, та підрозділами/структурними одини­
цями (без прав юридичної особи) іноземних господарських органі­
зацій, що мають постійне місцезнаходження на території України
і зареєстровані у встановленому законом порядку;

• спеціальний режим господарської діяльності, пов'язаний із
спеціальним правовим регулюванням та відповідно: а) встанов­
ленням низки заборон, обмежень щодо кола суб'єктів ЗЕД, видів
господарської діяльності, порядку її здійснення з метою забезпе­
чення інтересів національної економіки та національного товаро­
виробника; б) створенням системи спеціальних органів, що здійс­
нюють державне регулювання у сфері ЗЕД (Державна митна служ-

ба, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі), та покладенням певних функцій щодо регулювання ЗЕД на Міністерство економі­ки та з питань економічної інтеграції України, Антимонопольний комітет України, Національний банк України та інші органи; в) за­стосуванням специфічних засобів державного регулювання, в т. ч.: ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій, дер­жавної реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів), контролю за здісненням ЗЕД, можливістю застосування специфіч­них санкцій за порушення правил здійснення ЗЕД (припинення експортно-імпортних операцій, застосування антидемпінгових за­ходів, застосування індивідуального режиму ліцензування).

Зовнішньоекономічною діяльністю є господарська діяльність за участю вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, складовою якої є перетин митного кордону України майном та/або робочою силою, і яка здійснюється в спеціальному правовому режимі.

Поняття зовнішньоекономічної діяльності слід відрізняти від поняття зовнішньоекономічної операції (ст. 379 ГК, статті 15-16 Закону «Про ЗЕД»). Змістом будь-якої діяльності (в т. ч. ЗЕД) є систематичні дії певного спрямування, не обмежені у часі чи такі, що здійснюються протягом тривалого періоду (наприклад, про­тягом дії виданої на 5 років ліцензії). Зміст поняття «операція» (в господарсько-правовому сенсі) - значно вужчий. Це можуть бу­ти окремі дії чи їх сукупність, спрямована на досягнення певного результату (наприклад, перерахування коштів іноземному контра-генту-підрядчику відповідно до умов зовнішньоекономічного до­говору на будівництво об'єкта, що передбачає сплату замовником авансу до початку виконання робіт). Характерною ознакою зовніш­ньоекономічної операції є перетин робочою силою та/або майном, що використовується у ЗЕД, митного кордону України.

Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, згідно із ч. 1 ст. 379, можуть здійснювати будь-які види ЗЕД і зовнішньоеконо­мічних операцій, якщо інше не встановлено законом. Відкритий перелік видів ЗЕД, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльно­сті, міститься в ст. 4 Закону «Про ЗЕД». До видів зовнішньоеко­номічної діяльності належать:

- експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

- надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності Украї­
ни послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому
числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консу­
льтаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокер-

ських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і ви­ключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича,
навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господар­
ської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерцій­
ній основі;

- міжнародні фінансові операції та операції з цінними папера­
ми у випадках, передбачених законами України;

- кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовніш­
ньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарсь­
кої діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяль­
ності банківських, кредитних та страхових установ за межами
України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльно­
сті зазначених установ на території України у випадках, передба­
чених законами України;

- спільна підприємницька діяльність між вітчизняними суб'єк­
тами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами
господарської діяльності, що включає створення спільних під­
приємств різних видів і форм, проведення спільних господарсь­
ких операцій та спільне володіння майном як на території Украї­
ни, так і за її межами;

- підприємницька діяльність на території України, пов'язана з
наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та ін­
ших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів
господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовніш­
ньоекономічної діяльності за межами України;

- організація та здійснення діяльності в галузі проведення
виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та
інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі,
за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація
та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на
території України за іноземну валюту у передбачених законами
України випадках;

- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побу­
дована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньо­
економічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської
діяльності;

- орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зов-

нішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами госпо­дарської діяльності;

- операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валют­
них аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютно­
му ринку;

- роботи на контрактній основі фізичних осіб України з інозем­
ними суб'єктами господарської діяльності як на території України,
так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній
оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як
на території України, так і за її межами;

- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені
прямо і у виключній формі законами України.

Щодо посередницьких операцій, при здійсненні яких право вла­сності на товар не переходить до посередника (на підставі комі­сійних, агентських договорів, договорів доручення та ін.), в ст. 4 Закону «Про ЗЕД» міститься спеціальне положення: подібні опе­рації здійснюються суб'єктами ЗЕД без обмежень.

Одним з основних видів ЗЕД та складовою будь-якою ЗЕД є експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили. Ст. 1 Закону «Про ЗЕД» містить визначення цих понять, розрізняючи при цьо­му експорт/імпорт товарів та експорт/імпорт капіталів.

Експорт (експорт товарів) — продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у т. ч. з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекс­порт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.

Імпорт (імпорт товарів) — купівля (у т. ч. з оплатою в негрошо­вій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльно­сті в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезен­ням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Експорт/імпорт капіталу - вивезення за межі України/ввезення з-за меж України капіталу у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності.

Закріплюючи широкі можливості щодо експорту-імпорту як різ-

новиду зовнішньоекономічної діяльності та експортно-імпортних операцій як складової ЗЕД, законодавець встановлює і певні об­меження з метою захисту національних інтересів. Згідно із ст. 17 Закону «Про ЗЕД» встановлюється заборона на такі види експорту та імпорту:

- експорт з території України предметів, які становлять націо­
нальне, історичне або культурне надбання українського народу,
що визначається згідно із законами України;

- імпорт або транзит будь-яких товарів, про які заздалегідь ві­
домо, що вони можуть завдати шкоди здоров'ю або становити за­
грозу життю населення та тваринного світу, або призвести до руй­
нування навколишнього середовища;

- імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни,
расизму та расової дискримінації, геноциду і т. п., які суперечать
відповідним нормам Конституції (Основного Закону) України;

- експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням
прав інтелектуальної власності.

Конкретний перелік товарів, щодо яких встановлюється забо­рона на експорт та імпорт, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Законами України можуть встановлюватися обмеження/забо­рони і щодо певних методів імпортування товарів в Україну. Це стосується так званого демпінгу/демпінгового імпорту та субси­дованого імпорту.

Демпінг/демпінговий імпорт (відповідно до ст. 1 Закону «Про ЗЕД») - це ввезення на митну територію країни імпорту товару за ціною, нижчою від порівняної ціни на подібний товар у країні екс­порту, яке заподіює шкоду національному товаровиробникові по­дібного товару. Відносини, що складаються в процесі здійснення такого імпорту, регулюються Законом України від 22.12.1998 р. «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту».

Субсидований імпорт - ввезення на митну територію країни імпорту товару (товарів), що користується пільгами від субсидії, яка надається для виробництва, переробки, транспортування або експорту такого товару. Небезпечність для національної економіки такого імпорту зумовила прийняття спеціального нормативно-пра­вового акта вищої юридичної сили - Закону України від 22.12.1998 р. «Про захист національного виробника від субсидованого імпорту».

Законом «Про ЗЕД» (ст. ЗО) встановлені обмеження щодо реек­спорту, а саме: забороняється реекспорт товарів, імпортованих за

рахунок Державного валютного фонду України та валютних фон­дів місцевих Рад народних депутатів України. Проте орган, який є розпорядником Державного валютного фонду України або валют­ного фонду місцевої Ради народних депутатів України, може до­зволити реекспорт в разі неможливості використання імпортного товару на території України за його призначенням.

Поиск по сайту: