Правовідносини з капітального будівництва

Правовідносини з капітального будівництва (будівельні право­відносини) - це врегульовані правом господарські відносини з ор­ганізації, управління та безпосереднього здійснення капітального будівництва.

Ці правовідносини є комплексними, що зумовлено складністю господарської діяльності в галузі капітального будівництва. Ком­плексність будівельних правовідносин полягає в тому, що вони включають:

- підрядні відносини щодо здійснення і виробництва вишуку-
вальних і проектних робіт;

- відносини щодо будівельних підрядів;

- відносини щодо будівельних поставок;

- відносини щодо надання послуг, пов'язаних з капітальним
будівництвом.

Комплексність правовідносин з капітального будівництва пе­редбачає наявність у них основної діяльності, що регулюється правом. Це проектна і будівельна діяльність (проектні та будівель­ні підряди). Матеріальний зміст цих правовідносин полягає у ви­конанні і здачі організацією-підрядчиком замовленої роботи, а та­кож прийняття та оплата її замовником.

Правовідносини з капітального будівництва економічно являють собою особливий вид майново-організаційних відносин. їх пред­метом є специфічний товар - проектна і будівельна продукція, що

зазвичай виробляється та передається замовникові на платній осно­ві. Проектний підрядник виробляє визначені (замовлені) замовни­ком проектно-вишукувальні роботи, кінцевим результатом яких є проектна продукція. Замовник приймає і оплачує цей товар.

Будівельний підрядник виконує визначені (замовлені) замов­ником будівельні роботи, кінцевим результатом яких є закінчений будівництвом, тобто готовий до експлуатації, об'єкт.

Господарські правовідносини з капітального будівництва (у разі застосування підрядного способу) - це комплексні майново-організа­ційні правовідносини, змістом яких є організація, виробництво і зда­ча організацією-підрядником визначених (замовлених) замовником проектно-вишукувальних та/або будівельних і пов'язаних з ними ро­біт, приймання та оплата їх замовником, введення в дію закінченого будівництвом об'єкта.

Суб 'єкти правовідносин з капітального будівництва - це осо­би, які володіють сукупністю господарських прав і обов'язків, не­обхідних для організації та безпосереднього здійснення будівель­них та пов'язаних з ними робіт (проектних, вишукувальних, мон­тажно-налагоджувальних та ін.). До них належать:

- господарські організації, предметом діяльності яких є вико­
нання проектно-вишукувальних, будівельних та пов'язаних з ними
робіт; ними можуть бути як підприємства, так і складні утворення -
господарські об'єднання (в т. ч. державні будівельні корпорації
«Укрбуд», «Укрбудматеріали» та ін., Українська кооперативно-дер­
жавна корпорація по агропромисловому будівництву «Украгропром-
буд»), холдингові компанії (наприклад, х/к «Київміськбуд»);

- підрозділи господарських організацій, що спеціалізуються на
капітальному будівництві (управління, департаменти капітального
будівництва); вони виступають як суб'єкти внутрішньогосподарсь­
ких відносин, а у разі наявності відповідних повноважень, закріп­
лених у Положенні про такі підрозділи,- і у зовнішніх відносинах
від імені організації, до структури якої входять;

- підприємці-громадяни (індивідуальні підприємці, які здійс­
нюють господарську діяльність з капітального будівництва, маючи
статус офіційно зареєстрованого підприємця і відповідні ліцензії
на виконання тих видів діяльності в сфері будівництва, які потре­
бують спеціального дозволу - ліцензії);

- держава, яка діє в особі:

а) вищих органів державної виконавчої влади (як замовник що­до особливо важливих та великих за вартістю об'єктів, що мають загальнодержавне значення, виступає Кабінет Міністрів України);

б) спеціально уповноваженого органу у сфері капітального бу­
дівництва — Державний комітет України з будівництва та архі­
тектури, який відповідно до Положення, затвердженого Указом
Президента України від 20.08.2002 р. № 725, здійснює державне
регулювання в сфері капітального будівництва шляхом: видання
державних будівельних норм і правил, державних стандартів; за­
безпечення через систему відповідних органів державної експерти­
зи інвестиційних проектів будівництва (відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. № 483 «Про Порядок
затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та про­
ведення їх комплексної державної експертизи»), ліцензування буді­
вельних і пов'язаних з ними робіт, сертифікацію будівельної проду­
кції, забезпечує здійснення державного архітектурно-будівельного
нагляду за якістю будівельних робіт (покладається на Держархбуд-
інспекцію, що входить до складу Держкомітету та діє відповідно до
Положення про архітектурно-будівельний контроль, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. № 225) та
виконує інші повноваження у сфері капітального будівництва;

в) галузевих та інших органів державного управління (госпо­
дарських міністерств, відомств, державних господарських об'єднань і
державних холдингових компаній);

г) державних будівельних корпорацій («Укрбуд», «Укрбудмате-
ріали», «Укртрансбуд», «Укрмонтажспецбуд», «Укрметротунель-
буд» та ін.), які виконують складні функції: (1) власника майна що­
до державних підприємств - учасників корпорації та (2) забезпе­
чення координації діяльності підприємств-учасників корпорації та
організації виконання ними будівельних та пов'язаних з ними робіт;

ґ) місцевих державних адміністрацій, до складу яких входять управління з капітального будівництва (діють на підставі Типового по­ложення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2000 р. № 1401);

- органи місцевого самоврядування в особі відповідних рад на­родних депутатів, їх виконкомів, управлінь капітального будівни­цтва виконкомів.

Учасниками правовідносин з капітального будівництва також є (можуть бути) суб'єкти господарювання та негосподарські органі­зації, які мають потребу у виконанні будівельних і пов'язаних з ни­ми робіт, а також громадяни - як споживачі будівельної продукції.

Учасники правовідносин з капітального будівництва можуть виконувати різні функції і залежно від цього отримувати відповід­не найменування.

Інвестор - це суб'єкт інвестиційної діяльності в сфері капіталь­ного будівництва, який приймає рішення про вкладення власних, позичкових або залучених коштів (інвестицій) в об'єкти інвесту­вання, що належать до основних фондів.

Замовник - це суб'єкт інвестиційної діяльності в галузі капіта­льного будівництва, що замовляє у підрядника виконання проект-но-вишукувальних, будівельних та пов'язаних з ними робіт. У ролі замовника може виступати сам інвестор або уповноважена ним особа, в т. ч. консалтингова та/або інжинірингова організація, що спеціалізується на будівництві.

Підрядник - організація чи індивідуальний підприємець, що на договірних засадах за плату підряджається виконувати на замов­лення замовника проектно-вишукувальні, будівельні та пов'язані з ними роботи.

Виконання будівельних робіт (незалежно від способу капіталь­ного будівництва) потребує ліцензування, що здійснюється з ме­тою забезпечення публічних інтересів відповідно до встановлених вимог (насамперед, щодо їх якості, безпеки, довговічності будівель та споруд).

Відповідно до Закону «Про ліцензування певних видів госпо­дарської діяльності» (пункт 30 ст. 9) у сфері будівництва підляга­ють ліцензуванню вишукувальні та проектні роботи для будівни­цтва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж.

Зазначені роботи конкретизовані в Ліцензійних умовах прова­дження будівельної діяльності, затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 112/182 від 13.09.2001 р. Так, згі­дно із додатком до пункту 1.3 Ліцензійних умов, підлягають ліцен­зуванню такі види робіт у сфері будівництва:

• інженерні вишукування;

• інженерно-геологічні, інженерно-гідрометеорологічні вишу­
кування, еколого-геологічні вишукування та складання звіту;

• проектні роботи;

• розроблення містобудівної документації;

• архітектурне та будівельне проектування, в т. ч.:

- конструювання несучих конструкцій;

- проектування внутрішніх інженерних мереж, систем і споруд;

- розроблення спеціальних розділів проектів;
-технологічне проектування об'єктів;

J

• зведення несучих те огороджуючих конструкцій будівель і спо­
руд, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж, у т. ч.:

- зведення несучих і огороджуючих конструкцій будівель і споруд;

- монтаж конструкцій зовнішніх інженерних мереж і систем;

- монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і за­
собів вимірювання;

- захист конструкцій, устаткування та мереж;

- будівництво транспортних мереж;

- монтаж технологічного устаткування.

Ліцензування будівельної діяльності здійснюють Держбуд, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севас­топольська міські державні адміністрації (п. 9-1 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Укра­їни від 14 листопада 2000 р. № 1698).

4. Будівельне законодавство

Будівельне законодавство - це система нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо організації та безпосереднього здійс­нення капітального будівництва як форми інвестиційної діяльності.

Система нормативно-правових актів про капітальне будівництво:

І. Кодекси:

• Господарський кодекс України, зокрема; гл. 33 «Капітальне
будівництво» (статті 317-323 присвячені договору підряду на ка­
пітальне будівництво, а ст. 324 - договору підряду на виконання
проектно-досліджувальних робіт) та ст. 331 «Договір на створення
і передачу науково-технічної продукції», що включена до глави 34
«Правове регулювання інноваційної діяльності»;

• Цивільний кодекс України: глава 61 «Підряд», глава 62 «Ви­
конання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та
технологічних робіт»;

• Кодекс законів про адміністративні правопорушення, зокре­
ма: гл. 8 - щодо відповідальності за адміністративні правопорушен­
ня у сфері будівництва, гл. 13 - адміністративні правопорушення
в галузі стандартизації, якості продукції;

• Земельний кодекс, зокрема положення щодо використання
земельних ділянок під забудову та ін.

//. Закони України:

• від 18.09.1991 р. «Про інвестиційну діяльність», який визначає
правові і економічні основи капітального будівництва в Україні,
а саме:

- дає поняття капітальних вкладень (ст. 1), визначає їх джерела
(ст. 10);

- визначає основні фонди як об'єкти інвестування (ст. 4);

- визначає суб'єктів інвестиційної діяльності (ст. 5), їх права
(ст. 7) та обов'язки (ст. 8);

- визначає договір як правову форму взаємовідносин між
суб'єктами інвестиційної діяльності (ст. 9);

- закріплює правові форми державного регулювання у сфері
інвестування (ст. 12);

- встановлює порядок прийняття рішень щодо загальноукраїн­
ських інвестицій (які здійснюються з державного бюджету) - ст. 13;

- визначає принципи держзамовлення на капітальне будівництво
(ст. 14);

- закріплює основні засади державної експертизи інвестицій­
них проектів (ст. 15), а також

- принципи ціноутворення в галузі капітального будівництва
(ч.2ст. 17);

• від 16.11.1992 р. «Про основи містобудування»: визначає ос­
новні засади містобудування як складної (комплексної) діяльності,
що включає: планування, забудову територій та інше використан­
ня територій; розробку і реалізацію містобудівної документації та
інвестиційних програм розвитку населених пунктів і територій;
визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель
для містобудівних потреб; здійснення архітектурної діяльності;
розміщення об'єктів будівництва різного призначення (житлово-
цивільного, виробничого, соціально-оздоровчого та іншого при­
значення); створення соціальної, інженерної і транспортної інфра­
структури територій та населених пунктів; розробку правових ак­
тів, державних стандартів, норм і правил, пов'язаних з містобуду­
ванням; контроль за дотриманням містобудівної документації та
ін. (ст. 2), визначає об'єкти (ст. 3) та суб'єкти містобудування
(ст. 4), основні вимоги до містобудівної документації (ст. 5), основні
засади у сфері містобудування (статті 7-15), поняття містобудівної
документації та основні вимоги до її розробки та реалізації (стат­
ті 17-18) та ін.;

• від 13.12.1991 р. «Про наукову і науково-технічну діяль­
ність», відповідно до якого виконання проектних та вишукуваль-
них робіт належить до науково-технічної діяльності (ст. 1);

• від 14.10.1994 р. «Про відповідальність підприємств, установ та
організацій за правопорушення у сфері містобудування»: встановлює
відповідальність за порушення вимог спеціального будівельного зако-

нодавства як виконавцями (за договором підряду чи інвестором-забудовником, що здійснює будівництво господарським способом), так і замовником за договором підряду на капітальне будівництво;

• від 10.02.1995 р. «Про наукову і науково-технічну експер­
тизу» (визначає основні засади проведення науково-технічної екс­
пертизи, включаючи й експертизу інноваційних програм та про­
ектів);

• від 20.05.1999 р. «Про архітектурну діяльність», відповідно
до якого об'єкти будівництва повинні відповідати встановленим
архітектурним вимогам, при виборі виконавців можуть організо­
вуватися конкурси, здійснення контролю за дотриманням встанов­
лених архітектурних вимог та інвестиційного проекту може здійс­
нюватися за участю архітектора як розробника проекта та ін.;

• від 20.04.2000 р. «Про планування і забудову територій»
встановлює обов'язок забудовника (інвестора чи уповноваженої
ним особи) отримати необхідний для проектування дозвіл на будів­
ництво об'єктів містобудування відповідно до встановленого по­
рядку (ст. 24), а також дозвіл на виконання будівельних робіт, що
засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будіве­
льних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних ме­
реж і споруд (ст. 29);

• від 06.04.2000 р. «Про майнову відповідальність за порушен­
ня умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на бу­
дівництві об'єкта» (дію Закону тимчасово призупинено), який пе­
редбачає: майнову відповідальність сторін у формі повного (вклю­
чаючи й втрачену вигоду) відшкодування збитків та сплати
неустойки за невиконання умов договору (підрядника - за пору­
шення строків завершення виконання робіт, замовника - за пору­
шення строків здійснення платежів за виконані роботи) та
обов'язковість застосування цих санкцій у випадках фінансування
будівництва за рахунок коштів Державного бюджету України, рес­
публіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих
бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, уста­
нов, організацій;

• від 20.04.2000 р. «Про планування і забудову територій» вста­
новлює вимоги до будівельного майданчика, інвестиційного проек­
ту будівництва щодо відповідності його затвердженому плану за­
будови відповідного населенного пункту, обов'язковість отриман­
ня дозволу на будівництво об'єкта як однієї з підстав розробки
інвестиційного проекту будівництва;

• та інші.

///. Нормативно-правові акти Президента України, зокрема: Положення про Державний комітет України з будівництва та архі­тектури, затверджене Указом Президента України від 20.08.2002 р. № 725.

IV. Постанови Кабінету Міністрів України:

• від 05.08.1992 р. № 449 «Про порядок прийняття в експлу­
атацію закінчених будівництвом об'єктів державного замов­
лення»;

• від 25.11.1999 р. № 2137 «Про затвердження Порядку прове­
дення архітектурних та містобудівних конкурсів»;

• від 6 вересня 2000 р. № 1401 «Про затвердження Типового
положення про управління капітального будівництва обласної,
Київської та Севастопольської міської державної адміністрації»;

• від 27 грудня 2001 р. № 1764 «Про затвердження Порядку
державного фінансування капітального будівництва»;

• від 11.04.2002 р. № 483 «Про Порядок затвердження інвес­
тиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комп­
лексної державної експертизи» (без дотримання зазначеного по­
рядку будівництво об'єкта заборонено);

• від 18 січня 2003 р. № 56 «Про делегування повноважень
щодо стандартизації у галузі будівництва і промисловості будіве­
льних матеріалів» та ін.

V. Відомчі нормативно-правові акти:

• спільний наказ Державного комітету України з питань регуля­
торної політики та підприємництва і Державного комітету будів­
ництва, архітектури та житлової політики України № 112/182 від
13.09.2001 р. «Про затвердження Ліцензійних умов провадження
будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будів­
ництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будів­
ництво та монтаж інженерних і транспортних мереж)»;

• наказ Державного комітету України з будівництва та архітек­
тури від 16.07.2003 р. № 112 «Про затвердження Порядку розгляду
Держбудом України інвестиційних програм і проектів будівни­
цтва, які затверджуються Кабінетом Міністрів України»;

• спільний наказ Державного комітету України з питань техніч­
ного регулювання та споживчої політики і Державного комітету Ук­
раїни з будівництва та архітектури від 24.02.2003 р. № 27/12 «Про
затвердження Порядку видання та розповсюдження нормативних
документів у галузі будівництва і промисловості будівельних ма­
теріалів»;

• та інші.

У системі будівельного законодавства велика питома вага на­лежить техніко-економічним нормам, що містяться в будівельних нормах, та правилах (державних, відомчих, регіональних), стандар­тах (державних, відомчих), технічних умовах:

Державні будівельні норми (ДБН) - розробляються на продук­цію, процеси і послуги в галузі містобудування (вишукування, проектування, зведення, реконструкції, планування і забудови на­селених пунктів і територій), а також в галузі організації, техноло­гії, управління й' економіки будівництва; затверджуються Держав­ним комітетом України з будівництва та архітектури.

Відомчі будівельні норми (ВБН) - розробляються заінтересо­ваними відомствами за погодженням з Державним комітетом Ук­раїни з будівництва та архітектури, у разі відсутності ДБН, а також необхідності встановлення вимог, що перевищують або доповню­ють вимоги ДБН, з урахуванням специфіки діяльності організацій та підприємств цього відомства.

Регіональні будівельні норми (РБН) - містять регіональні прави­ла забудови населених пунктів і територій; розробляються місцеви­ми державними адміністраціями за погодженням з Державним ко­мітетом України з будівництва та архітектури.

Державні стандарти (ДСТ) - встановлюють організаційно-методичні та загальнотехнічні вимоги до об'єктів інвестування, в т. ч. будівництва і промисловості продукції будівельного призна­чення, забезпечуючи їх розробку, виробництво (виготовлення) та експлуатацію (використання); затверджуються відповідним госпо­дарським міністерством, відомством, а у сфері будівництва - Дер­жавним комітетом України з будівництва та архітектури.

Технічні умови (ТУ) - встановлюють вимоги до конкретних видів промислової продукції будівельного та іншого призначення, її використання, пакування, маркування, приймання, контролю та випробування, транспортування та зберігання; затверджуються заінтересованими організаціями за погодженням з Державним ко­мітетом України з будівництва та архітектури.

Значну роль відіграють і рекомендаційні акти, що орієнтують учасників відносин на оптимальну і бажану для суспільства по­ведінку у сфері капітального будівництва. Прикладом таких актів є, зокрема, Положення про підрядні контракти в будівництві України, затверджене науково-технічною радою Мінбудархітек-тури України (протокол від 15.12.1993 р. № 9), що містить поло­ження щодо порядку укладання, змісту та виконання таких дого­ворів.

5. Відповідальність за правопорушення у сфері капітального будівництва

У сфері капітального будівництва, включаючи й договірні від­носини, застосовуються такі види господарсько-правової відпові­дальності:

1. Відшкодування збитків - універсальна форма господарсько-
правової відповідальності, що застосовується в будь-яких відноси­
нах: вертикальних та горизонтальних, договірних та позадоговір­
них. Проте цей вид відповідальності в договірних відносинах з ка­
пітального будівництва застосовується специфічно: відповідно до
ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України збитки, заподіяні Під­
рядником порушенням договору підряду на капітальне будівни­
цтво, підлягають відшкодуванню лише у вигляді прямих збитків, що
виразилися у зроблених другою стороною витратах, у втраті або
пошкодженні її майна (не отриманий з вини правопорушника при­
буток залишається непокритим, що не відповідає інтересам За­
мовника і засадам ринкової економіки). Законом України від
06.04.2000 р. «Про майнову відповідальність за порушення умов
договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві
об'єкта» передбачено повне (включаючи й втрачену вигоду) від­
шкодування збитків, завданих внаслідок невиконання чи неналеж­
ного виконання такого договору за умови фінансування будівницт­
ва за рахунок коштів Державного бюджету України, республікан­
ського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів,
коштів державних та комунальних підприємств, установ, організа­
цій (проте дія положень цього закону про застосування такої від­
повідальності призупинена Законом України від 27.11.2003 р. «Про
Державний бюджет України на 2004 рік»).

2. Стягнення неустойки (штрафних санкцій); використовуєть­
ся залікова неустойка, яка сплачується за передбачені законом
(ч. 2 ст. 231 ГК) та/або договором порушення сторонами договір­
них зобов'язань.

3. Конфіскація - застосовується у випадках, передбачених за­
конодавством:

- якщо договір підряду на капітальне будівництво визнаний
недійсним як такий, що укладений з метою, що суперечить інтере­
сам держави і суспільства (ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу
України);

- у разі якщо прибуток (доход) був отриманий учасником від­
носин з капітального будівництва внаслідок порушення встанов-

лених законодавством правил здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 240 Господарського кодексу України).

4. Господарсько-адміністративні штрафи: застосовуються від­повідно до ст. 25 Закону від 16.11.1992 р. «Про основи містобуду­вання» і ст. 1 Закону від 14.10.1994 р. «Про відповідальність під­приємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» у випадках:

• проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання
або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятде­
сяти відсотків вартості цих робіт;

• передачі проектною організацією замовнику робочої докумен­
тації, що не відповідає державним стандартам, нормам і правилам,
вихідним даним на проектування об'єктів архітектури, які надані
в установленому порядку, та затвердженому проекту - у розмірі
тридцяти відсотків вартості розробленої робочої документації;

• виробництва, реалізації або застосування в будівництві буді­
вельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають
державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішен­
ням, а так само підлягають обов'язковій сертифікації, але не про­
йшли її,- у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості реалізованої
продукції;

• виконання будівельних робіт, що не відповідають державним
стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням,- у роз­
мірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;

• прийняття в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням
законодавства, а так само місцевих правил забудови населених
пунктів або проектних рішень,— у розмірі п'яти відсотків вартості
відповідних об'єктів;

• здійснення окремих видів господарської діяльності у будів­
ництві, що підлягають ліцензуванню, без отримання у встановле­
ному порядку ліцензії - у розмірі плати за видачу ліцензії на від­
повідний вид господарської діяльності;

• ухилення від виконання або несвоєчасне виконання припи­
сів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю -
у розмірі п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­
мадян;

• експлуатацію або використання будинків чи споруд після за­
кінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними
(технічними) комісіями — у розмірі десяти відсотків вартості вико­
наних робіт;

• в інших випадках, передбачених Законом від 14.10.1994 р.

При цьому сплата штрафів не звільняє підприємство від усу­нення допущених порушень і відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень, передбачених названими законами.

Господарсько-адміністративні штрафи накладаються інспек­ціями державного архітектурно-будівельного контролю, які здійс­нюють державний нагляд за додержанням підприємствами вимог спеціального будівельного законодавства (містобудівної докумен­тації, місцевих правил забудови населених пунктів, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівель­них робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конс­трукцій).

5. Господарсько-організаційні санкції, що застосовуються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які відповідно до своїх повноважень (діють на підставі Положен­ня про архітектурно-будівельний контроль, затвердженого поста­новою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. № 225) ма­ють право:

• безперешкодного доступу на будівництво об'єктів і підпри­
ємства будівельної індустрії незалежно від форм власності;

• давати у межах своїх повноважень учасникам будівництва та
виробникам будівельних матеріалів, виробів і конструкцій обо­
в'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень держав­
них стандартів, норм і правил, а так само технічних умов або за­
тверджених проектних рішень;

• одержувати від замовників, проектних і будівельних органі­
зацій та підприємств будівельної індустрії необхідну для виконан­
ня покладених на них функцій нормативно-технічну, проектну та
іншу документацію;

• зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам
державних стандартів, норм і правил, затвердженим проектним
рішенням, або місцевим правилам забудови населених пунктів,
здійснюються без дозволу на їх виконання, а так само виробни­
цтво і застосування у будівництві будівельних матеріалів, виро­
бів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стан­
дартів;

• вносити подання відповідним органам про анулювання або
зупинення дії ліцензій на право здійснення окремих видів госпо­
дарської діяльності у будівництві суб'єктами господарювання, які
допускають грубі порушення державних стандартів, норм і пра­
вил, а так само технічних умов, затверджених проектних рішень
або місцевих правил забудови населених пунктів.

Контрольні запитання

1. В яких значеннях застосовується поняття «капітальне будівнитво»?

2. В яких формах може здійснюватися капітальне будівництво?

3. Скільки основних стадій має процес капітального будівництва?

4. Які основні нормативно-правові акти регулюють відносини, що складаються
в процесі капітального будівництва?

5. Розкрийте поняття «будівельні правовідносини».

6. Яким чином проявляється комплексний характер будівельних правовідносин?

7. Які категорії осіб беруть участь у будівельних правовідносинах?

8. Наскільки значною є роль держави як учасника будівельних правовідносин?

9. На яке відомство покладаються функції спеціально уповноваженого органу
держави у сфері капітального будівництва?

10. У чому полягають основні функції спеціально уповноваженого органу
держави у сфері капітального будівництва?

11. Які види діяльності у сфері капітального будівництва підлягають
ліцензуванню?

12. Які форми відповідальності застосовуються до порушників законодавства
про капітальне будівництво?

13. Чи застосовується повне відшкодування збитків за порушення умов дого­
вору (контракту) на капітальне будівництво?

14. Які види господарсько-правових санкцій застосовуються у вертикальних
відносинах з капітального будівництва? Які органи можуть застосовувати такі
санкції?

Тема 25.1 Правове забезпечення інноваційної діяльності

1. Поняття інновацій та інноваційної діяльності.

2. Система законодавства про інноваційну діяльність.

3. Інноваційні правовідносини.

4. Заходи щодо стимулювання інноваційної діяльності.

Поиск по сайту: