Поняття та види іноземних інвестицій

Іноземними інвестиціями визнаються цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відпо­відно до законодавства України з метою отримання прибутку (п. 2 ст. 1 Закону).

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:

- іноземної валюти, що визнається конвертованою Національ­
ним банком України;

- валюти України: а) при реінвестиціях в об'єкт первинного ін­
вестування чи в будь-які інші об'єкти інвестування відповідно до
законодавства України за умови сплати податку на прибуток (до­
ходи), б) при первинному інвестуванні, якщо валюту України при­
дбано за іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку
України¹, в) при вкладенні коштів в об'єкти приватизації за умови
подання державним органам приватизації відомостей про джерела
надходження таких коштів²;

- будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним
майнових прав;

- цінних паперів, ціна яких виражена у конвертованій валюті;

- корпоративних прав щодо юридичної особи, створеної від­
повідно до законодавства України або законодавства інших країн,
виражених у конвертованій валюті;

- грошових вимог та права на вимоги виконання договірних
зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вар­
тість у конвертованій валюті, підтверджену згідно із законами
(процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними
звичаями;

- будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у

¹ Див.: Указ Президента України від 07.07.1998 р. «Про деякі питан­
ня іноземного інвестування» // Голос України.- 1998.- 9 липня.

² Див.: П. 2 ст. 21 Закону України від 19.02.1997 р. «Про приватиза­
цію державного майна» // ВВР України.- 1997.- № 17.- Ст. 122.

конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процеду­рами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичая­ми, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включа­ючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;

- прав на здійснення господарської діяльності, включаючи
права на користування надрами та використання природних ресур­
сів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість
яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (про­
цедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними
звичаями;

- інших цінностей відповідно до законодавства України.
Проте деякі види майна, згідно із законодавством України, не

можуть належати іноземним інвесторам на праві власності і відпо­відно - використовуватися ними під час інвестування на території нашої держави.

Постановою Верховної Ради України від 17 червня 1992 р. «Про право власності на окремі види майна» визначено перелік майна, що не може перебувати у власності громадян, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. До цього переліку включені:

1) зброя, боєприпаси (крім мисливської зброї та боєприпасів до
неї, а також спортивної зброї та боєприпасів до неї, що придбані
громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ),
бойова і спеціальна техніка, ракетно-космічні об'єкти;

2) вибухові речовини й засоби вибуху; всі детектори ракетно­
го палива, а також спеціальні матеріали та обладнання його ви­
робництва;

3) бойові отруйні речовини;

4) наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські за­
соби (за винятком отримуваних за призначенням лікаря);

5) протиградні установки;

6) державні еталони фізичних величин;

7) електрошокові пристрої та спеціальні засоби, що застосову­
ються правоохоронними органами, крім газових пістолетів і револь­
верів та патронів до них, заряджених речовинами сльозоточивої та
дратівної дії.

Перелічені об'єкти не можуть належати на праві власності іно­земним інвесторам і вноситися ними до статутних фондів (майна) підприємств з іноземними інвестиціями, а також використовувати-

ся при застосуванні інших форм інвестування. Спеціальний поря­док набуття права власності встановлено на пневматичну зброю калібру 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, що також мають враховувати іноземні інвестори, вико­ристовуючи зазначене майно в процесі інвестування.

Іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, вклю­чаючи внески до статутного фонду підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовлені­стю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України. Перерахування інвестиційних сум в іноземній валюті у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України, ви­значеним Національним банком України.

Набуття іноземними інвестиціями спеціального режиму і від­повідно - отримання іноземним інвестором передбачених законом гарантій обумовлюється державною реєстрацією інвестицій. Така реєстрація здійснюється згідно із ГК України (ст. 395), Законом України «Про режим іноземного інвестування» (ст. 13), у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 928 «Про затвердження Положення про порядок держав­ної реєстрації іноземних інвестицій».

Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями (далі -органи державної реєстрації) після їх фактичного внесення.

Для державної реєстрації іноземних інвестицій іноземний інве­стор або уповноважена ним в установленому порядку особа (далі — заявник) подає органу державної реєстрації такі документи:

— інформаційне повідомлення встановленої форми про внесен­
ня іноземної інвестиції у трьох примірниках з відміткою державної
податкової інспекції за місцем здійснення інвестиції про її фактичне
внесення;

- документи, що підтверджують форму здійснення іноземної
інвестиції (установчі документи, договори (контракти) про вироб­
ничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інве­
стиційної діяльності, концесійні договори тощо);

- документи, що підтверджують вартість іноземної інвестиції
(відповідно до вимог, визначених ст. 393 ГК України та ст. 2 Зако­
ну України «Про режим іноземного інвестування»);

— документ, що свідчить про внесення заявником плати за ре­
єстрацію.

Орган державної реєстрації фіксує дату надходження докумен-

тів у журналі обліку державної реєстрації внесених іноземних ін­вестицій, протягом трьох робочих днів, розглядає подані докумен­ти і приймає рішення про реєстрацію іноземної інвестиції або про відмову в ній.

Державна реєстрація іноземної інвестиції здійснюється шляхом присвоєння інформаційному повідомленню про внесення інозем­ної інвестиції реєстраційного номера, який на усіх трьох примір­никах засвідчується підписом посадової особи та скріплюється пе­чаткою органу державної реєстрації.

Перший примірник інформаційного повідомлення повертається заявникові як підтвердження факту державної реєстрації інозем­ної інвестиції, другий - надсилається поштовим відправленням Міністерству фінансів України в день здійснення реєстрації іно­земної інвестиції, третій - залишається в органі, що здійснив її реєстрацію.

Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі, коли здійснення цієї інвестиції суперечить законодав­ству України або подані документи не відповідають вимогам за­значеного Положення. Відмова з мотивів недоцільності здійснення іноземної інвестиції не допускається.

Відмова у державній реєстрації оформляється письмово із за­значенням мотивів і може бути оскаржена у судовому порядку.

За державну реєстрацію іноземної інвестиції справляється пла­та у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян на день здійснення реєстрації іноземної інвестиції. При цьому кошти, одержані за реєстрацію іноземної інвестиції, перера­ховуються до республіканського (Автономної Республіки Крим), обласних, Київського та Севастопольського міських бюджетів (50 відсотків) і до Державного бюджету України (50 відсотків).

У разі відмови у реєстрації кошти, сплачені за реєстрацію іно­земних ініестицій, заявникові не повертаються.

Додаткові обсяги іноземних інвестицій після їх фактичного внесення також підлягають державній реєстрації відповідно до за­значеного Положення.

Державна реєстрація іноземної інвестиції діє протягом усього періоду функціонування інвестиції. В разі повної або часткової репатріації іноземної інвестиції за кордон іноземний інвестор або уповноважена ним особа повинні повідомити про це відповідний орган державної реєстрації, про що останнім робиться відмітка на інформаційному повідомленні і відповідний запис у журналі облі­ку державної реєстрації внесених іноземних інвестицій.

Інформаційне повідомлення із зазначеною відміткою подається відповідним органам, установам у разі вивезення (переказу) інозем­ної інвестиції за кордон відповідно до законодавства.

Інформацію про зареєстровані іноземні інвестиції та репатріа­цію іноземних інвестицій за кордон органи державної реєстрації щоквартально надають Міністерству фінансів, Міністерству еко­номіки та Державному комітету статистики за встановленими ни­ми формами.

Поиск по сайту: