Управління формуванням додаткових резервів з ризикових видів страхування

Редакцією Закону України «Про страхування» страховики можуть прийняти рішення про запровадження з початку кален­дарного року згідно з встановленою Уповноваженим органом методикою формування і ведення обліку таких технічних резервів за видами страхування, іншими ніж страхування життя (окрім резерву катастроф, який вже було розглянуто):

- резерв заявлених, але не виплачених збитків;

- резерв збитків, які виникли, але не заявлені;

- резерв коливань збитковості.

Страховики зобов'язані письмово повідомити Уповноважений орган про запровадження формування і ведення обліку зазначе­них технічних резервів за видами страхування, іншими ніж стра­хування життя, не пізніше ніж за 45 днів до початку календарно­го року.

Резерв ризиків, які ще не минули, формується як додаток до резерву незароблених премій, щоб компенсувати можливість за­ниження тарифу.

Резерв коливань збитковості дозволяє страховикам компен­сувати перевищення своїх витрат, що пов'язані з відшкодуван­ням збитків, у випадках, коли фактична збитковість страхової суми за видом страхування на звітний період перевищує очіку­ваний рівень збитковості, який узято за основу при розрахунку тарифної ставки за цим видом страхування. У роки успішної діяль­ності страховика цей резерв поповнюється за рахунок отрима­них у результаті страхової діяльності надлишків, у збиткові - з нього вилучаються кошти для покриття збитків, що пов'язані зі здійсненням страхових операцій.

Резерв коливань збитковості і резерв катастроф особливе зна­чення мають в діяльності перестраховиків. Це пояснюється са­мою природою їх діяльності. Тому перестраховики повинні підходити до формування цих ре­зервів з великою увагою.

Резерв збитків, що заявлені, але ще не врегульовані, формуєть­ся для забезпечення зобов'язань, які пов'язані з урегулюванням збитків за страховими випадками, про настання яких в обумов­леному порядку було заявлено страховикові. При цьому резерв є сумою таких елементів:

- невизначених збитків, які розраховуються в розмірі 5 % від сум надходжень страхових премій;

- заявлених, але ще не врегульованих збитків, тобто збитків, за якими ще не складений розрахунок страхового відшкодування;

- урегульованих, але ще не сплачених збитків, тобто збитків, які заявлені страхувальником і зафіксовані в регістрах обліку страховиком та за якими складений розрахунок страхового від­шкодування, але відшкодування ще не надане.

Величина резерву збитків, що заявлені, але ще не врегульо­вані. визначається за кожною неврегульованою заявою від стра­хувальника. Якщо збиток заявлений, але розмір збитку не вста­новлений, для розрахунку береться максимально можлива вели­чина збитку, яка не перевищує страхової суми.

Резерв збитків, що сталися, але ще не відомі, формується у зв'язку з випадками, які сталися, але про факт настання яких страховикові не було повідомлено на звітну дату і зобов'язання за якими будуть виконані в наступному звітному періоді.

Розглянемо існуючі методики створення додаткових техніч­них резервів компанії (закордонний досвід).

Далі розглянемо резерв збитків, що відбулися, але ще не заяв­лені. Економічна сутність даного резерву полягає в тому, що від часу настання страхової події до повідомлення й оформлення претензії, проходить певний проміжок часу.

Використання засобів цього резерву носить ймовірностний характер, що і визначає механізм його формування. Даний ре­зерв формується не за окремими договорами, а за усією сукупні­стю договорів страхових компаній, укладених за певний період.

За розповсюдженими методиками величина даного резерву обчислюється:

- або у розмірі 10 % від суми базової страхової премії, що наді­йшла в звітному періоді, якщо звітним періодом вважається рік;

- або у розмірі 10 % від суми базової страхової премії, що наді­йшла в звітному періоді, і трьом періодам, що передують звітно­му, якщо звітним періодом вважається квартал.

Інколи наводяться значення даного резерву у розмірі 5 %. Більш оптимальним можна назвати середнє значення між максималь­ним і мінімальним, тобто показник у розмірі 7,5 %.

Резерв катастроф призначений для покриття надзвичайного збитку, що з'явився наслідком нездоланної сили чи великомасш­табної аварії і потягнув за собою необхідність здійснення стра­хових виплат по великому числу договорів страхування.

Резерв коливань збитковості формується по наступним видах страхування: добровільне медичне; засобів повітряного транспор­ту; засобів водяного транспорту; вантажів; фінансових ризиків; цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів; цивільної відповідальності підприємств - джерел підвищеної не­безпеки; відповідальності за невиконання зобов'язань; професій­ної відповідальності.

Розрахунок відрахувань у резерв коливань збитковості здійс­нюється за наступною методикою. Фактична збитковість стра­хової суми по виду страхування за звітний рік розраховується як відношення сум, фактично виплачених страхувальникам по страхових випадках, передбаченим умовами договору страху­вання, і суми резервів збитків за станом на звітну дату до сукуп­ної страхової суми по договорах страхування, укладеним протя­гом звітного року, за формулою

С_в + Р_зз + Р_внз

Ф_з =, (9.3)

С_с

де Ф₃ - показник фактичного рівня збитковості страхової суми по виду страхування за звітний рік;

С_в -зроблені виплати по страхових випадках за звітний період;

Р_зз - резерв заявлених збитків;

Р_внз - резерв збитків, які відбулися, але ще не заявлені;

С_с- сукупна страхова сума по договорах страхування, які були укладені протягом звітного року.

На формування РКЗ направляється не більше ніж 50 % суми, обчисленої як добуток заробленої страхової премії за звітний рік на величину відхилення фактичного рівня збитковості за звітний рік від очікуваного рівня збитковості за формулою

Р_кз = (П_з – Ф_з) · З_сп · k, (9.4)

де П₃ - показник планової збитковості за видами страхування, обчислений при розрахунку страхового тарифу;

Ф₃ - показник фактичної збитковості;

З_сn - зароблена страхова премія;

k- коефіцієнт ризику (коливається в межах від 0,1 до 0,5).

Розмір резерву коливань збитковості по виду страхування не може перевищувати сукупний розмір страхової суми по догово­рах страхування, що діє за станом на звітну дату.

Слід зазначити, що в докризовому періоді переважна більшість страховиків не формували додаткових технічних резервів, оск­ільки не бачили в цьому потреби.

Поиск по сайту: