Державний контроль за платоспроможністю страхової компанії, засоби впливу і реагування на фінансові порушення страховиків

Державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з ме­тою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатос­проможності страховиків та захисту інтересів страхувальників.

Державний нагляд за страховою діяльністю на території Ук­раїни здійснюється Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг в Україні.

Держкомфінпослуг може сприяти запобіганню виникнення фінансової кризи в страховій компанії через:

- механізм ліцензування;

- проведення перевірок щодо правильності застосування стра­ховиками (перестраховиками) та страховими посередниками законодавства про страхову діяльність і достовірності їх звіт­ності;

- розроблення нормативних та методичних документів з пи­тань страхової діяльності та встановлення економічних норма­тивів;

- проведення аналізу додержання законодавства об'єднаннями страховиків і страхових посередників;

- здійснення контролю за платоспроможністю страховиків відповідно до взятих ними страхових зобов'язань перед страху­вальниками;

- встановлення правил формування, обліку і розміщення стра­хових резервів та показників звітності;

- здійснення організаційно-методичного забезпечення прове­дення актуарних розрахунків.

Для запобіганню стану неплатоспроможності страховика Держкомфінпослуг має право:

1) одержувати в установленому порядку від страховиків звітність про страхову діяльність, інформацію про їх фінансове становище та необхідні пояснення щодо звітних даних,

2) не частіше одного разу на рік призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської пере­вірки з визначенням аудитора;

3) видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих стра­ховиків до усунення виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків);

4) проводити тематичні перевірки діяльності страховика у випадках необхідності перевірки фактів, викладених у скаргах, заявах, зверненнях страхувальників, достовірності показників звітності, виконання вимог раніше наданих приписів, за доручен­ням правоохоронних органів або органів державної влади, зустрічні перевірки достовірності і правильності укладених до­говорів страхування та перестрахування та у разі надходження інформації від страхувальників про порушення;

5) звертатися до суду з позовом про скасування державної реєстрації страховика (перестраховика) або страхового посеред­ника у випадках, передбачених законом.

Заходи державного впливу на страховиків, які порушують страхове законодавство і можуть через це втратити платоспро­можність, можуть бути наступними:

- зобов'язати порушника вжити заходів для усунення пору­шення;

- вимагати скликання позачергових зборів акціонерів; накладати штрафи відповідно до закону;

- тимчасово зупинити або анулювати дію ліцензії;

- відсторонити керівництво від управління і призначити тим­часову адміністрацію;

- затвердити план відновлення стабільності фінансової ус­танови;

- порушувати питання про ліквідацію установи страховика [38].

Поиск по сайту: