АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поддубная – Арнольди. Цитоэмбриология покрытосеменных растений. 1976. с. 54-67

Читайте также:
  1. Герштейн Э. «Герой нашего времени» Лермонтова / Э.Герштейн. – М.: Просвещение , 1976. – 124 с.
  2. Закон равнозначимости и незаменимости факторов жизни растений.
  3. Многообразие растений. Признаки основных отделов, классов и семейств покрытосеменных растений. Роль растений в природе и жизни человека. Космическая роль растений на Земле
  4. Правовая охрана сортов растений.
  5. Строение и развитие женского и мужского гаметофита у голосеменных и покрытосеменных растений.
  6. Типы размножения высших растений.
  7. Цикл развития голосеменных растений.
  8. Цикл развития покрытосеменных растений.

Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаника. 1988. с.107-118.

Полевой В.В. Физиология растений. с. 375-377.

2.4. Перехід до цвітіння. Утворення квітки.АВС-модель генетичного контролю формування органів квітки.

Апікальна меристема пагона бере участь у складних ритмах, які зв’язані з утворенням листкових серій, чи цвітінням. Найбільш чітко ритмічні процеси виражені у рослин тропічного клімату. Так, гевея бразильська (Hevea brasiliensis) за один ритм росту утворює листкову серію із чотирьох брунькових лусок і зелених листків. Далі наступає період спокою і закладка нової бруньки. За 1рік меристема гевеї утворює до 7 таких листкових серій, при тому що спокій і активний ріст не пов’язані з зовнішніми умовами! Тобто, рослинам притаманні ендогенні ритми розвитку.

Не менш вражаючим є і явище «підрахунку» листків. Так, гіппеаструм (Нурреаstrum hybridum) закладає суцвіття рівно через 4 вегетативних листки (закладка листків у гіппеаструма не залежить від зовнішніх умов: приблизно 1 раз у місяць). Проліска – галантус (Gаlаntus nіvalіs) «підраховує» рівно 3 листки, хоча багато інших рослин такої чіткості і не витримують. Рослині «важливо знати», скільки є листків, щоб «приступити до цвітіння».

Було запропоновано дві моделі «підрахунку»:

1) меристема не здатна утворювати іншу кількість листків (детермінована);

Меристема отримує сигнал від листків за яким «оцінює» їх число.

До утворення верхівкової волоті меристему кукурудзи відтинали і укорінювали. Виявилось, що меристема «відновлює» необхідне число листків і тільки після цього формує квітки. Якщо ж меристему лише надрізати, але залишити зв’язок з листками, то укорінення відбувається, але листки «зверх норми» не утворюються. Отже, меристема кукурудзи компетентна до утворення більшої кількості листків, а в підрахунку послуговується сигналами від листків.

Мутант id I (indeterminate) кукурудзи вирізняється тривалим вегетативним ростом, утворює аномальні суцвіття з вегетативними ознаками. Очевидно, мутація порушує систему «підрахунку» листків. Продукт же гена ID I виявлено у верхівках листкових прилистків. Припускають, що сам продукт не є сигнальним, але має важливе значення для «відправки» сигналу в меристему.



Отже, меристема отримує сигнал, що «накопичилось» достатня кількість листків, і після цього починається перехід до цвітіння. Центр спокою, притаманний вегетативним меристемам, зникає, а всі клітини вступають в клітинний цикл. Меристематичні клітини вакуолізуються, відбуваються біохімічні зміни, які М.Х.Чайлахян назвав «евокація цвітіння» (скритою, найбільш ранньою стадією розвитку квіток). Відмічено також зміну розміщення примордіїв (зачатків) на меристемі. У гіппеаструма і галантуса відбувається поворот листкової серії на 900, у лілії – перехід від філотаксису 3/8 до філотаксису 2/5, а у левових ротиків – зміна супротивного листкорозміщення на чергове. У рослин з термінальною квіткою відбувається перебудова листкорозміщення вегетативної вісі на колове (притаманне квітці).

При евокації цвітіння меристема на деякий період «замирає», утворюється зона відділення, що відділяє суцвіття від вегетативної частини; знімається апікальне домінування.

Перехід рослини від вегетативного стану до генеративного супроводжується утворенням квіток. При досягненні стану зрілості вегетативні бруньки перетворюються у квіткові у яких замість примордіїв листка закладаються зачатки органів квітки.

Утворення квітки потребує експресії специфічних генів в клітинах апікальної меристеми. Пошкодження цих генів приводить до заміни одних органів квітки на інші і (часто) до порушення розміщення органів.

Ініціація переходу до цвітіння включає в себе дві фази: індукцію і евокацію.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.293 сек.)