Підвищена вологість повітря в період закладання квіток сприяє закладанню жіночих, знижена – чоловічих квіток

Наявність великої кількості чоловічих рослин чи чоловічих квіток знижує урожай, недарма їх називають «пустоцвітами».

Розділення статі приводить до підвищення продуктивності одностатевих рослин: жіночі особини стосовно продуктивності насіння у 1,5 – 2 рази урожайніші, ніж двостатеві особини того самого виду, чоловічі також продукують більше пилку, ніж двостатеві.

У багатьох видів, наприклад суниці, зовні розвинені маточки фізіологічно не функціонують, на відміну від функціонально здатних тичинок. Таке явище називають фізіологічною різностатевістю. Значення цього явища величезне. Адже якщо чисто жіночі функціонально активні квітки дають щедрий урожай плодів і насіння, то фізіологічно недіяльні квітки безплідні, що суттєво знижує урожай. Фізіологічна різностатевість виявлена і у винограду, маслини.

Вищенаведені приклади залежності процесів фемінізації та маскулінізації рослин від генотипу та умов середовища знаходять широке застосування у садівництві, квітникарстві, виноградарстві тощо. Так, наприклад, витримування рослин огірків (на стадії третього листка) декілька годин в атмосфері оксиду вуглецю збільшує кількість плодів у десять разів. (???!!!).

Крім того, важливий і контроль цвітіння, зокрема, у цукрової тростини під час цвітіння в декілька разів знижується урожай, тому гальмування цвітіння дає змогу суттєво підвищити її врожайність. (+: Цукровий буряк → низька температура →яровизація→”стовбур”→ зниження врожаю коренеплодів).

На відміну від тварин ступінь прояву статі (сексуалізація) в ході онтогенезу може зазнавати значних змін під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів аж до перетворення однієї форми в іншу.

? Пояснити чому чоловічі екземпляри тополь при щорічній обрізці крон (зменшення площі листків) перетворюються у дерева жіночої сексуалізації, які утворюють на досаду міщан велику кількість тополиного пуху?

Механізм дії фітогормонів на сексуалізацію пов’язаний зі зміною активності генного апарату. В цілому ж стать у рослин детермінується генетичною та гормональною системами.

Нову синтетичну модель для фізіологічного та генеративного визначення статі у рослин запропонували T. Yin., I. Quinn (1991). Ця модель передбачає регуляторну систему з одного фітогормона і двох рецепторів. Перший рецептор гальмує розвиток однієї статі, а другий індукує виникнення іншої. Названі фактори взаємодіють у процесі формування статі. Кожний із можливих зв’язків між ними відповідає одній статі, тобто жіночій чи чоловічій. Отже, усі існуючі форми статі вдається пояснити цими зв’язками.

СР 2: Морфологічне різноманіття квіток:

· Квітки правильні і неправильні;

· Квітки з верхньою, нижньою, напівнижньою зав’яззю;

· Різноманіття статевих форм квітки: статеві, безстатеві, тичинкові, маточкові, двостатеві, одностатеві.

· Прості і махрові (повні) квітки;

· Різноманіття статевих форм квітки за М.А. Розановою;

· Поняття фемінізації, маскулінізації;

· Детермінація статі. Зміна статі у рослин.

· Генетичні проблеми статі у рослин.

Поиск по сайту: