АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Алелі самостерильності і несумісності у рослин (алелі гена S)

Читайте также:
  1. БIОЛОГIЧНО АКТИВНI ЧИННИКИ ЛIКАРСЬКИХ РОСЛИН
  2. Верхівковий і базисний розвиток деревних рослин
  3. ВИКОРИСТАННЯ ЛIКАРСЬКИХ РОСЛИН
  4. Виявлення дихальних ензимів у рослинних об’єктах
  5. Заходи безпеки при переробцi отруйних та сильнодiючих лiкарських рослин.
  6. лікарських рослин
  7. Методи кількісного обліку організмів, оцінки біомаси та продуктивності рослин і тварин.
  8. Морфологія вегетативних органів деревних рослин
  9. Обслуговування машин для хімічного захисту рослин
  10. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТКАНИН РОСЛИН
  11. ОСОБЛИВОСТІ СЕЛЕКЦІЇ РОСЛИН, ТВАРИН І МІКРООРГАНІЗМІВ

Відомо, що більшість вищих рослин і чимало нижчих тварин гермафродити. Такі рослини продукують цілком нормально функціонуючі яйцеклітини і спермії. У багатьох форм відбувається нормально самозапліднення (самозапилення). Проте у багатьох форм виробились спеціальні генетичні механізми, які не допускають самозапліднення шляхом формування несумісності. Так, наприклад, у тютюну (Nicotіana) ці властивості залежать від великої серії алелей гена s, вони позначені як алелі S1, S2, S3, S,4….Sn і т.д. Було виявлено, що якщо пилкове зерно несе ту ж алель що й маточка, то пилок або зовсім не проростає або його проростання й ріст пилкової трубки йде дуже повільно. Цілком зрозуміло, що за цих умов самозапилення неможливе, бо пилок і приймочка маточки належать одній і тій же рослині і несуть одні й ті ж алелі. Схрещування рослин з однаковими алелями також не дає результатів. Гомологічність алелей пилку і маточки приводить до несумісності схрещуваних рослин.

У разі схрещування рослин, що не містять гомологічних алелей, наприклад, S1S2 х S3S,4

то пилкові зерна проростають швидко і розвивають нормальні пилкові трубки. Сумісність і несумісність алелей в процесах запліднення особливо чітко проявляються у тих випадках, коли рослини мають по одному гомолологічному алелю, наприклад, у випадку

схрещування S1S2 х S2S3 . У цьому випадку половина пилку S2 не може рости на маточках

S2S3, а друга половина пилку S1 нормально проростає на маточці S2S3 .. В табл 5 наведено співвідношення генотипів пилку, яйцеклітин і отриманого потомства при різних генотипах приймочки материнського організму (С .97.Дубинин.Общая генетика ,1960).

Характер взаємостосунків алелей S у тютюнів реально багато складніший, зараз у цих

рослин відомо 15 алелей самостерильності.

Усе це частково показує, у чому полягають генетичні основи самостерильності, несумісності і інтерфертильності. Цілком зрозуміло, що при вільному схрещуванні самостерильність і несумісність будуть спостерігатись тим менше, чим більше алелей

гена S є в популяції. Так, у енотери при аналізі порівняно невеликого матеріалу відомо близько 40 алелей S, у конюшини червоної виявлено більше 200 алелей S, у цьому випадку в популяції практично усі рослини інтерфертильні.



У плодових також відомі алелі гена S. Їх наявністю пояснюються невдачі при закладанні

плодових садів, коли деякі сорти несумісні , тобто коли вони повністю не спроможні запліднювати один одного. Разом з тим, завдяки тим же алелям, самозапилення не відбувається.

Еволюційна система самостерильності дає можливість запобігти самозапиленню однодомних рослин і сприяє широкому розвою перехресного запилення у багатьох рослин. Самостерильність являє собою генетичну систему, що відповідає за перехресне запилення у рослин. Завдяки алелям S види рослин гермафродитів виявляються самостерильними і вимушені переходити на перехресне запилення. Згідно даних Брюбейкера і Емері, несумісність встановлена для 10 000 видів покритонасінних. Крім того, дія алелей S встановлена для голонасінних, папоротей і грибів. Та ж система алелей самостерильності використовується і у гермафродитних видів тварин.

Використання генів самостерильності в принципі може забезпечувати автоматичне отримання потрібних гібридів у рослин. Льюіс запропонував схему використання чотирьох ліній, гомозиготних за різними алелями гена S, для отримання простих і подвійних міжлінійних гібридів у самостерильних видів:

 

батьки S1 S 1 х S 2 S2 і S 3S 3 х S 4S4 дають тільки прості гібриди – S1S2 і S3 S 4.

 

Схрещування цих гібридів дає у їхніх нащадків тільки подвійні між лінійні гібриди чотирьох типів: S1 S 3; S1 S 4; S2 S 3; S2 S4 .

 

Перші кроки у використанні таких генетичних систем зроблені в роботах по гібридизації капусти, гречки, турнепсу.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.018 сек.)