Вплив світла на проростання насіння

Насіння багатьох рослин під час проростання реагує на світло (сповільнює або пришвидшує проростання). Ця реакція пов’язана з екологічними вимогами насіння і визначається дією світла на обмін стимуляторів чи інгібіторів в набухлій насінині. У деяких випадках світло посилює проникність насінних оболонок для оксигену. Дія світла на насіння пов’язана з наявністю хлорофілу і каротиноїдів, а також фітохрому. Сприйняття світлового сигналу можливе лише набухлою насіниною. Проростання можна викликати незначною кількістю „червоних квантів” (через Ф(В) і мінорний Ф(Е) або інтенсивним ДЧ- світлом (через Ф(А).

На чутливість насіння до світла впливають умови вирощування материнської рослини. Якщо арабідопсис виростити на яскравому світлі, насіння проросте і в темноті. У зародку при розвитку на яскравому світлі на материнській рослині фотохромна система отримує достатню кількість червоних променів, і фітохроми переходять у форму Ф₇₃₀ (сигнал до проростання). Після періоду спокою насіння проростає без світла. Якщо рослина виросла в тіні інших рослин (чи за нестачі світла), фітохроми в зародках залишаються у формі Ф₆₆₀ і „чекають” червоних променів – світло потрібне для проростання.

Часто незріле насіння при освітленні набуває здатності до проростання.

Світло пригнічує появу сходів у фацелії (Phacelia tanacetifolia B e n t), крес-салату (Lepidium sativum L.), вероніки (Veronica persica L.), гарбуза (Cucurbita pepo L.), каланхое (Kalanchoe A d a s.) та інших.

Негативно світлочутливі, тобто проростають у темноті, переважно рослини сухих місцезростань, де наявність світла є сигналом несприятливого розміщення насінини: вона перебуває на поверхні ґрунту і незахищена від посухи.

Світло обумовлює або прискорює появу сходів у омели (Viscum L.), тютюну (Nicotiana tabacum L.), салату латука (Lactuca sativa L.), салату дикого (Lactuca scariola L.), череди

(Bidens radiatа T h u i l l.) та інших рослин, насіння яких містить мало олій.

Слід відмітити, що деякі із названих позитивно світлочутливих (світлосхожиж) рослин – типово болотні рослини або такі аерофіти, як омела, для насіння яких попадання в темноту (глибоко в грунт) означає наявність несприятливих умов.

Проте, насіння деяких рослин, наприклад жовтецю отруйного(Ranunculus sceleratus L.), мітлиці лугової (Poa pratensis L.), на початку краще проростають на світлі, а через 8-10-місяців зберігання – в темноті. З точки зору екології проростання це пристосування можна пояснити наступним чином: для осіннього проростання вологи достатньо, якщо насіння перебуває на поверхні ґрунту; у той же час як весною для гарантованого росту краще, коли насіння виявиться в ґрунті.

Дію світла інколи можна замінити обробкою насіння гібереліном, деякими вітамінами, дією холоду. Оболонка у багатьох насінин зафарбована пігментами і діє як світлофільтр, що пропускає до зародка промені лише відповідної довжини хвилі.

Світлочутливість насіння може стати визначальним у розробці агротехнологічних прийомів у боротьбі з бур’янами. Так, можна орати і сіяти поле вночі, щоб світло не попадало на насіння бур’янів (більшість культурних рослин проростає без світла). Оранка поля вночі показує, що засміченість зменшується на 30-60% порівняно з ділянками зораними вдень.

СР: опрацювати тему Життєздатність або довговічність насіння.

Тривалість збереження життєздатності насіння.

Видові особливості і умови формування насіння.

Вологість і життєздатність насіння.

Температура і доступ повітря.

Залежність між температурою, вологістю насіння і його життєздатністю.

Життєздатність насіння бур’янів.

Фізіологічні причини старіння насіння.

Методи визначення життєздатності насіння.

Зберігання насіння.

Принципи і практика довготривалого зберігання насіння.

Розробка режимів зберігання насіння.

Л-ура:

Прокофьев А.А. Физиология семян. М.: Наука. 1982. с.104-122.

Поиск по сайту: