|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Розробка режимів зберігання насінняПроектування споруд для зберігання насіння нині ведеться з врахуванням режимів середовища, відпрацьованих Робертсом (Roberts,1960, 1972). Згідно запропонованих ним рівнянь і номограм (на рис.22 одна з них) можна визначити співвідношення режимів середовища і рівень життєдіяльності згідно запланованого строку зберігання. Для цього на шкалі д вибирають необхідний мінімальний рівень життєздатності, а на шкалі г –період зберігання. Обидва пункти з’єднати лінійкою і на шкалі в позначити величину, в цій точці. Користуючись цим значенням на шкалі в у ролі точки обертання, необхідно перемістити лінійку по шкалах а і б. Будь-яке положення лінійки вкаже на ту комбінацію температури (шкала а) і вологості (шкала б), яка може привести до зниження життєздатності за весь запланований період зберігання. Рис. Номограма життєздатності для насіння пшениці (Е.Н Roberts,D.L.Roberts,1972)
а- температура (в 0 С), б – вологість насіння (в % від сирої маси), в - середній період життєдіяльності (в днях) – лінії точок повертання, г - період часу (в днях) за який життєздатність знижується до відповідного рівня, д – життєздатність (в %).
Усіма цими відомостями користуються не лише при зберіганні продовольчих і насінних партій, а й при створенні споруд для довготривалого (десятків і більше років) підтримання життєдіяльності генетично цінного насіння. Такі національні сховища уже створені у США, Росії, Японії, ФРГ, Італії, Індії, Турції та інших країнах. Температура у цих сховищах підтримується у більшості випадків 40 як найбільш оптимальна для цих цілей. У національному сховищі Японії насіння утримують при 4-6 %- ій вологості в герметичній упаковці. В центральній лабораторії США збереження проводять у відкритій тарі при відносній вологості повітря 32%. Згідно Хорошайлова М.Г.(1978) у Російському національному сховищі (м Краснодар) збудованому у 1972-76рр. зберігається 400тис зразків у скляних або металевих банках різної ємності (до 0,5 кг). Застосовується температура і 40С, і –100С; вологість повітря 60 та 30%; вологість насіння 2- 9%. Впевнена збереженість насіння на рівні його генетичної цілісності розраховувалась у межах 25- 35 років. Нині продовжуються пошуки методів збереження життєздатності насіння і розробка технологій його зберігання. а) ліофільне зберігання – вода видаляється із замороженого насіння і білки не денатурують, повністю припиняються метаболічні процеси. б) зберігання за наднизьких температур. У рідкому азоті –1920 С; і -2530С зрідженому повітрі. Успіх зберігання залежить від початкової оводненості (для декоративних рослин краще 5-10%), швидкості охолодження (від 5 до 1000 за секунду) і режиму відігрівання (найкраще у потоці повітря 35 +400С або проточній інтенсивно змішуваній воді 400) (Стрельцов, 1988; Федосенко, 1976)= кріобіологія. + Фумігація (газація)насіння від шкідників сірководнем і ССl4 (35: 65); дихлоретаном; хлорпікрином – насіння гороху і квасолі проти горохової зернівки (Вruchus hisorum L.), личинка якої зимує в насінні: насіння газують в ямах, в які засипають горох шаром до 1 м. На 1м3 насіння 450 гр. хлоросуміші сірководень: ССl4 (35: 65), тривалість газації 1,5-2 доби.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |