|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Утворення оболонки пилкового зернаНовоутворена мікроспора збільшується в розмірах, в ній утворюється вакуоля, яка відтісняє первинне ядро мікроспори до стінки, а також формується власна оболонка. Утворюється дві оболонки: зовнішня – екзина і внутрішня – інтина. Пилинки водних рослин мають лише інтину. Згідно даних палінологів (Еrdtman, 1966; Куприянова, Алехина,1972) екзина складається з трьох шарів: зовнішній– секзина, часто має різноманітні скульптурні потовщення, за ним некзина, без потовщень; внутрішній, що межує з інтиною, - мезина. Зовнішня поверхня екзини шорстка, вкрита різноманітними гачками, складками, виростами, зубчиками
Рис. 4. Ультраструктурні характеристики оболонки пилкових зерен берези Betula verrucosa Ehrh.(Рощина ВВ.1998). На ультратонкому зрізі (а) показано організацію екзини (э) і інтини (и). Мікроканальці або пори в екзині відмічені стрілками. Поверхня екзини вкрита тонким шаром ліпофільної речовини. Показано надмолекулярну організацію поверхні пилку, виявлену методом заморожування – глибокого травлення (б); стрілками відмічені порові отвори. Рисунок зовнішньої поверхні екзини слугує морфологічною ознакою для різних родин, родів і видів. На характеристиці екзини ґрунтується аналіз пилку викопних форм. В екзині є борозенки, щілини, пори, які досягають поверхні інтини. Усіх їх об’єднують під загальною назвою апертура. Вони слугують місцями проростання пилкових трубок. В порожнинах екзини локалізуються білки, які контролюють внутрі- та міжвидову спорідненість пилку і приймочки під час запилення. Терпеноїд спорополенін надає їй стійкості до зовнішніх впливів. Величина, форма і кількість пор у видів різна від 1 до 30-40. Внутрішня оболонка мікроспори–інтина буває одно- чи двошарова. Вона, крім целюлози та пектинів, містить білки, які беруть участь у процесі взаємного «впізнання» пилку та приймочки маточки, а також гідролітичні ферменти: протеазу, кислу фосфатазу, кутиназу, РНК-азу та ін. Під час контакту з приймочкою перелічені ферменти помітно активуються. В процесі формування оболонки пилинки інтина з’являється після екзини.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.) |