Філософія грошей

Важливим чинником функціонування суспільного ви­робництва, економічної сфери є гроші — особлива реаль­ність, з якою пов'язаний кожен день людського буття, яка створює специфічне сприйняття людиною світу і себе в ньо­му. Гроші створюють людині проблеми за їх відсутності і Ще більш, коли їх вдосталь або надмір. Лише на перший

Філософія і суспільство

Філософія економіки

погляд здається, що люди керують грошима, насправді, во­ни керують людьми. Гроші диктують свою політику, на­в'язують особливий світогляд, філософію. Як об'єкт пі­знання вони належать до сфери знань економічної науки.

Гроші — особливий товар, який є загальним еквівалентом (рівно­цінністю) під час обміну товарів, їхньою формою вартості.

В якості грошей використовують металеві і паперові знаки, асигнації, банкноти, кредитки, бони, купони та ін. Економікс розглядає гроші як засіб обміну, що полегшує торгівлю. Своїм завданням вона вбачає з'ясування кіль­кості необхідних для економіки грошей, особливостей і за­кономірностей процесу формування пропозиції грошей, її структури, факторів, що впливають на грошовий потік, функ­ціонування грошового ринку тощо. Однак цього недостат­ньо для пізнання природи і ролі грошей у житті суспіль­ства. Адже їх вплив на людину не вичерпується сферою економіки. Гроші впливають і на формування моралі, ієрар­хією людських цінностей, на психологію, світогляд люди­ни і суспільства. Вони давно набули статусу універсаль­ної категорії. Збагнути їх природу можливо тільки таки­ми інструментами мислення, які здатні охопити всі форми вияву сутнісних особливостей грошей у їх цілісності. Здій­снити це можливо на основі філософського підходу, чим і займається філософія грошей.

Філософія грошей — філософський аналіз системного впливу ло­гіки грошей, грошових відносин на світоглядно-духовний світ лю­дини і суспільства.

Цілісна картина грошей може бути створена на ос­нові їх аналізу не тільки як засобів обігу, але і як мети. В якості засобів обігу гроші сприяли розвитку торгівлі, при­скоренню і розширенню руху товарів і послуг, формуван­ню державних і міждержавних господарських зв'язків. Як мета гроші мали величезний вплив на розвиток людини, її цілеспрямовуючої діяльності, ставлення до праці. Тобто гро­ші актуалізували не лише зміни у світі речей, й у світі людей, у внутрішньому світі людини, її інтересів, ідеалів і праг­нень, моральних критеріїв. Вони суттєво змінили систему людських цінностей, поставивши себе у їх центр як всеза-гальну цінність. Завдяки цьому гроші вийшли за межі сво­їх природних (традиційних) функцій як еквівалента това­ру і послуг, розширивши сферу свого функціонування.

Нагромадження грошей, з точки зору цінностей лібераль­ного суспільства, є вельми корисним кроком, оскільки забезпечує розвиток економіки, забезпечує процвітання дер­жави. Обсяги концентрації грошей в руках однієї особи часто асоціюються з її продуктивною енергією, силою волі і неординарністю. Нерідко гроші виконують роль еквіва­лента Я їхнього власника, його здібностей і цінностей, а грошовий капітал сприймається як джерело свободи лю­дини, умова реалізації її творчих сил. Не маючи достатніх грошових статків, людина ризикує бути позбавленою при­над соціального життя, оскільки без належної основи фун­даменту свобода особистості звужується до меж жорстокої необхідності, а бідність, убогість є джерелом відчуття без­перспективності, безсилля, побутових конфліктів. Якщо бід­ність зумовлена відсутністю грошей, то чи не означає це, що вони є джерелом гармонії і щастя, винятковим благом? Ствердна відповідь на це питання можлива тільки за умови ставлення до убогості як до норми людського існування, а за можливості людини щодо самореалізації, свободи вибору і гідного життя — як до особливого привілею. Погляд на повноцінне життя людини (із свободою вибору, творчості, свободою і можливістю самореалізації), що можливе лише в справді демократичному, правовому суспільстві як на нор­му звужує функцію грошей до їх природного стану.

Особливого значення гроші набувають у корумповано­му суспільстві, в якому відсутнє природне право людини на свободу, творчість і гідне існування. У такому суспільстві функції і значення грошей деформовані і гіпертрофовані, а цінність людини визначається як її купівельна здатність (людина може стільки, скільки вона здатна купити). Таке суспільство постає перед людиною як товар, адже у ньому все може бути купленим (закон, мораль, громадська думка, справедливість і навіть життя). Зрозуміло, що людина не спроможна продати закон, честь, батьківщину, мораль, але спроможна продати себе. Вона може торгувати тільки со­бою, своїм почуттями, вірою, сумлінням за умови, що все це набуло для неї ознак товару, втратило своє первинне, істинне значення. Тобто людина може продати не лише свою працю, свої послуги, а й свою духовність, втілити її в товар. На рівні духу людина не продає, але продається, тобто стає товаром.

Гроші безперечно є цінністю. Однак вести мову про реальну їх вартість можна було лише тоді, коли вони існували у формі благородних металів (золота, срібла), так званих повноцінних грошей. Перехід до інших форм грошей (монети, банкноти), які мають лише номінальну вартість, перетворив їх на знак, символ, носія інформації.

Філософія і суспільство

філософія економіки..-

У світі речей важко^знайти щось символічніше, ніж гроші, а з Виникненням так званих «електронних грошей», уде* сконаленням різних форм бухгалтерії, гроші втратили будь-яку конкретність, перетворились на чисту умовність,-••"> Оскільки значення і суть грошей не залежить від фор­ми їх матеріального втілення (гроші —<- абсолютна ідеаль­ність), вони'є цінністю, продовжують бути засобом і.метою обміну, їх цінність^випливає не з їх речовинної форми,^;а зі змісту того суспільного процесу, який вони опосередкову­ють своїм рухом і уможливлюють його. Маючи свою-Осо­бливу форму рухуфід однієї людини до іншої, гроші вира­жають певний¹ • спосіб спілкування. Незалежно від¹ своєї форми (матеріальної чи символічної), вони є своєрідним інструментом суспільної взаємодії людей через обмін. І в цьому виявляється їх непересічна цінність для суспільст­ва. Механізм суспільної взаємодії, що здійснюється завдя­ки грошам, як правило, зводять до присвоєння і відчужен­ня, завдяки яким те, що належало індивіду, стає чужим, а чуже починає належати йому. Гроші вносять певний поря­док у процес розподілу суспільних цінностей, визначають кількісні межі можливого в діях людей, реалізують прин­цип еквівалентності відчужених і присвоєних благ в умо­вах ринку. У цій своїй функції вони реалізуються як ме­ханізм соціонормативної регуляції суспільства* тцо надає їм безумовної цінності. •> >

Володіючи властивістю загальної обмінності, гроші стають не-тільки цінністю, але і мірою вартості обмінних благ — «мірою всіх речей». Вони виражають якісну безмеж­ність можливого в діях людей, виступають стимулом і спо­нукальним мотивом багатьох видів діяльності— як гу­манних, так і антигуманних. Гроші: здатні заохотити до будь-яких зусиль проти людини, перетворити на предмет купівлі — продажу те, що ним не повинно бути в здорово­му суспільстві. Це означає, що вони вносять у суспільне буття як порядок, так і елементи хаосу. Але гроші є лише засобом реалізації вольових, розумових зусиль людини. Вони однаково успішно обслуговують як творчі, така де­структивні людські дії та вчинки. У цій ролі вони творять або руйнують людину як особистість, впливають на форму­вання її індивідуальної системи цінностей, ієрархію її осо­бистих пріоритетів і цілей. Усе залежить від співвідно­шення розумово-вольових зусиль і грошового інтересу в діяльності людей.- •

Гроші є продуктом суспільства, його витвором, за який воно має нести відповідальність. Людина мусить збагнути

їх справжнє місцеві роль у своєму житті і бутті суспільства, навчитись керувати ними на основі поєднання можливос­тей сучасної економічної науки (з її практичною спрямо­ваністю) і філософії (з її спрямуванням на пізнання цілі­сного світу). -:- /,,;::

--.:••:'.•-. '.:..- •

Запитання. Завдання

' лі -,: д чфім І'іуеІ. І Іе ірпоп.і бхо.11

1. У чому полягають-осрбяивоеті фшрсофськогрвилііруекономіч-ноґожиття?.Бдодоаойш І бдїй г\ні бдодоаЭ.Є.І

2. Які особливості філософського знання дають змогу філософії економіки розглядати господарювання як багатовимірну ^суперечли­ву систему?

3. Охарактеризуйте особливості ідеї самодостатності господарств у вченні Арістотеля?

4. Доведіть, що політична-економія є першою науковою формою економічного-'знання.^!;-'. ^г •• - •.••••' Зомнад

5. Охарактеризуйте особливості аналітичного апарату, послуго¹ вую'ч'иЬь. яким теоретики енгономікс здійснюють'аналіз пЬведїнки'.еко-номічногрсуЄ;'єкта,...

6. Існує точка зору, що надмірна математична.інтерпретація об'єк­та пізнання теоретиками економіко може перешкодити баченню^його економічної природи, спричинити погляд на нього як на^:віртуаяьну ре­альність. Чи ви поділяєте таку позицію?

7. Доведіть, що потреба людини ё індивідуальному.відтворенні є найфундаментальнішою.

8. Чи існує відмінність між поняттям „виробництво» і „суспільне виробництво»? КЛПЛПІГЙ ^:

9. Які аргументи'ВИ використали б,^!тіерекбную'чУ;«до виробницт­во задає основні параметри суспільства?

10. Виділіть основні структур.ні:влементи(підси.стеми()єусшяьного виробництва.

11. Чим відрізняється'фіяос,офське,розуммн» грошей.від еконо­мічного? 'шцояна ІІІІвтз идоїр,:;•,-•',узі ок г

12. Що сприяло становленню г.рошей,я«всенагіальної цінності?

13. Доведіть, чому гроші є абсолютною ідеальністю^..

14. Чи ви згодні з судженням,-що гроші вносять у суспільне буття як порядок, так і елементи хаосу?

• • •• [ЩП

Теми рефератів

. •.

1. Предметні параметри філософії економіки,

2. Духовні компоненти економіки.: г _Х!їк

3. Людиновимірна сутність економічного життя.;:... •••••

4. Філософсько-світоглядні основи економічної діяльності>

Філософія і суспільство

5. «Економічна людина»: сутність і проблеми.

6. Філософія грошей: проблеми та парадигми.

7. Філософські основи бізнесу.

8. Творчість й інновація в управлінській діяльності.

9. Методологічні основи культури управління.

10. Діалектика взаємозв'язку екологічного знання й економічних пріоритетів.

11. Есхатологія економічної цивілізації: міфи і реальності.

12. Категорія «праця» у філософії й економіці.

13. Свобода індивіда й економічна свобода.

14. Багатство і бідність: тенденції та перспективи.

15. Моральний сенс трудової діяльності.

Поиск по сайту: