АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Література. Брюнинг В. Философская антропология // Западная философия (итоги ты­сячелетия)

Читайте также:
  1. Вопрос№15: Розвиток полемічна література та книгодрукування в XVI - першій половині XVII ст.
  2. Додаткова література
  3. Додаткова література
  4. Додаткова література
  5. Додаткова література
  6. Додаткова література
  7. Додаткова література
  8. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
  9. Додаткова література
  10. Додаткова література
  11. Додаткова література
  12. Додаткова література

Брюнинг В. Философская антропология // Западная философия (итоги ты­сячелетия). — Екатеринбург, 1997.

Гаврюшин Н. К. Самопознание как таинство // Вопросы философии. — 1996. — № 5.

Лой А. М. Проблема свідомості: історичність досвіду //Філософська і соці­альна думка. — 1992. — № 7.

Налимов В. В. Спонтанность сознания. — М., 1989.

Ортега-и-Гасет X. Человек и люди // Избранные труды. — М., 1997.

Фрейд 3. Психология бессознательного. — М., 1989.

Шелер М. Положение человека в космосе // Избранные произведе­ния. — М., 1994.

Шпет Г. Свідомість та її власник // Філософська і соціальна думка. — 1993. — № 4.

4.2. Філософія культури

Людина за своєю суттю є істотою творчою. Ще Платон довів невіддільність «еросу» (потяг недосконалого до до­сконалості, що підносить людину, «немовби щаблями схо­дів угору») від суті людини. У ній іманентне (лат. ітта-попз — властивий, притаманний) існує «тенденція пере­ступати власні межі» (Б. Паскаль), запал пристрасті піднестися над собою (В. Шекспір). І цей одвічний людсь­кий потяг до творення, вдосконалення виявляє себе в уні­версальному явищі, яким є культура.

Різноманітність виявів людського духу, життєвих і практичних установок, проривів у новий вимір історич­ного буття зумовила широкий спектр різноманітних ін­дивідуальних форм культури, що пронизують усі сфери

суспільства. Поліфонію форм культури доповнює інтен­сивне взаємопроникнення культур, зростання їх ролі в житті людей. Культура стає формою буття і спілкування людей різних культур минулого, сьогодення і майбут­нього, формою діалогу культур, самодетермінації (само­обмеження) індивіда, засобом вільного вирішення і змі­ни власної долі.

Диференційовані культурні форми народів планети міс­тять незліченну кількість усіляких творчих сил і станів, зовнішніх і внутрішніх форм життя. Осягнути їх, об'єдна­ти в єдине ціле практично неможливо. Водночас людям необхідна єдність переконань, оскільки будь-яка культур­на праця є свідомою творчістю життя, що, можливо, не зав­жди актуально усвідомлюється. Річ у тім, що всі окремі, безмежно різні культурні функції тісно пов'язані зі своїм окремим змістом, а носії цих функцій нерідко знають про них лише те особливе, що відрізняє їх одну від одної. Од­нак кінцева цінність їх дається лише в єдності системи, яка забезпечується єдністю культурної свідомості, світо­гляду. З огляду на це, щоб набути, усвідомити таку єдність, необхідно осягнути сутність функцій, які репрезентують те спільне, що наявне в усіх конкретних культурних діяннях, яким би різним не був їхній зміст. Це означає, як справед­ливо підкреслює В. Віндельбанд, самосвідомість розуму, що самостійно породжує свої предмети і в них царство власної значущості. Досягається це тільки на рівні філософського мислення, зокрема в царині філософії культури.



Філософія культури філософське знання про сутнісні засади культури як процесу й цілісності її архетики, закономірності та пер­спективи розвитку.

Тільки в її сфері культура стає цілісністю, оскільки завдяки цьому осмислює, усвідомлює сама себе, стає куль­турою для самої себе. Через наявність такої самосвідомос­ті культура стає самоструктуруючим явищем, складові яко­го не лише взаємодіють, а й доповнюють одна одну. Тіль­ки завдяки філософській рефлексії, осягненню самої себе вона стає для себе самої дійсністю. Та вона реалізує себе лише настільки, наскільки реалізує себе для самої себе, позаяк вона є самоіснуванням свідомості, а свідомість є свідомістю, лише усвідомлюючи сама себе. Тільки у філо­софії свідомість усвідомлює себе як само себе здійснюю­че; тільки у філософії досягає вона завершення свого шля­ху, тільки в ній вона вінчає своє себестановлення, само-здійснення.

Філософія людини

філософія культури

У філософії культура протиставляє себе собі, виходить за власні межі, осягає і осмислює себе, але завдяки цьому, як зазначає німецький мислитель Ріхард Кронер (1884— 1974), вона об'єднується з собою, стає для себе поняттям і дійсністю.

Філософія культури (культурфілософія) — термін, за­проваджений німецьким романтиком Адамом Мюллером (1770—1829), — виявляє своєрідну єдність сутнісних за­сад культурного процесу, інваріанти соціодинамічних мо­делей, архетипні ситуації, закономірності повторення і пе­ревтілення постійних складових культури. Завдяки філо­софському осмисленню опановуються різноманітний людський досвід, можливості залучення особи до культур­ного космосу.

‡агрузка...

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)