АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Громадянське суспільство

Читайте также:
  1. I. Суспільство як соціальна система.
  2. Алкоголізм і суспільство.
  3. Громадянське виховання – це виховна діяльність школи, сім’ї і громадськості спрямована на формування громадянської культури вихованців.
  4. Громадянське суспільство і держава
  5. Громадянське суспільство – це сфера недержавних суспільних інститутів і відносин.
  6. ЗМ 2.: Суспільство та релігія: аспекти взаємодії
  7. Інформаційні технології й інформаційне суспільство
  8. Лютневе збройне повстання 1917 року та українське суспільство
  9. Механізм правозастосування та його вплив на суспільство
  10. Первісне суспільство на території України (до 40 тис. років до н. е.)
  11. ПЕРВІСНЕ СУСПІЛЬСТВО: ЕКОНОМІЧНА ОСНОВА, ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВЛАДИ

Держава насамперед є формою організації суспільства, основний суб'єкт якого — людські індивіди. Від їхньої соціально-політичної, правової зрілості залежать сила і міць будь-якої держави, правової передусім, її буттєвість по­требує того, щоб громадяни були не тільки об'єктами роз­поряджень влади, виконавцями чинних у державі законів, а й свідомими суб'єктами власних прав, своїх повноважень, визначених як правовим законом, так і нормами загаль­нолюдської моралі. Тобто щоб вони мали розвинену гро­мадянську самосвідомість як умову, наслідок буття грома­дянського суспільства, уявлення про яке формується в ор­ганічному зв'язку з ідеєю правової держави.

Історично ідея громадянського суспільства сягає полі­тично-правової думки античності, зокрема творчості Ци­церона, коли закладались основи уявлень про громадянст­во. Термін «громадянське суспільство» пов'язаний із ла­тинським словом сіиіз — громадянин, член римської громадянської общини (сшііаз) і основний суб'єкт тодіш­ніх приватно-правових (а не публічно-владних) відносин згідно з римським громадянським правом (іиз сіиііе). Звід­си -- й близькість понять «громадянин» (сшіз) і «грома­дянський» (сшіїіз).

Водночас термін «громадянське суспільство» не позбав­лений певної парадоксальності, оскільки його зміст не від­повідає назві. Адже співтовариством громадян є не грома­дянське суспільство, а держава як політичний феномен. У громадянському суспільстві (всупереч назві) діють не гро­мадяни як суб'єкти публічно-владних відносин і публіч­ного права, а приватні особи з власними інтересами, су­б'єкти приватного права -- учасники громадянсько-пра­вових відносин. Поняття «громадянське суспільство» набуло поширення після перемоги Французької буржуаз­ної революції XVIII ст., що поклала край становому поді­лу суспільства і проголосила Декларацію прав людини і

Філософія і суспільство

громадянина. Становлення громадянського суспільства не­розривно пов'язане з процесом правового регулювання вза­ємовідносин між особою, суспільством і державою.

Сучасні уявлення про громадянське суспільство ґрунту­ються на положенні Гегеля про розрізнення понять «держава» і «суспільство». До нього, ще з античних часів, ці поняття були синонімічними, навіть тотожними. Необхід­ність такого розрізнення випливала з гегелівської концеп­ції індивідуального «Я». Індивід, на переконання Гегеля, здобуває свободу лише у процесі саморозкриття, до якого причет­ні всі інстанції, що оточують його, передусім сім'я (родина). Стосунки індивіда і родини базуються на зобов'язаннях «при­родного благочестя». Адже між батьками і дітьми неможли­вий договір, згідно з яким батьки зобов'язувалися б зачати і виховувати дітей в обмін на їхню майбутню любов і захист. У стосунках між ними існують взаємні природні зобов'язан­ня, глибоко переплетені зі свободою індивіда, особливо в мі­ру його подорослішання, коли власне «Я» потребує вже ширшого діапазону дій. Межі «природного благочестя» ста­ють «тісними». Індивідові потрібна сфера вільної діяльності, де він може порівняти свою волю з волями інших й утвер­дитись у справедливих взаєминах. Ця сфера є сферою згоди, договору, яку Гегель і назвав «громадянським суспільством». Вона постає ланкою несформованого об'єднання, яке оточує і надає тотожності сім'ї (родині), оскільки його сутність постає у взаємному визначенні обов'язків, закорінених в індивіду­альному виборі.



Ідея громадянського суспільства не була наслідком суто спекулятивного теоретичного пошуку. Вона — своєрідне відображення об'єктивного процесу зрілості різних сфер суспільного життя, їхньої диференціації, становлення як самостійної данності стосовно держави; наслідок трива­лого процесу вдосконалення всіх сторін людської життєдіяль­ності. Як і правова держава, громадянське суспільство ви­никає на стадії індустріального розвитку виробництва, фо­рмування розгалужених особистих прав і свобод. Воно увінчує і появу нового типу особи, нового типу колектив­ності та відносин між особою, суспільством і державою.

Громадянське суспільство суспільство, в якому існує і постійно розширюється сфера вільного волевиявлення, яке сприяє розкрит­тю внутрішнього потенціалу людей і досягається через систему ін­ституцій і відносин, покликаних забезпечити умови для самореалі-зації окремих індивідів та їхніх об'єднань.

‡агрузка...

При цьому компетенція державного втручання в діяль­ність громадян обмежена до мінімуму й чітко означена.

філософія права

Як певна сукупність відносин між людьми і форм органі­зації спільного життя, в яких вони беруть безпосередню участь, добровільно вносячи в них свою ініціативу й свою відповідальність, громадянське суспільство ставить особ­ливо високі вимоги до громадян. Від них очікується висо­кий рівень духовності, відносин, збагачених любов'ю і по­вагою та особливо міцною правосвідомістю на принципах волі, без чого неможливо не лише самому жити у правово­му полі, а й налагоджувати взаємини з іншими людьми. Правосвідомість потребує глибокого і всебічного знання законів, яке високо цінував ще Платон, вважаючи не випа­дковою співзвучність божественного і чудодійного закону (потпоз) і розуму (пауз). На його думку, з усіх наук, яки­ми займається людина, найбільше сприяє її вдосконален­ню наука про закони. Тому він рекомендував вивчати постійно праці з права.

Високі вимоги до чеснот громадян випливають із ха­рактерних рис громадянського суспільства, що виявляються насамперед у новому, асоціативному (лат. аззосіаііо — сполучення, з'єднання) характері зв'язків і відносин між людьми. Це означає, що в такому суспільстві люди та їхні добровільні об'єднання (групи) мають реальну, гарантова­ну державою можливість вільно об'єднуватися для досяг­нення спільної мети. Асоціативний тип колективності (на противагу колективності традиційного суспільства) забез­печується усвідомленням належності людей до загальної культури, єдності їхніх інтересів і прагнень, доцільності обраних засобів і методів досягнення мети тощо. Це неод­мінно передбачає самостійність індивіда, його незалежність від зовнішнього тиску, здатність розраховувати на власні сили, а отже, на відповідальніше ставлення до співтовари­ства рівних і нерівних собі індивідів.

Отже, основою громадянського суспільства є правосві-домі вільні громадяни та їхні добровільні об'єднання, існу­вання яких регулює не політична влада, а самоуправління, вільне волевиявлення громадян і правовий закон.

Громадянське суспільство має складну і змінювану струк­туру: це комплекс соціальних груп, приватних осіб, їх асо­ціацій та інститутів (сім'я, школа, церква, добровільні об'­єднання за професійними, віковими, творчими та іншими інтересами, клуби, спілки, товариства, громадські організа­ції, рухи, політичні партії), взаємодія яких регулюється гро­мадянським правом.

Громадянське суспільство забезпечує простір для само-реалізації індивіда поза державними структурами. Тому

Філософія і суспільство

ФІЛОСОФІЯ еКОНОМІКИ :

таке суспільство часто розглядають як сферу суспільного буття, не охоплену безпосередньою діяльністю держави. Од­нак вони не взаємоізольовані, а взаємно доповнюють одне одного. Громадянське суспільство сприяє виникненню й кон­денсації громадських ініціатив, які живлять, підтримують, коригують діяльність державного організму. В процесі ста­новлення і розвитку громадянського суспільства відбува­ється заміна архаїчних, традиційних форм регулювання життєдіяльності людей, утверджуються демократичні, пра­вові норми в усіх сферах суспільного життя. Це дає підста­ви стверджувати, що громадянське суспільство і правова дер­жава є одним цілим і виражають міру демократизації політичного життя та політичної системи як її інституцій-но-правового механізму.

Запитання. Завдання

1. Розкрийте процес формування поняття «філософія права» в різ­них філософських концепціях.

2. Доведіть, що право — це лише однаковий для різних людей формалізований шлях до набуття прав на різні об'єкти, а не їхнє розда­вання порівну кожному.

3. Обгрунтуйте, чому лише вільні індивіди є носіями, суттю і сенсом права.

4. За яких умов закон є знаряддям реалізації права, а за яких він може суперечити праву?

5. Чим визначається загальнообов'язковість правового закону?

6. Які статті Конституції України закріплюють юридичнозначимі ас­пекти свободи людини як духовної особистості. Прокоментуйте їхній зміст.

7. Українські громадяни є суб'єктами чи об'єктами права? Проана­лізуйте сучасну ситуацію на конкретних прикладах.

8. Аргументуйте генезу становлення ідеї правової державності.

9. Чи є сучасні громадяни України свідомими суб'єктами власних прав. Ваші аргументи: «за» і «проти».


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)