КОМПОЗИЦІЙНО-АРХІТЕКТОНІЧНА ПОБУДОВА МОСКОВСЬКОГО ВИДАННЯ «АПОСТОЛА»

Ще в часи Київської Русі переписувачі приєднували до основного тексту книги додаткові статті — пояснення, переліки, анотації розділів, покажчики послідовності читання текстів у різні дні церковного календаря. Готуючи до видання «Апостол», редактори вилучили з книги багато службових матеріалів, які не входили до канонічного тексту, але за традицією вміщувалися в рукописних «Апостолах». Композиційно-архітектонічна побудова «Апостола» така: відкриває його стаття «О чюдесъх святых апостол...», далі вміщено «Надписаніе начаток апостольських дъяній, глав» (перелік розділів першої частини книги — діяній). Поділ на 40 «глав» здійснено, як вважають дослідники, у IV ст. Євфалієм, автором Толкового апостола. Номери кожної «глави» позначені і в рукописах, і в самій книзі чорним, а номери підрозділів — червоним кольором (до речі, таке позначення рубрик використовується редакторами у сучасних видавництвах). Трохи непослідовно, після переліку підрозділів першої частини книги, подано перелік усіх її частин («Сказаніе извъстно написанным в книзъ сей»), тоді окремо — перелік послань Павла («Святаго Павла посланія различна суть») та коротку статтю про складання монахом Ісайєю оглаву і покажчиків читань. Цим закінчується вступна частина книги, на її допоміжний характер указує відсутність фоліації.

На першому нумерованому аркуші — «Сказаніє діяній», тобто своєрідна передмова-анотація цієї частини книги. Після діяній уміщено перелік розділів наступної частини («Глави Іяковля посланія»), тоді передмова до неї («Сказанія Іяковля соборного посланія»), врешті само «Соборное посланіє Іяковле...». Такого порядку Іван Федоров дотримувався в усій книзі: услід за кожним посланням подасться перелік розділів («главы») і («сказаніє») наступного послання. Кожне послання розпочинається на лицевому боці аркуша, для дотримання цього нерідко залишали пустою попередню сторінку. У межах кожної частини на лівому полі зверху кіновар'ю було надруковано її коротке найменування: «дъян», «к солун» (тобто «к солунянам») тощо.

Увесь текст книги поділено, крім того, на 335 «зачал», на полях вони вказуються кіноварною позначкою «зач.» із цифрою. Там же вказані номери розділів («євфалієвих глав») чорними, а їх підрозділів — червоними цифрами. Також на полях уміщені взяті у фігурну рамку початки «келейних» читань на дні тижня: «пят» (пяток), «суб» та ін. Початкові фрази кожного «зачала» повторено в кіноварних колонтитулах.

Уся ця складна система рубрикації, яка полегшувала користування книгою, запозичена з рукописів. Однак у друкованому тексті вона проводилася більш послідовно (без суперечностей, пропусків, яких не могли уникнути переписувачі), однотипні позначки, заголовки одного рівня виділено, уніфіковано однаковими для всієї книзі засобами шрифтового та орнаментального оформлення, однаковим розташуванням на сторінці тощо.

На останніх сторінках (арк. 228—259) уміщені покажчики про порядок читання і літургійного використання текстів книги на всі дні року. Знову ж таки, ці тексти в друкованій книзі більш повні й відредаговані старанніше, ніж у більшості рукописних «Апостолів». Таким чином, першодрукована книга відрізнялася від рукописної чіткішою організацією тексту, розширеним допоміжним апаратом. Усі ці вдосконалення свідчать про увагу друкарів до потенційних запитів майбутніх читачів, прагнення врахувати їх інтереси.

Поиск по сайту: