РЕДАКТОРСЬКА РОБОТА ФЕДОРОВА В ОСТРОЗІ НАД БІБЛІЄЮ

З ім’ям Івана Федорова в українській історіографії пов’язано ще один факт, який говорить про колективну організовану редакторську працю — роботу над «Біблією» у Острозі у 1581 р. В підготовці до друку цього видання не останню роль відіграв першодрукар — «людина ерудована, добре знайома з рукописними текстами того часу, методиками їх редагування, виправлення». В Острозі була створена, так би мовити, редакційна рада з викладачів Острозької академії. До ради входив й Федоров. Він керував друкуванням Біблії і був одним з головних редакторів, про що й зазначав, що працював не сам, а «купно с поспъшники й едіномисленики». Провідну позицію займав у редакційній раді й Герасим Смотрицький. Документи свідчать про участь у роботі Діонісія Палеолога-Раллі (Тирновського), Євстахія Нафанаїла з Кріта. Серед важливих завдань редакційної групи була текстологічна робота, пов'язана з підбором творів для друку. Мовна правка спрямовувалася на відтворення церковнослов'янського тексту, що мав би створити враження автентичного стародавнього перекладу. Латинізми редактори заміняли грецизмами, живі слов'янські слова — південнослов'янізмами. Редактори, що добре знали українську мову, послідовно усували українізми; так зване «просторічне» хв замінювали на ф (волхвы на волфы і т.п.). Тобто, острозькі видавці намагалися відредагувати текст якомога точніше та ближче до церковнослов'янської мови.

Свідомо архаїзуючи текст, видавці стали на шлях новаторства в галузі оформлення книги, якого дотримувалися і в пізніших «парадних» друках: титул в орнаментованій рамці-порталі, герб видавця або мецената, вірш про герб, передмова, в кінці книги післямова, інколи також друкарська марка (сигнет).

Редакторська робота над Біблією продовжувалася навіть після видання книги. Один із редакційних варіантів показує, що науковці, які готували текст, вносили виправлення навіть тоді, коли значна частина тиражу була вже зброшурована. Так, на початку 4-ої глави І-го Послання до солунян спочатку вживалося слово «тъм же», як в попередніх «Апостолах» Івана Федорова. Редакторська комісія виправила це слово на «прочее», яке знаходимо у відповідному місці у рукописних «Апостолах» з України. Щоб внести таке виправлення, друкарям довелося вирізати один аркуш посередині зошита та вклеїти на його місце інший.

В окремих частинах Біблій, якими користувалася редакційна рада, помітні відмінності у правописі, що пояснюється не тільки використанням рукописів різних редакцій, але й участю в опрацюванні текстів людей, які дотримувалися різних засад правопису. Редакційна комісія в Острозі прагнула домогтися уніфікації правопису, якомога чистішої церковнослов'янської мови.

Під час друку «Біблії» виникало багато затримок, які були пов’язані з роботою редакційної ради. Через це робота просувалася не за композицією книги. Так, П’ятикнижжя потребувало багато виправлень, тому друкували Апостол та Апокаліпсис, а під час подальших перерв друкували Євангелія.

Поиск по сайту: