Облаштування і обладнання вітрин

Конструктивно вітрина - це коробка, форма і розміри якої (висота, ши­рина і глибина) визначаються місцем розташування та її призначенням, у конструкції вуличних магазинних вітрин багато що залежить від архітектурного рішення фасаду будівлі, в якій знаходиться магазин.

У будівлях старої архітектури, які мають спеціально призначені для віт­рин віконні отвори, вітринні коробки вбудовуються в отвір, і в цьому випад­ку їх розміри і форма зумовлені конфігурацією і габаритами віконного отво­ру. У магазинах, розташованих на перших поверхах житлових будинків післявоєнної забудови, віконні отвори, як правило, повторюють побутові вікна, а тому малопридатні для розміщення в них вітринних коробок. У по­дібних випадках обладнують так звані приставні вітринні коробки, які вста­новлюють впритул до стіни будівлі перед кожним отвором з боку вулиці. Іноді роблять одну вітринну коробку по довжині всього фасаду магазину. Така вітрина називається стрічковою.

У будівлях сучасної архітектури, де віконні отвори для вітрин, як прави­ло, відсутні, вітринні коробки розміщують між опорними (несучими) коло­нами фасаду або одну вітринну коробку стрічкового типу встановлюють перед лінією колон.

У деяких випадках в сучасних торгових будівлях вітринна коробка як така зовсім відсутня, а повністю засклена фасадна стіна (так званий відкри­тий фасад) перетворює на своєрідну вітрину сам інтер'єр торгового залу ма­газину.

Бажано, щоб висота вітринної коробки не перевищувала 2,5-3 м, а ши­рина - відповідно 4-5 м. Виключення складають стрічкові вітрини, у яких при тій же висоті може бути ширина (а точніше - довжина) в кілька десятків мет­рів.

При виборі оптимальних розмірів вітринної коробки, особливо її висо­ти і глибини, потрібно враховувати асортиментний профіль магазину, його спеціалізацію.

Крім вбудованих і приставних, вітринні коробки можуть бути також ша­фового типу (так звані окремо розміщені, або острівні вітрини) і ящикового типу.

Острівні і навісні вітрини використовують переважно в торгових залах магазинів, хоч не виключене їх застосування і в якості вуличних вітрин. І навпаки, в середині магазину іноді використовують вбудовані вітрини, які обладнують у стінних нішах, а також приставні вітрини, що встановлюють­ся вздовж вільних стін торгового залу, вестибюля, в переходах з одного при­міщення магазину в інше.

Будь-яка вітринна коробка, якою б не була її конструкція, має підлогу, дві бокові стінки і стелю. Підлога, яка служить експозиційним майданчиком вітрини, повинна бути рівною, без уступів. Вона може бути суцільною або складатися з окремих знімних плит (краще за все дерев'яних). Це дозволяє у разі необхідності робити підлогу або її окремі ділянки злегка похилими у бік глядача.

Підлогу вітрини доцільно розміщувати на рівні 40-50 см від тротуару, оскільки рекламна експозиція у вуличних вітринах розрахована в основному на огляд її перехожими, а це означає, що найбільш ефективна дільниця вітри­ни повинна знаходитися трохи нижче рівня очей людини середнього зросту, тобто в межах нижньої третини висоти вітринної коробки.

Стіни вітрини повинні бути гладкими. Вони можуть бути пофарбовані фарбою, обклеєні однотонними шпалерами, облицьовані різними матеріа­лами або задрапіровані тканиною. Для облицювання стін вітринних коро­бок використовують картон, фанеру, шаруватий пластик, керамічні плитки, скло, дерев'яні плити; для драпірування - гладкофарбовану тонку тканину. Спосіб обробки, а також матеріали для облицювання підлоги і стін віт­рини вибирають в залежності від специфіки товару, що рекламується, конст­рукції і розмірів вітринної коробки, художнього задуму оформлення. Вітри­ни продовольчих товарів краще облицьовувати матеріалами світлих тонів, що легко мити або фарбувати масляною фарбою. При облицюванні стін і підлоги вітрин непродовольчих товарів рекомендується використовувати легкі пористі матеріали, до яких за допомогою цвяхів і шпильок можна лег­ко кріпити драпірувальні тканини, декоративні елементи і т.п.

Важливий елемент конструкції вітринної коробки - її скло. У сучасних вітринах використовують дзеркальне скло великих розмірів в тонкій метале­вій рамі. У стрічкових вітринах окремі скляні рами скріплюють між собою за допомогою вертикальних металевих стійок або встановлюють їх в стик і з'єд­нують зверху і знизу малопомітними металевими стяжками.

Вулична вітрина магазину буває «наскрізною», через яку проглядається інтер'єр торгового залу, або «глухою», з непрозорою задньою стінкою.

Вітрина, що проглядається наскрізь, може мати зовнішню і внутрішню засклені рами, між якими розташовується експозиційний майданчик, або тіль­ні одну зовнішню раму, виконану у вигляді склопакету (експозиційний майданчик у такому випадку залишається відкритим з боку торгового залу або "Породжується від нього високим скляним бар'єром). У глухих вітринах застосовують, найчастіше, склопакет. Він являє собою два скла в одній рамі, якими є повітряний прошарок. Оскільки склопакет герметичний, в простір між склом не попадає пил, а взимку скло не замерзає.

Острівні вітрини засклені звичайно з чотирьох сторін, а навісні - тільки з однієї.

При склінні вуличних вітрин може виникнути такий небажаний ефект, як бляклість скла (відображення в склі вітрини неба, навколишніх будівель, дерев, перехожих і т.д.), яка заважає розглядати виставлені у вітрині товари і тим самим знижує дієвість.

Бляклість вітринного скла усувають шляхом установки зовнішнього скла вітрини з деяким нахилом. Кут нахилу залежить від ширини вулиці та її освіт­леності.

При конструюванні вітрин передбачають також прозорість скла протя­гом цілого року: в осінній і зимовий час скло вітрини не повинне запотівати або замерзати.

Щоб на зовнішньому склі вітрини не осідала волога і воно не замерзало, простір між склом необхідно ізолювати від впливу теплого повітря. Якщо експозиційна площа вітрини знаходиться між двома рамами, внутрішню раму герметизують, а у верхній і нижній частинах зовнішньої рами роблять неве­ликі отвори для циркуляції холодного повітря у внутрішньому просторі віт­рини. Якщо вітрина має тільки одне скло або склопакет, то застосовують спеціальні пристрої, що створюють циркуляцію підігрітого повітря біля скла вітрини з боку торгового залу.

Крім того, для запобігання замерзання і запотівання вітринного скла використовують також поглинаючі вологу хімічні речовини - сорбенти: хло­ристий кальцій, мідний купорос, кухонну сіль і т.п. Сорбенти вміщують на шляху руху повітря, який циркулює у вітринній коробці.

Оберігати вітрини від появи вологи на склі можна за допомогою спе­ціальних захисних розчинів, які рівномірно наносять на внутрішню поверх­ню ретельно обчищеного і протертого скла.

Важливу роль в створенні найкращої вітринної експозиції і в підвищенні ефективності впливу цього засобу реклами на покупців відіграє освітлення.

Магазинну вітрину можна порівняти зі сценою в театрі, де всі освітлю­вальні пристрої служать тому, щоб зосередити увагу глядача на головному.

Освітлення вітрин може бути штучним і природним. Перевага штучного світла перед природним полягає в тому, що його можна повністю підпоряд­кувати завданням оформлення вітрин, додавши йому відповідної сили і за­барвлення.

Потрібно мати на увазі, що світло і освітлення - поняття різні, і рясне світло ще не зумовлює хорошого освітлення. При проектуванні освітлення вітрин треба враховувати наступні особливості зору людини.

По-перше, воно чутливе до відмінностей між світлими і темними тона_ми: чим яскравіше освітлення, тим швидше людина сприйме відчуття світло­вого контрасту. По-друге, сприйнятливість ока до форми предмета знаходить­ся в прямій залежності від якості освітлення предмета. По-третє, швидкість сприйняття залежить від величини предмета, що оглядається, та його освітленості: чим менший об'єм предмета, тим більшої сили світло потрібне для швидкого його сприйняття.

При слабому освітленні вітрини глядачі не можуть виразно, детально розглянути виставлені в ній товари, а дуже сильне освітлення спричиняє шви­дке стомлення очей.

При визначенні необхідного рівня освітленості вітрини беруть до уваги розміри простору, облицювання або забарвлення її стін і підлоги. Важливе значення мають також розташування товарів на експозиційному майданчи­ку, їх колір, розміри, форма і т.п. Крім того, необхідно враховувати загальну освітленість вулиці, на якій розташований магазин, або торгового залу (при улаштуванні внутрішньомагазинної вітрини): чим краще освітлена вулиця або торговий зал, тим більшою повинна бути освітленість вітрини.

Джерела світла у вітринах потрібно розміщувати так, щоб вони не слі­пили очі глядачам і не заважали їм оглядати товари. Тому джерела світла, виставлені у вітринах, повинні бути закриті непрозорою або дифузно розсі­юючою оболонкою.

У випадках, коли лампи, розміщені на стелі вітрини, залишають відкри­тими, верхню частину віконного скла або зафарбовують напівпрозорою фар­бою, або шляхом спеціальної обробки скла створюють матову поверхню, що розсіює світло. Яскраві лампи в торговому залі, розташовані поблизу вулич­ної вітрини, не повинні бути видними з вулиці.

Дуже важливо правильно розподілити у вітрині світловий потік. Це не­обхідно для того, щоб, по-перше, особливо виділити за допомогою світла ті товари, до яких бажано привернути найбільшу увагу покупців; по-друге, посилити освітленість більш темних предметів; по-третє, домогтися правиль­ного утворення тіней і, по-четверте, зменшити витрати електроенергії. Для цього джерела світла розміщують в передній частині вітрини, тобто з боку вулиці. Якщо помістити джерела світла в глибині вітрини, то деякі товари при цьому попадуть у власну тінь і їх буде погано видно покупцям.

Щоб уся вітрина була освітлена рівномірно, доцільно застосовувати не одну лампу великої потужності, а кілька ламп меншої потужності. Хороший ефект дають, наприклад, декілька ламп розжарювання з дзеркальними відбивачами, укріплені на верхній обв'язці рами віконної вітрини. Максималь­но використати світловий потік від ламп, встановлених у вітрині, дозволя­ють різні за формою рефлектори. За допомогою таких рефлекторів можна по-різному розподілити світловий потік. Наприклад, дзвоноподібний рефлектор дає рівномірне освітлення на досить великій площі. Тому його засто­совують в широких вітринах. Рефлектор зі скошеною стороною добре відби­ває світло в глибину вітрини: його використовують для освітлення глибоких вітрин.

Завдяки шарнірним з'єднанням рефлектори можна повертати під різни­ми кутами, направляючи світло на певні дільниці вітрини.

У зв'язку з тим, що рівень освітленості в зовнішніх вітринах завжди по­винен бути вищим, ніж в самому магазині, для їх освітлення доцільно вико­ристовувати люмінесцентні лампи. Щоб люмінесцентні лампи були невиди­мі з вулиці, їх, як правило, укріплюють за верхньою і нижньою обов’язками рами віконної вітрини, приховують за допомогою відбивних козирків і екра­нів з дерева, жерсті, скла або пластика.

Хорошого освітлення вітрини можна досягнути, розташувавши люміне­сцентні лампи в декілька рядів по всій стелі. Такі лампи, закриті знизу скля­ними або ґратчастими розсіювачами, утворять ніби світлову стелю вітрини. Так само можна зробити у вітрині і світлову підлогу.

Однак, застосування у вітрині тільки розсіяного світла робить вітринну експозицію безтіньовою, нудною, і це заважає глядачеві сприйняти пластич­ні і фактурні властивості товарів. Тому, крім загального освітлення, у вітри­нах використовують також світильники для підсвічення окремих товарів. Такі підсвіти особливо ефектні при показу виробів з кришталю і скла, вин, парфу­мерних і деяких інших товарів. Для цього використовують, наприклад, неве­ликий прожектор зі спеціальним пристосуванням, за допомогою якого через певні проміжки часу змінюється встановлене перед променем прожектора ко­льорове скло.

Декоратори часто використовують кольорові дзеркальні рефлектори з чашковими лампами, які відображають вузький пучок світла.

Для привертання уваги перехожих до вітрини можна також періодично вмикати і вимикати окремі групи ламп за допомогою засобів автоматики.

При оформленні вітрин іноді застосовують рекламні написи і малюнки, виконані флюоресцентними фарбами, які світяться при ультрафіолетовому опроміненні. Для цього у вітринах встановлюють спеціальні лампи і роблять деяку подобу куліс, щоб створити напівтемряву і прикрити світильники. Най­краще використовувати ультрафіолетове освітлення в сутінках, особливо взимку. Ефект такого освітлення підвищиться, якщо розмістити у вітрині дзер­кала.

Ультрафіолетові лампи не застосовують у вітринах продовольчих това­рів, оскільки продукти від такого опромінення псуються.

До спеціального обладнання вітрини можна віднести пристосування для

положення (зрошування) вітринного скла, обладнання для охолоджування вітрин, пристрої, що оберігають вітринну експозицію від прямого попадан­ня на неї сонячних променів.

Вітрини, що зволожуються (зрошувані), обладнують в магазинах, що торгують овочами і фруктами. У верхній частині віконної коробки на відста­ні 5 мм від зовнішнього скла розміщується металева труба з отворами діамет­ром 1,5-2 мм, яка підключається до водопроводу. Отвори в трубі просверд­лені так, що вода під кутом 30° попадає на скло вітрини і, утворюючи тонкий прозорий шар, стікає вниз. У нижній частині вітринної коробки встановле­ний жолоб-збирач, який через відвідну трубу сполучений з каналізаційною

мережею.

Завдяки такому обладнанню в середині вітрини підтримується постійна температура і висока вогкість повітря. Овочі і фрукти, виставлені у вітрині, довго зберігають свої якості і хороший товарний вигляд.

Вітрини, що охолоджуються, обладнують у продовольчих магазинах для показу швидкопсувних продуктів. Холодильний агрегат розміщується в торговому залі магазину в безпосередній близькості від вітрини, а випарник монтується на стелі вітринної коробки в спеціальному кожусі з оцинкованої сталі. Температура повітря в такій вітрині підтримується в межах 2-4°С.

До сонцезахисних пристроїв відносяться тенти, маркізи, козирки-навіси. Тенти являють собою металеву раму, обтягнуту водовідштовхувальною тканиною. Найбільш зручні складані тенти. Механізм для розкриття і згор­тання такого тенту складається з валика, на який намотується тканина, і руч­ного або механічного приводу, що обертає валик. Тент може розкриватися і автоматично, за допомогою фотоелемента, що знаходиться у вітрині поруч з товарами і включає двигун приводу при попаданні сонячних променів.

Маркізи можуть мати різну конструкцію і форму. Різноманітність форм залежить від контурів металевого каркаса.

За формою, фактурою і кольором матеріалу маркізи і тенти повинні від­повідати загальній композиції вітрини. Однотонна тканина яскравих кольорів (смарагдово-зеленого, жовтого, жовтогарячого) може бути також хоро­шим фоном для короткого рекламного напису, торгової марки, емблеми.

Козирки над вітринами призначені не тільки для запобігання дії соняч­них променів, а й для розміщення освітлювальної арматури, рекламних світ­лових установок. Крім того, вони захищають покупців від дощу і снігу. Тому і в негоду вітрини з козирками продовжують відігравати свою рекламну роль. Сучасні конструкції козирків відрізняються простотою, легкістю. Для обладнання козирків широко використовуються такі матеріали, як шифер, азбоцементні плити, склопластика.

Поиск по сайту: