|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Суть, роль і розвиток біржової торгівліБіржі регулярно функціонуючий оптовий ринок товарів, сировини, цінних паперів. Вони служать економічним інструментом ринкової економіки, організовують вільні ринкові відносини по закупівлі і продажу товарів, сировини і цінних паперів. Термін «біржа» походить від пізньолатинського bursa - гаманець. У XV ст. в найбільшому торговому центрі Нідерландів м. Брюгге на площі біля будинку знатного міняйла і маклера Ван дер Бурса, герб якого складався з трьох гаманців (звідки і пішов термін), збиралися купці з різних країн для купівлі іноземних векселів і обміну торговою інформацією. Таким чином, біржі виникли в ХУ-ХУІ ст. в Голландії (Нідерланди), Італії, Англії. Розквіт бірж припадає на другу половину XIX ст. і пов'язаний з розвитком капіталістичного виробництва і зростанням обсягу торгівлі, транспорту, зв'язку. Перша біржа в Росії була заснована Петром І в 1703 р. в Петербурзі. До кінця XIX в. їх було біля 80, після революції - більше 100. До 30-х років XIX ст. біржі були ліквідовані відповідно до політики згортання товарно-грошових відносин. З розвитком ринкових відносин розпочався процес відновлення бірж. Першою була зареєстрована в 1990 р. Московська товарна біржа (МТБ), потім вони з'явилися і в інших містах і стали рости як гриби повсюдно, тобто виник своєрідний біржовий бум. На початку 90-х років в країні нараховувалося більше 500 бірж. Однак, надалі їх діяльність почала упорядковуватися, а чисельність скорочуватися. Багато бірж перетворювалося на торгові будинки, брокерські контори та інші торгово-посередницькі структури. До початку 1995 р. в Росії залишилося всього близько 50 бірж. Однак, частина з них не була біржами в прямому значенні цього поняття, оскільки практично не займалася торгівлею, а була лише місцем зустрічей для обміну торговою інформацією (персонал їх - всього 5-6 чоловік). Для бірж характерна купівля-продаж масових товарів, що продаються за стандартами (встановленими сортами) або за стандартними зразками (зерно, цукор, вовна, бавовна, кава, каучук, метали). Біржова торгівля в промислово розвинених капіталістичних країнах істотно впливає на стан товарних ринків зерна та інших сільськогосподарських продуктів, цукру, вовни, кави, каучуку, нафти, нафтопродуктів, будматеріалів, кольорових і чорних металів та ін. Таким чином, біржова торгівля за рубежем здійснюється, як правило, по тобто приведені до якісно однорідної основи, що дозволяє вести торги партіями однорідних, стандартизованих товарів виробничого і невиробничого споживання, так званими біржовими товарами. Головною метою товарних бірж є проведення вільних торгів і укладення контрактів із закупівлі і продажу товарів за ринковими цінами, що складаються під впливом попиту і пропозиції. Біржа є організованим оптовим ринком, на якому торгівля здійснюється за встановленими біржею правилами у формі гласних публічних торгів, що проводяться в заздалегідь призначеному місці і в певний час. Велике функціональне значення біржа має як регулювальник цін. Вона дозволяє нівелювати коливання цін на один і той же товар за допомогою котирування (згладжування) цін. Конкретні контрактні ціни фіксуються на товарній біржі, а потім публікується середня типова ціна товару. Покупці і продавці при здійсненні операцій купівлі-продажу орієнтуються саме на середню біржову ціну, що дозволяє виключити її різке коливання. Тим самим з'являється природний регулювальник цін. На початковому етапі функціонування товарних бірж за рубежем домінували біржі реального товару (тобто реально існуючого), які передбачали обов'язковий продаж товару після проведення торгів. У наш час товарних бірж, що здійснюють операції з реальним товаром, у світі залишилося дуже мало. На зміну їм прийшли ф'ючерсні біржі, на яких і здійснюється переважне число біржових операцій. Ф'ючерсні операції укладаються на ще не вирощений (не створений) товар, наприклад під урожай наступного року. Ф'ючерсна біржа (операція) допускає проведення торгів без подальшого постачання товарів. Біржа не може здійснювати торгову, торгово-посередницьку та іншу діяльність, безпосередньо не пов'язану з організацією біржової торгівлі. Сучасна, ефективно функціонуюча біржа є складним механізмом, інформаційно насиченим, ємним по техніці, з підбором високопрофесійних фахівців. У багатьох розвинутих країнах функціонує тільки одна біржа (Швеція, Швейцарія, Голландія), в Англії - 5 бірж, США - 11 фондових і ЗО товарних. На цих біржах працюють тисячі брокерів. Для оптимального функціонування біржової торгівлі число бірж в країні повинне бути мінімальним. Біржі створюються тільки у великих ділових центрах. У США - в Нью-Йорку і Чикаго, Великобританії - в Лондоні і Ліверпулі, Японії - в Токіо. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |