Основні чинники формування торгового асортименту на підприємствах роздрібної торгівлі

У магазинах відносно вузький виробничий асортимент перетворюється на широкий торговий, що включає товари різних спеціалізованих виробни­чих підприємств. Випуск товарів в умовах ринкової економіки, з точки зору маркетингу, повинен бути направлений на задоволення різноманітних запи­тів населення з урахуванням місцевих, національних і кліматичних умов, тому першорядна увага в магазинах повинна бути звернена на формування товар­ного асортименту як процесу встановлення такої номенклатури, яка задоволь­няла б потоварну структуру попиту населення.

Формування асортименту товарів в роздрібних торгових підприємствах - складний процес, що базується на урахуванні дії багатьох чинників. Ці чинники можна поділити на загальні (що не залежать від конкретних умов роботи конкретні умови роботи даного торгового підприємства). До загальних чин­ників відносяться купівельний попит і виробництво товарів.

До специфічних чинників, що впливають на побудову асортименту това­рів в кожному конкретному магазині, відносяться тип і розмір магазину, його технічна оснащеність, умови товаропостачання (передусім наявність стабіль­них джерел), чисельність і склад населення, що обслуговується, транспортні умови (наявність доріг з твердим покриттям, зупинок громадського транс­порту і т.д.), наявність інших роздрібних торгових підприємств в зоні діяль­ності даного магазину.

Купівельний попит виступає як основний чинник, що впливає на фор­мування асортименту, яке направлене на максимальне задоволення попиту населення і разом з тим активно впливає на розширення попиту. Формуван­ня асортименту і купівельний попит у своєму розвитку взаємопов'язані. Іс­тотні зміни в попиті повинні супроводжуватися змінами у сформованому асортименті.

При формуванні асортименту продовольчих товарів в роздрібних тор­гових підприємствах потрібно враховувати деякі особливості попиту на про­дукти харчування. Так, попит на продовольчі товари в порівнянні з попитом на непродовольчі відрізняється високою мірою стійкості, а в окремих випад­ках - відомою консервативністю. Споживач звикає до певних видів продук­тів (сортів хліба, сиру, кондитерських виробів і т.д.), тому важливо досягну­ти стабільності в формуванні асортименту таких товарів, забезпечуючи їх безперебійний продаж.

При формуванні в роздрібній торговій мережі асортименту продоволь­чих товарів необхідно враховувати і чинник їх взаємозамінності. У разі від­сутності в продажу потрібного продукту або незадоволення якістю запропо­нованого товару покупець, як правило, не відкладає покупку, а шукає йому заміну, купуючи інший продукт з аналогічною харчовою цінністю. Особли­во це стосується товарів однієї групи, але існує і міжгрупова взаємозамін­ність: м'ясо можна замінити рибою, картоплю - крупами, макаронами і т.д.

Крім того, на продовольчі товари попит комплексний, тобто одночасно придбаваються продукти, що доповнюють один одного, наприклад, м'ясо, жири, овочі; хліб, молоко; чай, цукор і т.д. Таким чином, постійність вимог і комплексність попиту на товари з раціону харчування необхідно також вра­ховувати при формуванні асортименту продовольчих товарів.

Купівельний попит на товари простого і складного асортименту також має особливості, які необхідно враховувати при формуванні асортименту. Так, на товари простого асортименту, що мають незначну кількість різновидів попит в основному конкретний, твердо сформульований і не допускає заміни цих товарів. Навпаки, при покупці товарів складного асортименту, нараховують десятки і сотні різновидів, в попиті допускається їх широка взаємозамінність. Причому багато з цих товарів є товарами періодичного попиту, тобто не купуються і не споживаються щодня.

Деякі продовольчі товари можна у виробничих умовах максимально під­готувати до вживання у вигляді напівфабрикатів, концентратів, кулінарних виробів. При сучасному ритмі життя попит на ці товари постійно зростає.

Необхідно також зазначити, що на попит і споживання багатьох това­рів, особливо продуктів харчування, впливає сезонність їх виробництва (мо­лочні продукти, м'ясо, овочі, фрукти та ін.). Внаслідок цього відбувається нерівномірність їх споживання протягом року і попит перекидається на то­вари, що їх замінюють. Наприклад, в зимовий і весняний періоди збільшується попит на овочеві і фруктові консерви, що замінюють свіжі плоди і овочі; влітку в умовах великої кількості овочів, ягід і фруктів різко знижуються обсяги продажу круп і макаронних виробів і т.д. Проблема згладжування сезоннос­ті в споживанні харчових продуктів вирішується певною мірою шляхом ство­рення сезонних запасів відповідних товарів, що особливо потрібно врахову­вати при формуванні асортименту.

На попит мають також вплив наступні чинники соціального та еконо­мічного характеру:

♦ розміри грошових доходів населення, їх чисельність, соціальний, професійний і статево-віковий склад;

♦ рівень роздрібних цін і їх співвідношення;

♦ діяльність підприємств громадського харчування;

♦ обсяг завезених продуктів тваринництва і рослинництва з інших ре­гіонів;

♦ географічні і кліматичні особливості проживання населення;

♦ національні та історичні особливості праці і побуту даного району та ін.

Більшість перерахованих чинників попиту може бути враховано при формуванні асортименту товарів, оскільки багато з них мають певне числове вираження і є постійно діючими для певного району. їх можна розглядати як елементи, що визначають силу впливу попиту на формування асортименту.

При формуванні асортименту необхідно також враховувати характер попиту, що пред'являється. Розрізняють попит стійкий, альтернативний та імпульсний.

Стійкий, або твердо сформований попит, спрямований на певний товар і не допускає його заміни будь-яким, іншим навіть однорідним товаром. По питна продовольчі товари, на відміну від непродовольчих, характеризується високою мірою стійкості.

Альтернативний (нестійкий) попит формується остаточно в магазині в процесі безпосереднього ознайомлення покупців з товаром і його особливос­тями. Альтернативний попит допускає взаємозамінність товарів в межах групи, підгрупи або різновидів товарів. До товарів альтернативного попиту можна віднести, наприклад, кондитерські вироби, взуття, одяг та ін.

Імпульсний попит виникає безпосередньо в торговому підприємстві під впливом реклами, викладення товарів, пропозицій продавця. Імпульсний попит часто виникає з появою в магазинах новинок в товарному асортимен­ті.

Істотним чинником формування асортименту є ціна товару. Покупець найчастіше визначає для себе граничну ціну або діапазон цін, в межах якого він має намір сплатити за покупку. Тому одним з критеріїв раціональної по­будови асортименту товарів в магазині служить забезпечення правильного поєднання товарів з різною вартістю.

В умовах безперервного розширення і оновлення асортименту товарів, зростаючих вимог покупців до асортименту і якості товарів, питання пра­вильного формування товарного асортименту для роздрібних торгових під­приємств різних типів набувають виключно важливого значення.

Нарівні з купівельним попитом, на формування асортименту впливає виробництво товарів.

Потреби населення в товарах складаються історично; в них відбиваєть­ся досягнутий суспільством рівень економічного і культурного розвитку, національні та інші особливості. Іншими словами, вони визначаються рів­нем розвитку виробництва, добробутом і культурою суспільства. Потреби йдуть попереду виробництва, стимулюючи його розвиток і ставлячи перед ним нові проблеми. У свою чергу, розвиток виробництва розширює асорти­мент і збільшує масу товарів, тим самим породжуючи все нові й нові потре­би. Суспільство повинно підпорядковувати виробництво задоволенню по­треб людей.

Як відмічалося, на формування торгового асортименту впливає також тип магазину і зона його діяльності. Тип торгового підприємства, що харак­теризується асортиментним профілем і його торговою площею, визначає напрям у формуванні асортименту. Наприклад, продовольчі магазини, як відомо, за асортиментним профілем поділяються на магазини з універсаль­ним асортиментом товарів (універсами) і неспеціалізовані магазини з вивіс­кою «Продукти». Відповідно до типу магазину проводиться і формування асортименту, тобто встановлення номенклатури товарних груп і розгорненого (детального) асортименту товарів для реалізації в цих магазинах. Так, при формуванні асортименту універсаму необхідно забезпечити його універ­салізацію, тобто наявність продовольчих товарів усіх основних товарних груп з певною деталізацією по підгрупах і найменуваннях, а також непродоволь­чих товарів повсякденного попиту.

Формування асортименту не можна вести відірвано від зони діяльності торгових підприємств, в залежності від якої вони поділяються:

♦ на підприємства, що обслуговують житлову зону в межах пішохідної доступності. В містах пішохідна доступність прийнята в радіусі 0,5 км, в сільській місцевості - 2 км;

♦ на підприємства, що обслуговують місто і сільський район загалом або його великі складові частини в межах загальноміської транспорт­ної доступності.

Магазини «Товари повсякденного попиту», розміщені переважно в жит­ловій зоні, призначені для постачання населенню основних продуктів і непродовольчих товарів повсякденного попиту. Спеціалізовані ж магазини, що обслуговують місто, наприклад районного значення, повинні мати ши­рокий внутрішньогруповий асортимент, що задовольняє попит населення у всьому різноманітті товарів, - представників тієї товарної групи, яку реалі­зує даний спеціалізований магазин.

Економічно обґрунтована і встановлена для магазинів номенклатура то­варів позитивно впливає, в кінцевому результаті, на економічні показники торгово-господарської діяльності підприємств. Широта асортименту това­рів, закладена в номенклатуру, створює нормальні умови для організації товаропостачання і виконання запланованих показників товарообороту, сприяє тим самим підвищенню середньої вартості покупки, зростанню товарообо­роту з 1 м² площі торгового залу. Закладені в номенклатуру правильні спів­відношення між товарами високої і низької оборотності приводять до під­тримки оптимального рівня середніх товарних запасів. Крім того, при розрахунках для магазинів рівня витрат обігу в процесі формування асорти­менту можна досягнути і запланованого рівня рентабельності шляхом пра­вильного поєднання в асортименті товарів з високими і низькими торговими знижками.

Формування асортименту товарів в магазинах з урахуванням перерахо­ваних вище основних чинників дозволяє забезпечити задоволення купівель­ного попиту, підвищення економічної ефективності підприємства і рівня тор­гового обслуговування населення.

Поиск по сайту: