|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Мислитель, який вважав, що замість однієї науки історії має бути три види історії: монументальна, антикварна і критичнаА. Фрідріх Ніцше. Б. Артур Шопенгауер. В. Еміль Дюркгейм. Г. Герберт Спенсер.
157. Освальд Шпенглер у книзі «Присмерк Європи» заперечив єдність всесвітньо-історичного процесу, натомість подав картину циклічної історії низки самобутніх культур. Кожна культура визначалася унікальністю її «душі». Якою була «душа» західної культури, за Шпенглером?: А. «Магічна». Б. «Православна». В. «Фаустівська». Г. «Аполлонівська».
158. Що стало приводом для методологічної дискусії в історичній науці Європи в 90-х рр.. ХІХ ст.?: А. Публікація Шарлем Ланглуа і Шарлем Сеньобосом «Вступу до історії». Б. Оприлюднення Карлом Лампрехтом «Історії Німеччини» в 5-ти томах. В. Вихід у світ книги Освальда Шпенглера «Присмерк Європи». Г. Публікація Максом Вебером праці «Протестантська етика і дух капіталізму».
159. Науковці, які доводили, що історія і природознавство є протилежні науки не тільки за змістом, але й за методикою дослідження: А. Ніцше і Шопенгауер. Б. Ланглуа і Сеньобос. В. Зібель і Трейчке. Г. Віндельбанд і Ріккерт.
160. Історик, який в період кризи історичної науки запропонував «синтетичний» розвиток історії шляхом поєднання традиційної ерудитської історіографії з соціологією, філософією історії, психологією, політичною економією та іншими науками: А. Анрі Берр. Б. Макс Вебер. В. Анрі Бергсон. Г. Карл Лампрехт.
161. Напрям європейської історіографії на рубежі ХІХ – ХХ стст., який заперечував закономірність історичного процесу, відкидав ідею суспільного прогресу; головним фактором історичного процесу вважав політику, державу і право: А. Позитивізм. Б. Критичний напрям. В. Історико-економічний напрям. Г. Марксизм.
162. Згідно з Георгом фон Беловим, середньовічні міста виникли внаслідок: А. Економічних потреб. Б. Розвитку феодальної вотчини. В. Розвитку товарно-грошових відносин. Г. Дії середньовічного права.
163. Німецький історик, представник критичного напряму, який запровадив до наукового обігу концепцію «континуїтету» між античністю і середньовіччям: А. Альфонс Допш. Б. Карл Бюхер. В. Карл Лампрехт. Г. Георг фон Белов.
164. Англійський історик, представник критичного напряму, який написав монографію «Книга Страшного Суду і те, що поза нею»: А. Фредерик Сібом. Б. Фредерик Метланд. В. Торольд Роджерс. Г. Павло Виноградов.
165. Як називається концепція мислителя, яка виражена в таких словах: «Наша історія є історією нашого духу, а історія людського духу є історією світу… Всяка людська думка історична, будь-яке судження про факт є завжди історичним судженням, а всякий факт є історичним фактом»? А. Позитивізм. Б. Марксизм. В. Абсолютний історизм. Г. Критичний раціоналізм.
166. Мислитель, який поділяв історичне знання на два види: хроніка-«мертва історія і справжня історія, яка виникає внаслідок «вживання» історика з допомогою історичних категорій у минуле: А. Бенедетто Кроче. Б. Фрідріх Ніцше. В. Мартін Хайдеггер. Г. Еріх Фромм.
167. Країна, в якій у ХХ ст. виникла історична концепція «презентизму»: А. Франція. Б. Німеччина. В. США. Г. СРСР.
168. Теоретик історії, який вважав, що подія минулого має зовнішній бік, який можна описати термінами природничих наук і внутрішній бік, який можна описати тільки категоріями думки, мислення: А. Робін Коллінгвуд. Б. Бенедетто Кроче. В. Вільгельм Дільтей. Г. Анрі Берр.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |