З ІСТОРІОГРАФІЇ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

1. Предмет, завдання, принципи, методи історіографії.

2. Принципи періодизації розвитку історичних знань, історичної думки та науки.

3. Архаїчна міфологія та її роль у формуванні історичної думки.

4. Становлення і розвиток історичних знань у країнах стародавнього Сходу.

5. «Старий Заповіт» і нове бачення минулого людства.

6. Концепція світової історії в «Історичних записках» Сима Цяня.

7. Зародження історизму в античній культурі.

8. Внесок грецьких логографів у становлення античного історизму.

9. «Історія» Геродота і формування наративного напряму античної історіографії.

10. «Історія» Фукідіда і формування прагматичного напряму античної історіографії.

11. Особливості історіописання Ксенофонта в «Грецькій історії».

12. Виникнення ранніх форм історичного знання в Римі (старші та молодші анналісти).

13. Новаторський підхід до історіописання Гая Саллюстія Кріспа.

14. Тіт Лівій та його «Римська історія від заснування Риму».

15. Історичні погляди і твори Корнелія Тацита.

16. Гай Светоній Транквілл, Плутарх і розвиток біографічного жанру в римській історіографії.

17. Аврелій Августин і його роль у становленні історичної свідомості середньовіччя.

18. Характерні риси головних видів історичних творів середньовіччя анналів, хронік, історій.

19. Релігійно-містична концепція світової історії Іоахіма Флорського.

20. Розвиток літописання у слов’янських народів. «Повість временних літ».

21. Історія «варварських королівств» у творах Григорія Турського, Ісидора Севільського, Беди Венерабіліса і Павла Диякона.

22. «Життя Карла Великого» Ейнгарда як зразок біографічного жанру середньовічної історіографії.

23. Зображення Першого Хрестового походу в «Діяннях Бога через франків» Гвіберта Ножанського.

24. «Хроніка» Жана Фруассара – «Геродота середньовіччя».

25. Прокопій Кесарійський про імператорську владу у Візантії («Історія війн Юстиніана», «Таємна історія»)

26. Риторичний напрям гуманістичної історіографії Італії (Леонардо Бруні, Лоренцо Валла).

27. Політичний напрям гуманістичної історіографії Італії (Ніколо Макіавеллі, Франческо Гвіччардіні).

28. Ерудитський напрям італійської історіографії епохи Відродження (Флавіо Бьондо).

29. Франсуа Бодуен і Жан Боден як фундатори історико-правового напряму гуманістичної історіографії в Європі.

30. «Мемуари» Філіппа де Комміна і початок французької політичної історіографії.

31. Наукова революція ХVІ – XVІІ ст. та її вплив на розвиток історичної думки.

32. Нова концепція історії в «Міркуваннях про всесвітню історію» Жана Бені Боссюе.

33. Наукове суперництво між «мавристами» і «болландистами» і розвиток спеціальних історичних дисциплін.

34. Концепція історичного процесу Джанбатіста Віко.

35. «Соціальна фізика» у творах Гуго Гроція і Томаса Гоббса.

36. Просвітництво. Передумови розвитку історичної думки та історичних знань у XVІІІ ст.

37. Вольтер як історик.

38. Шарль Монтескьє про роль природних факторів в історичному процесі.

39. Наукова полеміка між Буленвільє і Дюбо щодо походження класів і держави у ранньосередньовічній Франції.

40. Концепція світової історії Габрієля де Бонно де Маблі.

41. Історико-філософська концепція Жан-Жака Руссо.

42. Жан Антуан Кондорсе про ідею прогресу в історії.

43. Англійська історіографія епохи Просвітництва (Юм, Болінгброк, Робертсон, Гіббон).

44. Німецька філософія історії (Кант, Шіллер, Гердер).

45. Історична концепція Юстуса Мьозера.

46. Романтичний напрям європейської історіографії.

47. Французька історична школа доби Реставрації (Жозеф де Местр, Шатобріан).

48. «Історична школа права» в Німеччині (Гуго, Пухта, Савіньї).

49. Бартольд-Георг Нібур про використання джерел в історичному дослідженні.