АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Семінарське заняття № 7

Читайте также:
  1. Відкрите заняття проводилося у зв’язку з участю у конкурсі на посаду доцента кафедри алгебри, геометрії та математичного аналізу.
  2. Друге заняття
  3. ЗАГАЛЬНІ Методичні рекомендації до вивчення тем, що виносяться на семінарські заняття та на самостійну роботу.
  4. Заняття 1
  5. ЗАНЯТТЯ 1
  6. Заняття 1-2
  7. Заняття 10
  8. Заняття 11
  9. Заняття 12
  10. Заняття 13
  11. Заняття 14
  12. Заняття 15

Тема: Основні напрями розвитку історичної науки наприкінці ХІХ – першій половині ХХ ст.

П л а н

1. Соціокультурні, політичні та інтелектуальні передумови кризи історичної науки. Методологічна дискусія 1890-х рр.

2. Критика позитивізму і європоцентризму в історичній науці Фрідріхом Ніцше.

3. Методологія історії в працях представників неокантіанського і неогегельянського напрямів.

4. Теоретико-методологічні пошуки у працях Бенедетто Кроче і Робіна Колінгвуда.

5. Проблема циклічного розвитку світової історії в працях Освальда Шпенглера, Арнольда Тойнбі, Пітіріма Сорокіна.

6. Історична наука і політика.

 

Р е ф е р а т и

Історико-соціологічна концепція Макса Вебера.

Історико-філософські ідеї Робіна Колінгвуда.

Вплив позитивізму на концепцію всесвітньої історії Освальда Шпенглера.

Арнольд Тойнбі про основні етапи розвитку світової історії

Історичні погляди Бенедетто Кроче.

Основні поняття: неокантіанство, неогегельянство, номотетичні та ідеографічні науки, теорія «культурних типів» та «ідеальних типів», суб’єктивний фактор історичного пізнання, цивілізація, «морфологія культури», «брейкдаун», «закон виклику і відповіді», трансформація культур, культурні суперсистеми, «вісьовий час», фази історії, екзистенція, есхатологія, полілінійність.

Проблемні питання:

1. В чому полягає антипозитивістський характер неокантіанської та неогегельянської методології?

2. В чому суть ідей суб’єктивного сприйняття минулого людства?

3. Що спільного і відмінного в історіософських побудовах Освальда Шпенглера і Арнольда Тойнбі?

4. Що нового у розвиток теорії циклічного розвитку вніс Пітірім Сорокін?

5. У чому полягає принципова відмінність поглядів Карла Ясперса та ідей теоретиків циклічності?

6. Як екзистенціалісти визначають сенс історії?

 

 

Література

Барг М.А. Эпохи и идеи. Становление историзма. – М., 1987.

Бобіченко І. В. Філософія історії. – К., 2000.

Болховитинов Н.Н. США: проблемы истории и современная историография. –М., 1980.

Бондаренко Г. Історичне пізнання. Питання теорії і практики. – Луцьк, 1998.

Вайнштейн О.Л. Очерки развития буржуазной философии и методолгии истории. – М., 1975.

Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990.

Гегель. Философия истории // Сочинения. – М., 1935. – Т.8.

Историография истории нового и новейшего времени стран Европы и Америки. Учебное пособие /ред. И. П. Демитьева, А. И. Патрушева. – М., 2000.

Кроче Б. Теория и история историографии. – М., 1998.

Льюис Д. Марксистская критика социологических концепций Макса Вебера. – М., 1981.

Мерцалов А.Н. В поисках исторической истины: Очерки методологии критики буржуазной историографии. – М., 1984.

Могильницкий Б.Г.Историческая альтернативность: методологический аспект // Новая и новейшая история. – 1990. – №3.

Павленко Ю. Історія світової цивілізації. – К., 1996.

Патрушев А.И. Социально-критическая школа в историографии // Вопросы истории. – 1986. – №6

Порк А.А. Историческое объяснение: Критический анализ немарксистских теорий. – Таллин, 1981.

Современная немарксистская историография и советская историческая наука // История СССР. – 1988. – №1.

Сорокин П.А. Историческая необходимость. // Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. 0бщество. – М., 1992.

Тойнби А. Дж. Постижение истории. – М., 1991.

Шарифжанов И.И. Современная английская буржуазная историография. –М., 1984.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.

Яковенко Н. Вступ до історії. – К.: Критика, 2007.

Ящук Т.І. Філософія історії: Курс лекцій. Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2004. – 536 с.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)